Коронавірус – всьому голова? Кого лікуємо, а кого калічимо

З початку цього тижня у столиці Україні знову почав діяти ряд обмежень. У зв’язку із тим, що Київ повернувся до «помаранчевої» карантинної зони, скасовуються планові шпиталізації та операції. У кількох лікарнях столиці – зокрема №1, 3 і 12 – кореспонденту «Главкома» підтвердили: нові правила вже діють з 12 жовтня.

Раніше очільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов заспокоював, що обмеження не стосуються, «наприклад, надання меддопомоги у разі ускладнення вагітності або пологів». «Шпиталізації будуть проводитися і при онкозахворюваннях… Обмеження не розповсюджується на шпиталізації чи планові операції, перенесення яких може бути ризикованим для здоров'я і життя людини», – додав урядовець. Він також уточнив, що рішення про необхідність негайного переведення у стаціонар ухвалює безпосередньо лікар. 

Що ж насправді відбувається у лікарнях під час пандемії? Раніше Київ вже потрапляв до «помаранчевої зони». У той короткий період, коли планові шпиталізації опинились під забороною, користувачі соцмереж скаржилися, що під справжнім ударом у цей період опинились якраз хворі не на коронавірус. 

«Де гарантія, що за місяць-два вже ніяка планова операція потрібна не буде? Хвороба має падлючу звичку прогресувати. Знаю жінку, у якої помер батько. Йому у передінфарктному стані відмовили у шпиталізації – місця для «жертв епідемії» тримали. А чоловікові сказали лікуватися удома. За два дні його не стало», – пише користувачка Facebook. Реальність цієї історії не доведена. Але шукати підтверджень проблема довго не доводиться, оскільки про проблему відомо вже пів року, а ті, хто з нею стикнувся, змушені самі бити на сполох.

Керівництво лікарень користується «нагодою»?

Після публікації «Главкома» про закриття під час карантину унікального відділення кістково-гнійної хірургії столичної лікарні №3 до редакції звернулися інші читачі зі скаргами на те, що їм відмовили у допомозі. Проблеми у всіх різні, а от причина відмови одна і та ж – коронавірус. Мовляв, лікарні тепер опікуються лише цією проблемою, а ваша може зачекати.

Але відсутність лікування для інших хворих становить не меншу загрозу їхньому здоров’ю та життю. Тисячі людей із хронічними та тяжкими хворобами потребують постійної фахової підтримки. Їхні стани не кваліфікуються як такі, що вимагають термінової допомоги, однак за умов припинення лікування можуть призвести до летальних наслідків.

Починаючи з середини березня уряд і місцева влада почали шукати можливості розширення інфекційних відділень для шпиталізації хворих з Covid-19. Лікарні почали перепрофільовуватись під Covid-19 – і якщо спершу на «ковідні» перетворювали інфекційні, а потім і терапевтичні відділення, то нині часто увесь медзаклад змінює профіль. Інші відділення просто перестають приймати хворих – їм відмовляють у плановій допомозі.

Нагадаємо, що під час першої хвилі пандемії, яка накрила Європу у навесні, в низці країн – Італії, Франції – пішли дещо іншим шляхом. Там не стали закривати інші відділення, натомість розгортали великі шпиталі саме під лікування хворих з Covid-19. Приміром, для цього використовували спортивні зали.

Київська медицина: хто плутається у свідченнях?

Як писав «Главком», до категорії пацієнтів, які опинились без допомоги, зокрема потрапили хворі на остеомієліт, пацієнти унікального відділення кістково-гнійної хірургії у столичній лікарні №3. У вересні до редакції звернувся Ігор Прус – хворий на остеомієліт, лікування якого вимагає тривалого циклу операцій. Кілька з них він провів у лікарні №3 у профільному відділенні, але з березня більше не може отримувати допомогу. «Востаннє був я у лікарні на вул. Петра Запорожця на початку весни – мені зробили операцію, після чого і мене, і інших пацієнтів спішно виписати. Відділення кістково-гнійної хірургії – інфекційне відділення. Говорили, що його мали перепрофілювали під коронавірусне. Чи відновить воно роботу, коли Covid-19 відступить?  Невідомо. Планово хворих не приймають. Палати там порожні», – поскаржився він у розмові з «Главкомом».

