Тріумф Kalush і трагедія Кіркорова. Продюсер Олексій Гончаренко про Євробачення у Турині

Український гурт Kalush Orchestra пройшов у фінал Євробачення 2022. У півфіналі конкурсу, який відбувся 10 травня в Турині, українці представили свій хіт Stefania. Зазначимо: букмекери прогнозують нашим хлопцям перемогу на конкурсі. Якщо до поїздки в Турин на їх перемогу ставили всього 42%, то в день першого півфіналу – 48%.

Разом з Kalush Orchestra минулого вівторка у фінал пройшли представники ще дев’яти країн: Швейцарія, Вірменія, Ісландія, Литва, Португалія, Норвегія, Греція, Молдова, Нідерланди.

Сьогодні у Турині пройде другий півфінал, а вже у суботу великий грандфінал, на якому і визначиться цьогорічний тріумфатор головної музичної першості Європи.

Як Kalush Orchestra зустрічають у Турині, що відбувається за лаштунками конкурсу та чому цьогоріч українцям непросто знайти трансляцію Євробачення в інтерв’ю «Главкому» розказав Олексій Гончаренко продюсер та керівник «Френдс Про ТВ». Ця компанія виграла тендер суспільного мовника на право організації національного відбору Євробачення у 2022 році.

Олексію, цьогоріч Євробачення проходить на тлі війни в Україні. Як нашу делегацію приймають у Турині?

Унікально. В історії незалежної України були вже моменти, коли події в нашій країні були темою номер один, але такого піднесення в Європі щодо наших артистів не траплялось ще ніколи. Зустрічали атмосферою любові і одностайної підтримки. У момент, коли Kalush Orchestra вже вийшли на сцену, і ще тривала телевізійна заставка, зал підхопився, піднявся, скандував, аплодував… У нас, телевізійників, звісно є практика режисури таких моментів, проте тут все було абсолютно щиро і не награно. Люди прийшли, придбавши квитки за свої гроші, і вони висловлювали своє ставлення. Так, підтримували й інші гурти, наприклад, Zdob şi Zdub з Молдови, але настільки палко, як українських виконавців, не підтримували нікого.

Найголовніше зараз – втримати таке ставлення Європи до нас якомога довше. Ніхто, поки що не поставився до хлопців критично. Звісно, цього року до наших виконавців є особливе ставлення. І ми ще почуємо думку журі пізніше, але глядацька підтримка зашкалює.

Водночас хочу зазначити, що підтримують не лише Україну, а й саму пісню Stefania. Її вже щиро полюбили і наші глядачі, і європейські. Часто трапляється, що меседжі з пісні українських виконавців зрозумілі для співвітчизників, а для іншомовних слухачів – ні. На цей раз нас розуміють всі. Вже з’явилося чимало реміксів і каверів, пісню співають за лаштунками. Все-таки «Євробачення» – це конкурс пісні, і сама пісня має бути хітовою. Цей програш на сопілці запам’ятовується одразу, він є впізнаваним з перших нот, і його неможливо викинути з голови.

Як взагалі у хлопців настрій? Чи читають вони новини, чи, може, їм забороняють? Все ж з Батьківщини зараз надходить дуже багато тривожних повідомлень.

Звісно, вони читають новини.

Спочатку режисери «Євробачення» зробили режисуру світла нашого номера більш динамічну, світлу, але згодом змінили на драматичнішу. Україна не має зараз бути занадто розважальною, вона не повинна бути дискотекою. Kalush Orchestra несе зовсім інший меседж. Це драматичне забарвлення збігається зі станом хлопців.

Що у номері змінилося за три місяці, з моменту коли гурт Kalush Orchestra виборов перемогу в національному відборі?

Коли виконавець виступає один впродовж трьох хвилин на сцені, можна гратися з концепціями, придумувати різні декорації. Особливістю групи Kalush Orchestra є те, що кожен з учасників виконує свою функцію, і на кожному з них треба зробити акцент. Вигадувати якісь інші концепції просто не було сенсу. Для них зробили нові костюми. Суттєво ж змінити щось не можна, бо група повністю самодостатня. До того ж, декорації концертного майданчика в Італії такі, що сцена є тільки на крупних планах, тому на екранах акцент не робиться. На середніх планах екран не видно.

