Сахарова замінив Кабанов. Що не так у Росії з правами людини

Російські військові протестують. Гадаєте, проти війни? Проти вбивств, тортур, руйнувань? Гадаєте, до них щось дійшло? У них прокинулася совість? Свідомість? Порядність? Помиляєтеся. Російські ЗМІ повідомляють, що по всій країні військові протестують через несплату або затримку грошей, обіцяних мобілізованим, а ще через відмови в пільгах та банківських кредитах. Не совість їх заїдає – не сподівайтеся, а елементарна зажерливість.

А далі ще цікавіше. Члена ради з прав людини при президенті РФ (!) Кіріла Кабанова, на заяву якого посилаються російські ЗМІ, що поширили новину, бентежить зовсім не участь його співвітчизників у агресії. Він їм співчуває. Мовляв, фінансове питання для мобілізованих дуже болюче. Правозахисник Кабанов нарікає, що банки відмовляють у кредитних канікулах «добровольцям», оскільки закон не згадує про таку категорію громадян, і винуватить у всьому недосконалість законодавства. Це навіть не варто коментувати. Хіба що можна з подивом згадати, що колись правозахисною діяльністю в Росії займалися Сахаров, Богораз, Буковський, Горбаневська, Новодворська...

«Страна рабов, страна господ» – Лермонтов написав цей рядок на початку 1840-х. Щось змінилося?

А головне, ця країна хоче панувати над світом. Ось що говорить про це на поширеному ним же відео інший Кіріл, державний зрадник, колаборант на прізвище Стремоусов (наводжу мовою оригіналу):

«Вижу реки и долины, вижу горы и поля –

это русское приволье, это родина моя.

Вижу Прагу и Варшаву, Будапешт и Бухарест –

это русская держава, сколько здесь любимых мест.

Вижу пагоды в Шри-Ланке, и Корею, и Китай,

где бы я ни ехал в танке, всюду мой любимый край.

Вижу речку Амазонку, крокодилов вижу я,

это русская сторонка, это родина моя.

Недалече пирамиды, Нил течет, богат водой,

омывает русский берег, Русь моя, горжусь тобой.

Вижу Вашингтон в долине, Даллас вижу и Техас,

Как приятно здесь, в России, выпить вкусный русский квас.»

Перепрошую за розлогу цитату, але, думаю, це повинні знати якомога більше людей. І не лише в Україні. На місці нашого представництва при ООН я поширив би одкровення Стремоусова серед представництв усіх держав-членів. Ну, і, звичайно, мої особливі вітання панові Орбану й товаришеві Сі, оскільки Стремоусов, серед інших, згадав їхні країни.

Світ має знати, з ким має справу. Устами Стремоусова до нього промовляє і йому погрожує Росія. Не Путін божевільний, а Росія схибнулася. Отже, треба зупинити її в Україні і відтяти змію всі голови, щоб не ліз далі.