У Київській міській державній адміністрації проблеми у цьому не бачать. В інтерв’ю «Главкому» заступниця директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Галина Зборомирська запевнила, що робота відділення кістково-гнійної хірургії у лікарні №3 на вулиці Петра Запорожця не припинена. За її інформацією, коронавірусні обмеження на роботі саме цього відділення не позначилися. «Спеціалісти залишилися. Вони працюють на базі Київської міської клінічної лікарні №3 і надають допомогу. Як працювали спеціалісти раніше, так і працюють нині у цій лікарні. Проблем немає, вони не припиняли приймати хворих», – переконувала чиновниця на початку вересня.  

Водночас у відповіді на запит «Главкому», підписаній 30 вересня очільницею цього ж Департаменту Валентиною Гінзбург, вже йдеться про дещо інше: «За інформацією адміністрації КНП «Київська міська клінічна лікарня № 3» у зв’язку з необхідністю відкриття у квітні 2020 року сортувального відділення для пацієнтів з підозрою на Covid-19 у суміжних до пульмонологічного відділення приміщеннях, відділення кістково-гнійної хірургії було тимчасово переміщено на територію відділення гнійної хірургії».

У відповіді КМДА міститься запевнення, що відділення кістково-гнійної хірургії  продовжує функціонувати у складі відділення гнійної хірургії.

Зазначимо, що при цьому у Департаменті охорони здоров’я проігнорували важливе питання, зазначене у запиті: щодо кількості заповнених ліжко-місць у відділенні (пацієнтами остеомієлітом чи іншими діагнозами кісткових гнійних патологій).  Саме ця цифра б показали, що насправді люди не отримують допомоги.

Неоднозначність позиції влади полягає і в тому, що насправді відділення кістково-гнійної хірургії зараз порожнє. Ніяких хворих на коронавірус воно не приймає.

За даними Ігоря Пруса та інших пацієнтів, керівництво лікарні, користуючись ситуацією з коронавірусом, провело своєрідну «реорганізацію». «Головний лікар, наприклад, активно розвиває урологічне відділення. Це ж вигідно, 400 грн на добу палата, багато VIP-палат. Від кістково-гнійного відділення такого прибутку годі чекати. Бо там рятують пацієнтів, які часто мусять їхати столицю з периферії, і їм потрібно лікуватися місяцями», – пояснює хворий.

Проблема не лише у Києві

Приклади випадків, коли хворі не на Covid-19, не можуть отримати медичну допомогу, є по всій Україні. На жаль, окремі випадки закінчуються фатально. Мова про смерть 23-річного Ростислава Комнатного на Львівщині. 22 квітня хлопець звернувся зі скаргами на різкий біль внизу живота та блювоту у приймальне відділення Городоцької райлікарні. Налякані коронавірусом медики відправили хворого на амбулаторне лікування. Призначили ліки від здуття живота. За словами родичів,  у приймальному покої лікарні хлопця оглянули чергові лікарі,  гострого апендициту не запідозрили. Вкололи знеболювальне, а далі скерували до сімейного лікаря, при цьому попросили родичів написати відмову від госпіталізації. 27 квітня у важкому стані молодого чоловіка повторно доправили до лікарні, однак врятувати життя вже не вдалося.

Відмовляють у шпиталізації навіть людям у важкому стані, які мають симптоми коронавірусного захворювання, але звернулись без папірця, який засвідчує лабораторно підтверджений діагноз. Так, в Одесі 70-річному пацієнту, який тиждень лікувався під наглядом сімейного лікаря та чий стан погіршувався, дві лікарні відмовили у госпіталізації. «Перестав їсти, став задихатися. Самостійно пішли і звернулися в міську лікарню Одеси №3, але там відмовили і послали додому – місць в лікарні немає», –  розказує волонтер Катерина Ножевнікова. За її словами, з дому чоловік викликав «швидку», яка відвезла пацієнта на комп’ютерну томографію. «Пневмонія полісегментарна двостороння. Лівобічний гідроторакс. Сатурація 56 (нижче 90% – це дуже серйозно, показання для госпіталізації – ред.)! У «швидкій» сатурацію підняли, привезли знову в третю. Там сказали: «Вибачте, місць немає, як і раніше. Вирушайте додому і чекайте, коли звільниться чоловіче місце», – веде  далі волонтер. 

Ножевникова стверджує, що одеські «ковідні» Єврейська лікарня і лікарня №10 теж відмовляються приймати пацієнтів з підозрою на Covid без ПЛР-тесту. «Пацієнтів відправляють додому. Інсультного пацієнта ледь влаштували в такому ж ручному режимі», –  ділиться волонтер.