Продавали інформацію із закритих баз даних: ДБР викрило двох прикордонниць
Інформація щодо однієї особи коштувала 150 доларів США
Правоохоронці викрили двох працівниць Державної прикордонної служби України, які продавали замовникам інформацію з державної бази даних контролю осіб, які перетинають держкордон. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.
За інформацією відомства, жінки працювали у різних підрозділах і не були знайомими, однак діяли за схожою схемою. До них через знайомих зверталися посередники з пропозицією за гроші перевіряти у базі даних інформацію щодо чоловіків призовного віку, які планували їхати за кордон.
Зловмисниці копіювали з бази даних інформацію щодо наявності для певних осіб будь-яких заборон для виїзду за кордон. Зокрема, чи не розшукує їх військкомат як тих, хто уникає призову на військову службу.
«Зняття» інформації із закритих баз даних щодо однієї особи коштувала 150 доларів США. Частину грошей брали посередники, до яких зверталися «клієнти». Незаконно отриману інформацію надсилали через месенджери.
За такою схемою одна з жінок продала дані щодо двох осіб, інша – щодо шести. Наприкінці жовтня минулого року правоохоронці затримали двох посередників, які передавали запити фігуранткам. Посередникам повідомили про підозру у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 361-2 КК України). Санкція статті передбачає покарання – до 5 років позбавлення волі. Розслідування щодо них завершено, обвинувальний акт направлено до суду.
Жінкам же повідомили про підозру у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 361-2 КК України). Одній з них повідомлено про підозру ще й у несанкціонованому копіюванні інформації, що призвело до її витоку, вчиненому повторно (ч. 3 ст. 362 КК України). Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.
Раніше повідомлялось, що правоохоронці в Дніпрі затримали чотирьох зловмисників, які тримали в трудовому рабстві п'ятдесят осіб. Учасники групи вербували на вокзалах внутрішньо переміщених осіб та соціально незахищених громадян, які не мали постійного місця проживання. Шляхом обману запрошували їх до так званого «реабілітаційного центру», який функціонував під прикриттям громадської організації. Обіцяли безкоштовне житло, харчування та працевлаштування.