Жоден не насмілився назвати патріарха «почесним». Як Філарет 90-ліття у палаці «Україна» святкував

ЮВІЛЕЙ
Жоден не насмілився назвати патріарха «почесним». Як Філарет 90-ліття у палаці «Україна» святкував
Леонід Кравчук та патріарх Філарет
Фото: Станіслав Груздєв, Главком

Чотири тисячі гостей у цей вечір проспівали «Многая літа» десятки разів

Жодного разу за вечір ніхто не назвав колишнього предстоятеля УПЦ КП «почесним патріархом». Саме такий титул вигадали Філарету, коли для створення єдиної церкви довелось ліквідувати Київський патріархат. А Константинополь, нагадаємо, висунув умову не обирати Філарета предстоятелем нової церкви.

За годину до початку святкування, а воно призначалось на 16.00, на вході до палацу «Україна» вже утворилися величезні черги людей із запрошеннями. «Прохід – винятково через рамку», – пояснювали гостям охоронці. Процес йшов дуже повільно. Це дратувало окремих депутатів, які, що буває не часто, опинились у тисняві, спочатку у пробках на неприбраних від снігу столичних вулицях, а тепер серед простих людей. Якщо колишні обранці, наприклад, Іван Заєць, смиренно сприймали необхідність стояти у черзі. То, наприклад, члену фракції БПП Сергію Рудику товариство простих смертних подобалось не дуже. Високий депутат нахрапом проліз через натовп, а перед рамкою зробив вигляд, що «він тут і стояв».

Для всіх, хто був у цій залі вчора, він – справжній патріарх та духовний лідер. За чотири години урочистостей, чотири тисячі гостей палацу «Україна» десятки разів піднімалися зі своїх місць, аби виголосити «Многая літа» ювіляру.

 

Та святковий настрій через Рудика ніхто не хотів собі псувати. Гостей палацу у холі розважав військовий оркестр і атмосфера тут панувала піднесена, попри погоду і черги на вході.

Початок «Академії з нагоди 90-ліття патріарха Філарета», саме так називався захід, таки змістили у часі майже на 40 хвилин. Поважна публіка не поспішала займати свої місця.

Відеопривітання президента України Петра ПорошенкоВідеопривітання президента України Петра Порошенко

До свого місця у партері ніяк не міг добратися колишній київський голова, а нині депутат Київради Олександр Омельченко. Сан Санич побачив символізм у тому, що День соборності і День народження патріарха стоять поряд у календарі. Мовляв, час єднатися. В той же час, коли мова зайшла про створення єдиної помісної православної церкви Омельченко заперечив, що вже бачить таку єдність. Екс-мер нагадав, що помісна церква не єдина в нашій державі. «У нас є дві церкви: Українська православна і Православна церква України. У мене немає даних інвентаризації, у яку церкву ходять українськомовні, а в яку – російськомовні. Ми не можемо за мовою і вірою ділити людей. Бачу зараз це розділення я, інші бачать. Людей потрібно цінувати за ідеологією, патріотизмом. Нині маємо дві церкви, і вони мають право діяти, бо мають свої парафії», – пояснював своє бачення «Главкому» Омельченко, який минулоріч теж мав ювілей, відзначив  80-ліття.

Тим часом  організатори заходу наполягали, аби всі вже розсідалися по місцях, урочиста частина явно запізнювалась зі своїм початком.

Лише офіційні привітання тривали більше години. На сцену до патріарха виходили і голова Верховної Ради Андрій Парубій, він згадав як у часи Революції гідності Михайлівський собор став прихистком для майданівців і саме там почалося формування сотень самооборони, і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який назвав Філарета моральним лідером нації. Президент Петро Порошенко, який перебував у Давосі, звернувся до ювіляра та присутніх через відеозвернення. Букет білих троянд патріарху подарувала перша леді Марина Порошенко. «Дякую вам за вашу самопожертву, за ваш життєвий шлях і за вашу безмежну любов до Бога і до України», – сказала вона. Предстоятель Православної церкви України Епіфаній говорив про те, що далі їм з Філаретом потрібно «разом будувати» нову церкву.

