Ми відчуваємо, що в нас хочуть вкрасти Різдво
Згадуємо також тих наших братів і сестер, які не мають можливості цього року разом зі своєю родиною святкувати це затишне, світле, мирне свято
Христос народився!
Ось уже 97-й тиждень українська земля стогне і палає від ударів з повітря і землі, від того страшного вихору війни, яку росія принесла на нашу мирну українську землю. А втім, ми переживаємо особливу хвилю – святкуємо Різдво Христове, уперше разом, за григоріанським календарем, уперше саме тоді, коли світло перемагає темряву.
Однак, на жаль, це Різдво в Україні не спокійне. Російські дрони, ракети та інші види зброї день і ніч атакують наші мирні міста й села. На всій лінії фронту не вщухають активні бойові дії. Ми відчуваємо, що в нас хочуть вкрасти Різдво. Проте Україна колядує, святкує Різдво разом з різними Церквами і релігійними організаціями нашої держави та цілим світом. І ми хочемо, щоб увесь світ почув із нашої землі цю різдвяну благовість: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!
За прадавнім українським звичаєм, який ми плекаємо в нашій Церкві, у навечір'я Різдва Христового кожна родина сідає за святкову різдвяну вечерю. Батько родини традиційно благословляє кутю, особливу різдвяну страву. І з цим благословенням здійснює три важливі речі. Насамперед, дякує Господу Богу за те, що ми дочекалися цього Різдва, дожили до нього. В умовах війни висловлює вдячність за дар життя, що ми можемо це Різдво знову разом святкувати.
Батько завжди згадує тих, хто цього року відійшов у вічність, кого вихопив з-посеред нас цей вихор війни – усіх, хто це Різдво святкує вже на бенкеті Небесного Царства разом із нашим Спасителем у вічності. Ми спогадуємо поіменно всіх, кого цього року недорахувалися тут, на землі, за нашим різдвяним столом.
Згадуємо також тих наших братів і сестер, які не мають можливості цього року разом зі своєю родиною святкувати це затишне, світле, мирне свято. Мільйони українців втратили рідних людей, свої помешкання, майно і не мають чистого столу, за яким можуть засісти цього свята. Про них ми мусимо особливо пам'ятати, з ними молитися та ділитися різдвяною радістю.
Крім того, батько просить у Господа Бога благословення для своєї родини, для нашого народу. Воплочений Христос відкриває нам обличчя нашого майбутнього. Зазвичай ми боїмося майбутнього, особливо тепер. Усе невідоме нас лякає. Проте нашим майбутнім є новонароджений Спаситель. У Нього ми сьогодні просимо благословення.
Христос входить у наш родинний простір як наш воплочений Бог і Спаситель, і ми просимо в Нього, щоб ніхто в нас не вкрав Різдва. Адже ворог, атакуючи наші мирні міста і села, намагається позбавити нас різдвяної радості. Тож разом співаймо прабатьківську коляду, яка допоможе нам зберегти цю радість.
Однак вкрасти в нас Різдво може ще й інша річ. Сьогодні це велике свято навіть у вільному світі втрачає свій релігійний зміст, перетворюється на якесь комерційне дійство або інструменталізується з політичною чи геополітичною метою. Щоразу, коли Різдво втрачає релігійний зміст, його у нас крадуть. Не дозвольмо нікому цього року вкрасти в нас, українців, різдвяну радість, різдвяний мир і небесне світло.
Усіх вас сердечно вітаю з цим великим святом. У новонародженого Спасителя ми просимо миру і благословення для нашої землі. Просимо щасливого нового року, який приніс би Україні радість миру, перемоги, світла, що перемагає темряву. Бажаю вам веселих свят і Божого благословення, бо Христос народився! Славімо Його!
Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.