Битва за Харківщину. Ворог швидко вчиться та робить висновки

Російська піхота намагається пробитись вперед в околицях села, але вибудуваний чіткий фронт оборони відбиває усі атаки.

Тактика росіян:

• щільна розвідка;
• масоване застосування дронів усіх типів;
• розмʼякшення оборони ударами артилерії, авіації та дронів;
• піхота силами від 10 до 30 солдатів здійснює інфільтрацію – або намагається знайти незайняті розриви у наших бойових порядках, щоб просунутись у глибину, або знайти слабкі позиції, які у нас люблять малювати на картах – «спшки», і атакувати їх маючи перевагу у чисельності.

Місцевість сприяє такій тактиці – багато густих посадок дозволяють малим групам здійснювати прихований маневр.

Наразі ворог знаходиться на відстані близько двох кілометрів від села. Але на цьому напрямку розгорнуті деякі підрозділи 92-і штурмової бригади ЗСУ та 13-і бригади НГУ «Хартія», які добре організовані та керовані, і наші війська зараз мають перевагу над росіянами, попри більшу кількість озброєння та боєприпасів у ворога.

Неможливо передати мотивацію та натхнення наших воїнів, які займають оборону та ведуть бої з росіянами. Ніхто не збирається відступати, російська піхота несе значні втрати. По Липцях регулярно завдаються авіаційні удари та ведеться турбуючий вогонь артилерії та мінометів.

Росіяни застосовують велику кількість дронів, російські fpv дрони над нами гудуть постійно, безперервно, і це не перебільшення. Тут працює значна кількість розрахунків, і схоже, що саме росіяни отримали свій мільйон дронів.

Пересуваємось дуже обережно, малими групами, і постійно прослуховуємось, що зараз над нами летить, у який бік, який тип дрона. Нас часто помічають російські дрони, але щільна зелень дозволяє нам ховатись як тільки ми чуємо, як дрон починає нас шукати та займає позицію для атаки.

Дрони не тільки на передовій. У небі на відстань до 40 кілометрів постійно висять російські «Орлани» та «Суперками», які корегують удари авіації, ракет та Ланцетів. Дрони противника постійно над Харковом, та нашими районами оборони, і це дозволяє ворогу інколи завдавати важкі удари.

У всіх питання де наше ППО, чому не збивають. У мене питання, чому не працює хоча б система сповіщення – виявлення роботи російських дронів на висоті у нашому тилу і інформування де саме виявлені сигнали розвідувальних дронів.

Харків прикритий нашими якісно організованими та максимально вмотивованими військами, але потрібно прикриття з повітря. Наші успіхи у боях під Липцями даються дуже нелегко. Ворог швидко вчиться, робить висновки, вдосконалюється, на фронті йдуть дуже важкі бої. Щодня відбуваються контактні бої на коротких відстанях. Битва за Харківщину продовжується.