Пам'яті Аверкія Гончаренка. Важливо згадувати власних Героїв
На війні не буває випадкових подій і людей…
Якось до нас в гості на Донбас завітав волонтер з далекої Америки.
Олег – українець з міста Парма в Клівленді.
Розговорилися про війну, її історичний характер. Наших попередників.
Зайшла мова й про Аверкія Гончаренка, керівника бою під Крутами, старшини-дивізійника. Я розповів про свою мрію – мати вулицю в честь Аверкія в Києві.
А Олег сказав, що Аверкій Гончаренко похований в його рідному місці.
Так народилася ідея передати від нас на його могилу свічку виготовлену з гільзи гранатомета вистріляної в Бахмуті.
Місцева громада організувала на могилі цілу панахиду в честь Гончаренка і зачитала коротке звернення від нас.
Відео цього дійства – єднання українців крізь Океани і століття.
Дуже вдячні нашим братам українцям з Америки, що допомагають, бережуть памʼять про коріння, вшановують героїв.
А ось текст нашого звернення зачитаний на могилі Аверкія Гончаренка:
«Дорогий наш друже славної памʼяті Аверкій Гончаренко, зі споконвік українського Донбасу шлемо тобі наш вояцький привіт.
Тут ми бʼємо того ж ворога, що бив і ти.
У тій же Священній війні.
Маємо нині унікальний шанс перемогти і знищити ворога.
Але його б не було, якби не твоя героїчна боротьба в перших визвольних змаганнях.
Бій під Крутами яким ти керував став частиною безсмертного героїчного епосу української нації.
Трагічний але переможний бій.
Героїчна боротьба у складі дивізії «Галичина».
Ти і твої побратими – це приклад для нас.
За твою жертовність і посвяту ми перейняли боротьбу в набагато сприятливіших умовах і мусимо добити ворога.
В твою памʼять і памʼять поколінь українців, що в найскладніших умовах, пробоєм проти течії рятували Честь української нації.
Памʼять про тебе ніколи не помре.
А ми сповняємо її щоденними пострілами у ворога.
Слава Україні!»