Бізнес в Україні. Громадяни мають дещо зрозуміти
Всі бажання, не підтримані готовністю платити гроші, є порожніми
Я пишу про сценарії майбутнього, про реформи, про еволюцію мислення, трохи про економіку, іноді розповідаю анекдоти. Але найпопулярнішим постом від початку повномасштабної війни виявився пост про Цукерню на Староєврейській.
Які висновки можна зробити?
•1•
Чимало людей впевнені, що громадяни визначають майбутнє того чи іншого бізнесу не у ролі споживачів, купуючи товари чи послуги, а у ролі критиків у соцмережах. Але в житті це не так. Споживачі важливіші. Якщо вам подобається театр, ви мусите туди ходити. Якщо вам подобається музичний гурт, ви мусите платити за диски та концерти. Якщо вам подобається книга, ви мусите її купувати. Якщо вам подобається кафе, ви мусите його відвідувати. Інакше не буде театру, гурту, книги та кафе. Всі бажання, не підтримані готовністю платити гроші, є порожніми.
•2•
Чимало людей принципово не розрізняє культурну та історичну цінність інтер'єру 200-річної давнини та інтер'єру 20-річної давнини. Це сильно знецінює автентичну стару культуру. До речі, у себе вдома, скоріше за все, ці люди зробили ремонт та викинули прабабусин килим, що висів на стіні.
•3•
Чимало людей не розуміє, що підприємництво – це skin in the game, власна шкіра на кону. Підприємець постійно робить ставки власними грошима на власні рішення, вдалі чи помилкові. Але чимало людей вважає, що їм хтось щось винен. Хочете впливати? Голосуйте своїми грошима за тих, хто подобається, щоб вони перемогли у чесній конкурентній боротьбі тих, хто не подобається. Хочете зробити щось інакше? Відкривайте власний бізнес, і я щиро бажаю вам удачі.
Добре, що я не пишу про футбол та виховання дітей. Бо в цих сферах експертів ще більше, ніж щодо тістечок.