Україну чекають важкі економічні часи?

Я не знаю, чи нападе Путін, чи ні. Вірю, що повномасштабно точно ні. Віра базується на аналітиці великої кількості людей, які точно краще знаються у військовій справі, ніж я. Але з мого боку це все ж більшою мірою віра.

А от те, в чому я впевнений – на Україну в цьому році чекають дуже важкі економічні часи. Від затяжної стагнації до великої економічної кризи.

Чому я так думаю? Для цього є низка внутрішніх та зовнішніх передумов.

Внутрішні фактори:

1. Зменшений попит з листопада 2021 через військову загрозу. Люди відкладають купівлю нерухомості та інші великі витрати. Всі роблять заощадження на «чорний день».
2. Зменшення ділової активності. Національний бізнес призупиняє діючі проекти, особливо зі значними інвестиціями. Поки що це не масове явище. Але ще два-три місяці – і це буде вже відчуватися на економіці.
3. Доступ до грошей. Україна вже два місяці фактично заблокована на ринках зовнішніх запозичень. Просто немає можливості взяти гроші. А нерезиденти виводять гроші. І при цьому треба буде в цьому році знайти $8 млрд та ще мінімум $5,5 млрд для закупівлі газу Нафтогазом. Чи є гроші? Ні.
4. Те ж саме у приватному бізнесі. Кредитори будуть давати менше грошей під більші ставки. Якщо взагалі даватимуть. Навіть тим, хто не зупинив проекти.
5. Фінансування від міжнародних фінансових організацій. Тут все просто: виглядає так, що влада «кине» МВФ та ЄС у виконанні обіцянок щодо обрання керівника САП та НАБУ. Якщо це так, то гроші нам ніхто не дасть.
6. Роздутий бюджет. У нас в цьому році (і очевидно наступному) є велика частина популістичних видатків: рекордний бюдже на дороги, 1500 грн кожному вакцинованому, гроші для закупівлі смартфонів, дешевший газ для виробників продуктів, економічний паспорт та фонд майбутніх поколінь з наступного року... Все це допустимо, коли економіка розвивається, і гроші є. А у нас їх немає і не передбачається (дивись пункт 1-3).
7. Інфляція. Вона точно буде. Близько 10%. Перше дуже просте пояснення: 20% вартості, наприклад, хліба – це вартість енергоресурсу, тому хліб подорожчає. Плюс додатково «надруковані гроші» у 2020-2021. Плюс глобальна інфляція. Тому ціни будуть точно зростати. А економіка та зарплати – ні.
8. Підвищення облікової ставки Нацбанком. Регулятор правильно зробив і відреагував на інфляційні ризики, збільшуючи ставку. Але очевидний ефект від цього – грошей на ринку стане менше.
9. Паливо. Більш ніж впевнений, що так чи інакше ми отримаємо блокування постачання нафтопродуктів з Білорусі. І це вплине на ціну на заправках. І так само вплине на ціну хліба. Його ж щонайменше треба привезти у магазин. До того ж, рекордні ціни на нафту теж не сприяють оптимістичним прогнозам. Ціна вже потроху доходить до $100 за барель. Тому на альтернативу сподіватися важко.
10. Газ та вугілля. Більшою проблемою буде газ. Ідея «газ людям по 8» була гарна, але дуже дурога. Нафтогаз витратив всі гроші і, як було визначено у пункті 2, потребує додаткових мільярдів. Навряд влада зможе зберегти дешеву ціну на наступний сезон. А це сильно вдарить по гаманцям українців, а відтак і по економіці.

Зовнішні фактори:

1. У світі від ковіду захворіли не тільки люди, але й світова економіка. Гроші друкувала не тільки Україна, але і провідні країни. Наявність безкоштовних грошей розбещує і створює глобальну інфляцію (навіть для долара). Такої інфляції не було у світі з 1982 року. Тепер, у 2022, свято закінчується. Ми вже спостерігаємо, як іде корекція на ринках. Падіння акцій Netflix та Meta тому підтвердження. Тож за найкращим сценарієм буде відбуватися подальша корекція. За найгіршим – лусне велика бульбашка, і буде світова криза.
2. Через наявність великого попиту, дефиціту на ринках, але при цьому наявності залишків грошей, буде в том чи іншому варіанті дефиціт продовольчих товарів. Вже багато сировинних ресурсів побили рекорд вартості. Це, звичайно, зумовить зростання надходжень для українських аграріїв та металургів. Але це ж і підніме внутрішні ціни. Плюс прискорить ще промислову інфляцію, яка і так висока.
3. Ситуація у Китаї. Окрім величезної проблеми з фінансуванням будівництва (і банкрутством девелоперів), ми зараз будемо спостерігати в цілому сповільнення зростання економіки Китаю. І це, в кращому випадку, призведе до падіння товарообігу (Китай – найбільший імпортер української продукції). В гіршому – до знов ж таки появи глобальної кризи та краху економіки Китаю. Я вірю більше у перше, але навіть це погано.
4. Відтік інвестицій. Коли відбувається корекція або криза, інвестиції йдуть у «тиху гавань». В нашому випадку це означає, що їх будуть виводити з України. А от українській економіці як раз таки дуже потрібні гроші та інвестиції. Втім, з таким новинним фоном ми перші претенденти на їх втрату. Це стосується і фінансування держборгу, і проектів бізнесу

До чого це я? Ще раз, я не вірю у сценарій повномаштабної війни. Якщо буде…ну що ж, будемо захищати країну, як робимо останні вісім років.

Але я точно вірю в економічну кризу найближчим часом. І тому, як і до війни, до неї треба готуватися вже зараз.

Інакше ворог переможе і без танків.