Перемога патріарха Філарета
Якщо когось не визнає РПЦ, то це не значить, що він не визнаний.
На святкуванні ювілею патріарха Філарета сподобалося те, що дух Майдану, дух братства людей, що не просто мають переконання, а чимось жертвують за ці переконання, був. Як людина трохи досвідчена у тому, де є імітація, а де є переживання єдиної родини - радий за ПЦУ.
І на цьому фоні було дуже дивно прочитати думки придворних релігієзнавців від РПЦ, що патріарх Філарет ввійде в історію як лідер ніким не визнанної Церкви. Знаєте, якщо когось не визнає РПЦ, то це не значить, що він не визнаний.
У своїй промові патріарх Філарет розповів, як його не хотіли пускати в єпископи, куди його намітив патріарх Олексій Перший, і яку велику роль у позитивному рішенні цього питання відіграв митрополит Никодим. Це був тонкий тролінг сучасної РПЦ, патріарх Філарет ніби сказав: Ваш духовний Авва мене благоловив, з Божою допомогою у мене все вийшло. Ну а невдалі спадкоємці митрополита Никодима опинилися як у казці - за дзеркалом, у паралельній реальності - від п.Кирила до придворних «релігієзнавців».
Вважаю, що перемога реальності над імітаціями і є головним сьогодні, з чим патріарха Філарета як майстерного марафонця і можна поздоровити! Многая літа!!!