Львівська опера переобрала керівника і анонсувала низку прем'єр
Конкурсна комісія заслухала та обговорила програми розвитку театру від чотирьох претендентів на керівну посаду
22 лютого, в Міністерстві культури та інформаційної політики України пройшла процедура обрання директора-художнього керівника Львівської національної опери імені Соломіі Крушельницької.
Конкурсна комісія заслухала та обговорила програми розвитку театру від чотирьох претендентів на керівну посаду. Серед них: Олег Петрик, Ігор Муравйов, Роман Ковальчук та Василь Вовкун. Згідно з рішенням комісії, переможцем конкурсу визнано народного артиста України режисера-постановника Василя Вовкуна, що обіймав цю ж керівну посаду п'ять попередніх років, реалізовуючи свою програму реформ у театрі під назвою «Український прорив».
За нову програму Вовкуна в межах засідання конкурсної комісії проголосувало дев’ять з дев'яти присутніх на засіданні.
Керівник Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької акцентував увагу на тому, що продовжить стратегію сучасного реформування театру, апелюючи до своєї ж стратегії «Український прорив-2».
На засіданні конкурсної комісії Вовкун також оприлюднив деталі репертуар на майбутні п'ять років.
Серед сенсаційних назв майбутнього репертуару театру особлива цікавість до нових творів сучасних українських авторів.
Так, зокрема, у Львові мають намір презентувати відразу два нові музичні твори сучасного українського композитора Олександра Родіна, який є лауреатом Міжнародного музичного конкурсу композиторів у Франції (2004-й) і останнім часом доволі плідно співпрацював з Раду Поклітару у його театрі «Київ Модерн Балет».
Анонсовано нову оперу Олександра Родіна – «Мазепа». За словами Вовкуна, постать легендарного українського гетьмана потребує сучасного національного осмислення у межах оперних сюжетів, адже знаменита опера Петра Чайковського «Мазепа» датована ще 1883 роком, перебуваючи в ідеологічних лещатах російської імперської політики.
Анонсують у Львові також новий балет Олександра Родіна «Соляріс» на основі популярного роману польського письменника-фантаста Станіслава Лема, що народився у Львові і провів у Галичині свої дитячі та юнацькі роки.
Окрім цих двох ексклюзивних музичних творів керівник Львівської опери також анонсував і низку нових постановок на найближчі п’ять років.
2022 рік:
- балет Сергія Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта»;
- опера Франсіса Пуленка «Діалоги кармеліток» (прем’єра в Україні);
- камерна опера Євгена Петрова «Сон Прокули» (світова прем’єра, переможець І Всеукраїнського конкурсу конкурсу «Камерна опера»”);
- опера Євгена Станковича «Страшна помста» (світова прем’єра);
- «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта (сценічна постановка польського режисера Лешека Мондзіка, учня Єжи Гротовського);
- одноактні балети на музику Вольфганга Амадея Моцарта «Маленька смерть».
2023 рік:
- опера Джакомо Пуччіні «Манон Леско»;
- опера С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (нова музична версія Олександра та Дмитра Саратських);
- опера-балет Жан-Баттіста Рамо «Галантна Індія»;
- опера Євгена Ланюка «Чуже обличчя» (світова прем’єра).
- балет на музику Фелікса Мендельсона «Сон в літню ніч»
2024 рік:
- музично-театральне дійство Ганни Гаврилець «Барбівська коляда»;
- опера Петра Чайковського «Пікова Дама»;
- балет Петра Чайковського «Спляча красуня»;
- опера Вольфганга Амадея Моцарта «Весілля Фігаро»;
- балет «Роксолана» (музыка одного з сучасних українських композиторів)
- опера Дворжака «Русалка».
2025 рік:
- опера Ріхарда Вагнера «Танхойзер»;
- балет Олександра Козаренка «Дон Жуан з Коломиї» (світова прем’єра);
- опера Джузеппе Верді «Травіата»;
- опера Джузеппе Верді «Отелло»;
- балет Шандора Каллоша «Макбет».
2026 рік:
- опера Ріхарда Штрауса «Саломея»
- опера Георга Фрідріха Генделя “Альчіна”;
- балет Мікіса Теодоракіса «Грек Зорба» (Бервецький)
- балет на музику Масне-Макміллана «Манон»
2027 рік:
- опера Шарля Гуно «Фауст»;
- опера Вольфганга Амадея Моцарта «Так чинять всі жінки»
- балет «Парк» на музику Вольфганга Амадея Моцарта
Раніше у Львівській опері спричинився скандал: артисти балету звинуватили свого керівника Василя Вовкуна у побитті працівниці.