Росія не змінюється. Мільйони людей загинули через нерозуміння очевидної істини
Деяким світовим лідерам час зрозуміти те, що далекоглядні люди розуміли понад півстоліття тому
Завершив перекладати основний текст четвертого розділу книги «Партизанські загони за «залізною завісою» аргентинського військового розвідника Енріке Мартінеса Кодо. Книга присвячена УПА і була видана в Буенос-Айресі 1966 року.
Залишилося перекласти два документальних додатки до цього розділу (йдеться про 1950-1962 роки), а тоді п'ять наступних. Не знаю, ні скільки ще часу займе переклад, ні хто візьметься його видати, адже книга об'ємна. Але сьогодні – напередодні Вільнюського саміту НАТО – хочу навести підсумкові роздуми автора зі 154 сторінки (загалом їх понад 400):
«Підбиваючи підсумки, поза сумнівом, можна стверджувати, що у своїй новій іпостасі – розбита на осередки і підпільна – УПА залишається головним фактором українського національного антирадянського опору і небезпечним ворогом, що загрожує безпеці й тривкості комуністичного режиму. Водночас вона є потужним та надійним потенційним союзником на випадок майбутньої імовірної війни проти очолюваної Москвою комуністичної імперії. Надійним союзником, чиї стійкість, виявлена боєздатність, патріотизм і високі ідеали є справжньою запорукою перемоги свободи та демократії, а отже справжнього миру в усьому світі й справжнього мирного співіснування, які повинні настати після зникнення більшовицької тиранії».
Це було надруковано 1966 року. Замініть в авторській редакції УПА на ЗСУ, комуністичну імперію на Росію та її сателітів, більшовицьку тиранію на російський режим – і все. Адже висловлені Енріке Мартінесом Кодо міркування – ті самі, до яких цивілізований світ поволі доходить сьогодні.
Скільки мільйонів жертв на всіх континентах коштувало людству нерозуміння цієї очевидної істини: справжній мир в усьому світі й справжнє мирне співіснування можливі лише після того, як сконає остання в світі імперія!