Хочу додати, що Kalush Orchestra – це унікальне поєднання репу і фольку, в цьому їх «фішка». Це достатньо несподівано для «Євробачення». Постановка абсолютно народна, фольклорна, але трендова і сучасна. І в цьому також їхня родзинка, вона відрізняє їх від інших виконавців.

Розкажіть про костюми хлопців – у них начебто є давні автентичні аксесуари…

Автор костюмів – наш сучасний дизайнер Назар Дідик. Роксоляна Шимчук надала зі своєї Етно-галереї кептар, в якому виступає Олег. Цьому кептарику близько ста років.

Чи у цих костюмах хлопці виступатимуть у фіналі?

Так.

За правилами «Євробачення», після півфіналу вже нічого не можна змінювати.

Яке ставлення до наших хлопців за лаштунками? Чи знайомляться з ними інші учасники, намагаються подружитися, домовитися про спільні проекти?

Дуже багато, хлопці весь час у центрі уваги. Про це краще запитати у них, але я думаю, що після конкурсу можна очікувати крутих колаборації Kalush Orchestra з європейськими виконавцями.

Зізнайтеся: за кого ви сильніше вболівали у січні: за «Калуш» чи за Аліну Паш?

Знаєте, за стільки років на телебаченні я вже навчився відключати мозок при визначенні фаворитів. Я вважаю, що ми як команда маємо зробити кожному учаснику достойний номер – так, щоб кожен міг стати переможцем.

Щиро можу сказати, що більше як виконавець, як артист, мені подобається Аліна Паш. Якраз з нею можна було б вигадувати різні концепції, постановки. У гурту Kalush Orchestra мені більше подобається пісня. Вважаю її більш хітовою, значно легше запам’ятовується глядачам. Так би мовити, 1:1.

Затяті критики кажуть, що Паш начебто була ставленицею Банкової на національному відборі…

Аліна сама по собі дуже потужна, і якщо Володимиру Зеленському вона подобається, то це природно. Так, як її підтримали, як за неї голосували – це ж видно одразу. Аудиторія поділилась у своїх симпатіях навпіл. Пам’ятаєте, коли у «Танцях з зірками» у фінал вийшли Наталя Могилевська і Володимир Зеленський? Тоді глядачі поділилися просто-таки на два табори: за Наталю та за Володимира. Думаю, ситуація у січні була така сама. Можливо, розмови щодо Банкової виникли через те, що Аліна виступала на День Незалежності, тому пішли чутки. Мені здається, Аліна – талант, тому не потребує підтримки Банкової.

Як ви оцінюєте співпрацю з «Суспільним». Цьогоріч українські глядачі уперше стикнулись з проблемою «а де ж дивитися Євробачення?». Трансляція популярного конкурсу йде на каналі UA:Культура, який мало хто дивився. Невже «Суспільне» не могло на кілька годин години перервати Єдиний марафон, який і без нього транслюють всі провідні канали, аби показати Євробачення? Це ж вельми важлива не лише з культурної, а й з політичної точки зору подія.

Мені це дуже прикро. Я точно знаю, що керівництво «Суспільного» намагалося «вирвати» пару годин з ефіру марафону для «Євробачення», але це залежало не від «Суспільного». Канал зараз є частиною об’єднаного ефіру загальнонаціональних телеканалів, тому, очевидно, це рішення залежало від позиції керівництва цього об’єднання. Деталей про те, чому питання не було вирішено, я не знаю.

Попри те, що Росію відсторонили від участі у конкурсі, туди явився Філіп Кіркоров. Ви його бачили? Він до вас підходив?

Я його особисто не бачив, але чув, що він просто придбав квиток. Це він може розповідати зараз, що його, мовляв, запросили, за заслуги… Перевірити його слова не можна. У нього є болгарський паспорт, тому потрапити на концерт він міг. За лаштунками його не було, йому не було надано акредитації. Він просто сидів у глядацькій залі. Що з цим зробиш? На мою думку, до оргкомітету у цьому випадку не може бути ніяких нарікань. Хай собі сидить людина пенсійного віку, дивиться концерт.

До слова, Кіркорова і Росія прокляла за цей візит. Позиція така: якщо країну вигнали з конкурсу, то чого туди їхати і там сидіти. Так що Кіркорову з двох боків «прилетіло».

Наталія Сокирчук, «Главком»