Війна для бідних? Чи треба Україні економічне бронювання

фото: depositphotos.com

Чому економічне бронювання розділило суспільство?

Війна для бідних?

Андрій Длігач говорить, що є модель економічного бронювання, за якою в Україні можу бути заброньовано 560 тис. осіб, за умов встановлення рівня зарплат не нижче 30 тис. грн, це спричинить підняття зарплат, збільшення надходжень податків на доходи та детінізацію близько 200 тис. зарплат. Але є головний політичний аргумент проти.

Військові і багато цивільних кажуть, що бідні воюють, а багаті працюють. Війна для бідних. Як відповісти на це запитання?

Пізніше я запитав Facebook хто за, а хто проти економічного бронювання. Перемогли прихильники 150 на 130. Але у мене специфічна, проекономічна аудиторія. На вихідних я говорив з одним військовим, який є дуже публічним. Він сказав, що він проти, але його просили не розганяти тему, бо і так срачів вистачає.

Можливо найбільш відомим прихильником економічного бронювання серед економістів був Мілтон Фрідман. У 1967 році він написав «Чому не добровільна армія?» де критикував мобілізацію під час війни у В'єтнамі.

Фрідман вважав, що призов є формою примусової служби, яка порушує особисту свободу, а добровільна армія більше поважає індивідуальні права та відповідає принципам вільного суспільства. Він також зазначив, що призов приховує справжню вартість армії, оскільки не відображається в урядовому бюджеті, перекладаючи тягар військової служби на призовників. Нарешті, Фрідман стверджував, що добровільна армія буде більш ефективною та мотивованою, оскільки складатиметься з людей, які свідомо вирішили служити.

Але він також визнавав, що велика добровільна армія вимагає значне підвищення податків. І це теж шкодить економіці, інколи, навіть більше ніж мобілізація яка не зважає на продуктивність людини в економіці.

В університетах економісти вчать, що немає безкоштовного обіду – «free lunch».

Економічне бронювання це такий собі гібрид. Це не добровільна армія з високими зарплатами і високими податками в економіці, а виключення частини людей з армії в обмін на сплату ними податків. Мені це виглядає менш справедливим ніж пропозиція Мілтона Фрідмана. І має такий негативний осадочок. Хто би і як не говорив, це буде сприйматись людьми, як відкуп від армії, а не добровільна армія.

Я думаю правильної відповіді на це питання немає. І абсолютну справедливість можна досягти тільки лотереєю, але ви пам'ятаєте, як люди не сприймають таку пропозицію. Ну і лотерея дуже неефективна з економічної і рекрутингової точки зору.

Читайте також: