Доки в Адміністрації Порошенка не заговорять українською, мріяти про розвиток мови не варто

Розвиток або смерть

Після блювотного Новоріччя на укр.ТБ, пожвавішала дискусія про укр.мову і навіть про таке ефимерне поняття, як укр.культура. Дискусія може тривати скільки завгодно, але ані мові, ані навіть культурі від цього краще не стає.

І що із цим робити?

Збереження і повага

Доки у адміністрації президента не забалакають українською, а владу владу в державі не здійснюватимуть люди, які в побуті спілкуються українською мріяти про розвиток мови не варто. Українська має знову стати душею народу, а не додатком до чиновницької кар'єри, та й то не обов'язковим.

Коли суч.укр.прокурор, суч.укр.міністр чи кер.суч.укр.адміністрації за 2 роки не в стані вивчити мову держави, на яку працює, то де гарантії, що він в курсі, що там нашкрябано в законах. Про повагу суспільства вже мова не йде. Звісно його всі розуміють, бо він вже спілкується майбутньою укр.держ.мовою-російською. Але ж чиновником він є зараз, доки зміна в конституції України ще, про держстус росмови, не внесена.

У Франції немала футбольна зірка - Златан Ібрагімовіч за два роки не освоїв жодної фрази французькою, ясно, що більшість розуміє його простацьку англійську. Рузуміє але не поважає і інтерв'ю з ним рідкість і позитивний медійний образ йому тут виліпити тяжко...

Розвиток або смерть

Мова має, звісно, розвиватися природньо. Але формотворчий вплив має мати не лише вуличний російський сленг, але й літератори теж мають формувати і журналісти. Приклад Польща - жива мова у постійному розвитку і там існує державна програма, підтримана журналістами, щодо заміни слів іншомовного походження польськими. Все відбувається успішно. Наприклад, у 1995 змінили слово paralelne на równolegle i таких прикладів безліч.

Є дві крайності академічне напихування тексту екзочичною архаїкою або тупе перенесення мови вулиці в літератур і кіно. У жодній країні немає вуличної мови у кіно і літературі, тобто прямого перенесення, є використання препаровиних фраз і слів, які нагадують, а часто зворотньо формують вуличний сленг. Спроби перенесення були, але це лише для вузького артхаузу.

Вихід: прийняття мовного законодавства, за основу взяти французький закон і слідкувати за його дотриманням - це призупинить зникнення мови в Україні.

А коли смерть мови, хоча б на кілька років відтермінується - можна креативити

Facebook