Львівська опера переобрала керівника і анонсувала низку прем'єр

22 лютого, в Міністерстві культури та інформаційної політики України пройшла процедура обрання директора-художнього керівника Львівської національної опери імені Соломіі Крушельницької.

Конкурсна комісія заслухала та обговорила програми розвитку театру від чотирьох претендентів на керівну посаду. Серед них: Олег Петрик, Ігор Муравйов, Роман Ковальчук та Василь Вовкун. Згідно з рішенням комісії, переможцем конкурсу визнано народного артиста України режисера-постановника Василя Вовкуна, що обіймав цю ж керівну посаду п'ять попередніх років, реалізовуючи свою програму реформ у театрі під назвою «Український прорив».

За нову програму Вовкуна в межах засідання конкурсної комісії проголосувало дев’ять з дев'яти присутніх на засіданні.

Керівник Львівської національної опери імені Соломії Крушельницької акцентував увагу на тому, що продовжить стратегію сучасного реформування театру, апелюючи до своєї ж стратегії «Український прорив-2».

На засіданні конкурсної комісії Вовкун також оприлюднив деталі репертуар на майбутні п'ять років.

Серед сенсаційних назв майбутнього репертуару театру особлива цікавість до нових творів сучасних українських авторів.

Так, зокрема, у Львові мають намір презентувати відразу два нові музичні твори сучасного українського композитора Олександра Родіна, який є лауреатом Міжнародного музичного конкурсу композиторів у Франції (2004-й) і останнім часом доволі плідно співпрацював з Раду Поклітару у його театрі «Київ Модерн Балет».

На засіданні конкурсної комісії Вовкун також оприлюднив деталі репертуар на майбутні п'ять років

Анонсовано нову оперу Олександра Родіна – «Мазепа». За словами Вовкуна, постать легендарного українського гетьмана потребує сучасного національного осмислення у межах оперних сюжетів, адже знаменита опера Петра Чайковського «Мазепа» датована ще 1883 роком, перебуваючи в ідеологічних лещатах російської імперської політики.

Анонсують у Львові також новий балет Олександра Родіна «Соляріс» на основі популярного роману польського письменника-фантаста Станіслава Лема, що народився у Львові і провів у Галичині свої дитячі та юнацькі роки.

Окрім цих двох ексклюзивних музичних творів керівник Львівської опери також анонсував і низку нових постановок на найближчі п’ять років.

2022 рік:

• балет Сергія Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта»;
• опера Франсіса Пуленка «Діалоги кармеліток» (прем’єра в Україні);
• камерна опера Євгена Петрова «Сон Прокули» (світова прем’єра, переможець І Всеукраїнського конкурсу конкурсу «Камерна опера»”);
• опера Євгена Станковича «Страшна помста» (світова прем’єра);
• «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта (сценічна постановка польського режисера Лешека Мондзіка, учня Єжи Гротовського);
• одноактні балети на музику Вольфганга Амадея Моцарта «Маленька смерть».

2023 рік:

• опера Джакомо Пуччіні «Манон Леско»;
• опера С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» (нова музична версія Олександра та Дмитра Саратських);
• опера-балет Жан-Баттіста Рамо «Галантна Індія»;
• опера Євгена Ланюка «Чуже обличчя» (світова прем’єра).
• балет на музику Фелікса Мендельсона «Сон в літню ніч»

2024 рік:

• музично-театральне дійство Ганни Гаврилець «Барбівська коляда»;
• опера Петра Чайковського «Пікова Дама»;
• балет Петра Чайковського «Спляча красуня»;
• опера Вольфганга Амадея Моцарта «Весілля Фігаро»;
• балет «Роксолана» (музыка одного з сучасних українських композиторів)
• опера Дворжака «Русалка».

2025 рік:

• опера Ріхарда Вагнера «Танхойзер»;
• балет Олександра Козаренка «Дон Жуан з Коломиї» (світова прем’єра);
• опера Джузеппе Верді «Травіата»;
• опера Джузеппе Верді «Отелло»;
• балет Шандора Каллоша «Макбет».

2026 рік:

• опера Ріхарда Штрауса «Саломея»
• опера Георга Фрідріха Генделя “Альчіна”;
• балет Мікіса Теодоракіса «Грек Зорба» (Бервецький)
• балет на музику Масне-Макміллана «Манон»

2027 рік:

• опера Шарля Гуно «Фауст»;
• опера Вольфганга Амадея Моцарта «Так чинять всі жінки»
• балет «Парк» на музику Вольфганга Амадея Моцарта

Раніше у Львівській опері спричинився скандал: артисти балету звинуватили свого керівника Василя Вовкуна у побитті працівниці.