Лідери кримських татар Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров і Ахтем Чийгоз вручили патріарху Філарету золотий орден - найвищу нагороду Меджлісу

Особливо щемливим вийшло привітання лідерів Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова і Мустафи Джемілєва. Чубаров згадав, як у 2008 році мусульмани Криму, протестуючи проти тодішньої влади, яка перешкоджала зведенню соборної мечеті, почали акцію. Вони закликали кожного мусульманина приносити камінь для побудови мечеті. «На другий день архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, ваш учень (звернувся до Філарета, - «Главком»), з кліром приносять нам каміння і кажуть, що це теж для нашої мечеті. І тоді ми внесли зміни у слоган акції, написавши «від кожного по каменю», – розповів Чубаров про солідарність православних тоді ще Київського патріархату з кримськими татарами. «Дехто нас єхидно запитує, чому ми, мусульмани, так радіємо за Томос, чому ми так радіємо появі української незалежної церкви? Але для нас, кримських татар, питання помісної автокефальної православної церкви є не тільки релігійним питанням. Майбутнє кримськотатарського народу, гарантією його збереження і розвитку є незалежна Українська держава», – пояснив глава Меджлісу, викликавши тривалі оплески. З рук лідерів кримських татар патріарх Філарет отримав найвищу нагороду Меджлісу – золотий орден за підтримку кримськотатарського народу і служіння Україні.

Учасник нинішньої президентської кампанії Андрій Садовий

У залі було багато відомих гостей: політиків, діячів культури. На сцену з вітальним словом до патріарха також вийшов дует екс-президентів –  Віктор Ющенко і Леонід Кравчук. Перший президент згадав, як Філарет ще до обрання Кравчука главою держави казав йому слова «у незалежній Україні повинна постати незалежна від Москви Українська церква». «Все своє життя ви робите все необхідне для створення Української церкви, яку, будемо говорити, уже створили», – зробив висновок Кравчук.

Президенти України Віктор Ющенко і Леонід Кравчук

Всі, хто в цей вечір піднявся на сцену, дякували патріархові за розбудову церкви. Сам Філарет у своєму майже годинному виступі згадував, як він прийшов до церкви, говорив про Собор на початку 1990-х, на якому нинішній предстоятель церкви Московського патріархату в Україні Онуфрій підтримував утворення помісної церкви, але потім змінив свою позицію. Патріарх нагадав, що в Україні об’єдналися УАПЦ, УПЦ КП і частина Московського патріархату, а значить утворилася «єдина Українська православна церква. «А та, яка не хоче доєднатися до неї, не має права називатися Українською церквою», – відрізав він.

Несвяткові думки у фойє

Перед урочистостями і після них у фойє палацу «Україна» єпископи помісної церкви та політики у розмовах міркували про те, як же прискорити процес переходу парафій від Московського патріархату. Керуючий Дрогобицько-Самбірською єпархією, архієпископ Яків дивиться на це питання філософськи. «Раніше якби воно було (постала помісна церква), можливо, з якоюсь війною це відбулося би, з якимись негараздами. Бо це ж як плід, який ми зриваємо тоді, коли він визріє. Так і з церквою», – міркує він.

«Всім українцям потрібно зійтися до купи і зробити Київ центром, як колись це зробив апостол Андрій Первозваний. Князь Володимир у водах Дніпра хрестив», – додає митрополит Миколаївський і Богоявленський Володимир. На його думку, парафії церкви Московського патріархату самі по собі не приєднуватимуться до помісної церкви, якщо не докладати зусиль з боку Православної церкви України. «Московський патріархат в Україні, на превеликий жаль, до нас сам не прийде. Вони пручаються, вони не хочуть, – каже він. – Все вирішує громада. Ми можемо натиснути на священиків, але на громаду ніяк, тому слово за ними». За словами митрополита, перехід парафій до нової церкви не буде швидким.

 

Перша леді Марина Порошенко та митрополит Київський і всієї України ЕпіфанійПерша леді Марина Порошенко та митрополит Київський і всієї України Епіфаній

 

Рецептом того, як спонукати громади Московського патріархату приєднуватися до нової церкви поділився голова громадської організації «Українське православне братство св. Андрія Первозваного», народний депутат першого скликання Олександр Гудима. «Щонеділі ми проводили молебні за Україну українською мовою, зі священиком. І це працювало», – згадує політик, який з кінця 90-х допомагав громадам Московського патріархату переходити до Київського патріархату. «Я сам з Вінниччини. У нас в селі Вишківці московський піп. У 2003 році у мене помер тато. Я його поховав на цвинтарі зі священиком Київського патріархату. На кладовищі є хрест загиблим під час Голодомору. Цей священик ходив цей хрест освячував. Московський же не ходив. От так поступово-поступово все відбувалося», – ділиться досвідом українізації церкви пан Гудима.

Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: