Реаніматолог: Рятуємо хворих апаратом ШВЛ, купленим за прем’єрства Тимошенко

«У Великобританії офіційно був зареєстрований світовий рекорд – 32 доби хворий на Covid-19 був під’єднаний до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ) після чого його успішно зняли і він видужав. Але медики з Шепетівської центральної районної лікарні побили цей рекорд – 42 доби на апараті ШВЛ лікувався місцевий мешканець, у якого вперше в місті виявили коронавірусну хворобу. І ми його врятували», – починає бесіду з «Главкомом» завідувач відділенням анестезії та інтенсивної терапії Шепетівської ЦРЛ Валерій Сивоконюк.

Для лікаря вищої категорії з 30-річним стажем це унікальний випадок у його роботі. Порятунок 47-річного місцевого мешканця, який працює провідником на залізниці, настільки залишив слід у житті медика, що він навів ще одне показове порівняння.

«Якось говорилося на обласній секторній нараді, що Хмельницька міська інфекційна лікарня (базовий медзаклад Хмельницької області з лікування хворих на Covid-19 - «Главком») пролікувала 86 хворих на коронавірус з них 26 – було підключено до апарату ШВЛ. Із 26-ти вижив один. У нас на апараті ШВЛ був один хворий і ми його врятували», – наголосив лікар-реаніматолог.

«Я прийняв рішення буквально «захопити» лор-відділення»

Коли вперше і за яких обставин Ви стикнулися з Covid-19?

Офіційно це було 27 березня 2020 року, коли до нас в лікарню поступив хворий з підозрою на коронавірус. Тоді, завдячуючи волонтерам і спонсорам, медперсонал мав у невеликій кількості засоби індивідуального захисту, які убезпечили від можливого інфікування.

Якщо відверто, то з проявами Covid-19 стикнувся ще у грудні 2019 року. До райлікарні госпіталізовувалися пацієнти з нестандартними симптомами пневмонії. Здавалося б, лікуємо звичним методом і хвороба мала би відступити, але ні – все відбувалося навпаки.

Тестували хворих тільки на вірус грипу, бо ПЛР та ІФА-тестів на коронавірус тоді ще не було. І якби існувала можливість їх перевірити, думаю, діагноз Covid-19 підтвердився б. На жаль, на той момент ніхто з медиків не надавав особливого значення подіям у китайському Ухані.

Скільки померло людей від дивних пневмоній?

Близько десяти людей.

На кінець березня 2020 року єдиним медичним закладом Хмельницької області, куди госпіталізовували хворих на коронавірус, була Хмельницька міська інфекційна лікарня. Чому Шепетівська ЦРЛ, куди звернувся 47-річний залізничник з підозрою на Covid, не відправила його до Хмельницького?

Відповідно до протоколу лікування, коли до ЦРЛ поступає пацієнт з підозрою на коронавірус, йому необхідно зробити експрес-тест. Якщо він виявиться позитивним, одразу відправляємо до хмельницької інфекційної лікарні. Натомість у хворого, який до нас поступив, тест був негативний. Однак уже наступного дня стан здоров’я чоловіка різко погіршився і довелося підключити до апарату штучної вентиляції легень. Фактично це унеможливило його подальше транспортування до Хмельницького.

Ми зробили повторний експрес-тест, який показав наявність Covid-19. Хворий, який уже перебував в реанімації, потребував постійного догляду тому довелося піти на радикальний крок – моя медбригада із 15 осіб пішла на обсервацію, яка розтягнулася майже на місяць. Для цього я прийняв рішення буквально «захопити» лор-відділення. Тобто ми жили і працювали в лікарні, відірвані від сімей!

Важлива деталь. Перед тим, як потрапити до райлікарні, залізничник приблизно десять днів перебував під наглядом сімейного лікаря, де лікував пневмонію. До нас потрапив за самозверненням із дихальною недостатністю другого ступеня. Це означає, якби йому відмовили в госпіталізації і назад відправили б до сімейного лікаря, чоловік, вийшовши за межі райлікарні, просто помер би.

Що стосується методики лікування хворого на Covid-19, який був на апараті ШВЛ, то інформацію черпали від своїх колег-анестезіологів з інших областей, дивилися вебінари. Чомусь на початках серед медиків сформувалася думка, що лікування коронавірусу треба проводити за аналогією свинячого грипу, який 2009 року з’явився в Україні. Проте практика довела, що це зовсім різні хвороби. Якщо при свинячому грипі категорично заборонено застосовувати «Гепарин», то хворим на Covid-19 його треба вводити у великих дозах. Або коли я виписував хворому «Метилпреднізолон» 1000 міліграм на добу, був ризик, що мене можуть вигнати з роботи. Парадокс: тоді наше лікування йшло врозріз, затвердженому протоколу міністерства охорони здоров’я. Але, коли вдалося вилікувати важкохворого, нашу методику МОЗ долучив до протоколу лікування коронавірусної хвороби.

До речі, Шепетівська райлікарня першою в Україні запровадила зонування. У «червоній» зоні, яка обмежена герметичною перегородкою, лежать хворі на Covid-19. На виході з неї встановили спеціальну рамку з автоматичним оприскувачем, яку почав випускати місцевий завод культиваторів.

Далі розташовувалася «сіра» зона, де медики після огляду хворих, приймали душ. Останньою йшла «зелена» зона.

Лікарі шепетівської ЦРЛ, які, приміром, працювали з важким хворим на Covid-19, отримали обіцяні державою 300% надбавки до окладів?

Чотири місяці очікували на підвищену зарплату після виписки цього хворого. Зрештою, гроші надійшли, але сам підрахунок, думаю, був неправильним. До прикладу, колега з Житомирщини, який працює з такими ж пацієнтами, отримав 30 тис. грн. 

«У моєму відділенні нині лежать двоє таких «сovid-атеїстів»

Що найбільше відклалося в пам’яті за час місячної обсервації?

Поясню на простому прикладі. У будь-якого автомобіліста є машини. Так саме й анестезіолог володіє певним парком апаратів. У всіх провідних країнах світу ресурс апаратів ШВЛ розрахований на три-п’ять років, а потім їх міняють. На час поступлення залізничника райлікарня мала чотири відремонтовані апарати штучної вентиляції легень середнього класу, які закупили за часів прем’єрства Юлії Тимошенко у 2009 році. І велике щастя цього хворого у тому, що в лікарні не відключали світло. Якби це сталося, апаратам ШВЛ не вистачило б потужностей акумуляторів і хворий помер би.

Були моменти, коли пацієнт однією ногою був на тому світі. Але віра у те, що його врятуємо, взяла гору. І ми це зробили.

Днями голова Хмельницької облдержадміністрації Дмитро Габінет зробив сенсаційну заяву: «Максимум місяць і, можливо, на стадіонах доведеться розгортати пункти з надання допомоги хворим на Covid-19». Чи настільки критичною є ситуація?

Він правильно сказав. Якщо люди й надалі безпечно ставитимуться до коронавірусної хвороби, повірте: хворі на Covid-19 заповнять усі відділення медичних закладів.

Водночас переломити ситуацію може лише поголовне тестування українців. Так, як це зробила Японія, Корея, ізолювавши виявлених хворих на Covid-19. Адже один хворий – це, щонайменше, 10 контактних осіб.

Мені найобразливіше те, що серед медичних працівників є досить багато «сovid-атеїстів». Це люди, котрі ходять без масок і не вірять, яку страшну небезпеку несе коронавірус. Я їх постійно попереджаю і навіть наводжу приклади з життя. Он у моєму відділенні нині лежать двоє таких «сovid-атеїстів» і потребують додаткового кисню.

Окремо хочу сказати про кисневі концентратори. Як підтверджує практика, використання концентраторів не підходить у лікуванні хворих з коронавірусом. Нині необхідна централізована подача кисню. Тобто кожна лікарня повинна встановити кисневу станцію. Ціна питання – приблизно один мільйон гривень. При цьому суттєво економляться гроші на підвезенні кисневих балонів, які ми нині отримуємо з Хмельницького.

Ви сказали, що через людську халатність, усі відділення медичних закладів можуть заповнитися «ковідними» хворими. Особисто у Вас немає відчуття, що з настанням в Україні пандемії Covid-19, відбувається деградація інших напрямів медицини?

Шепетівці пощастило, що в місті є дві лікарні – це районна і вузлова лікарня, яка колись була на балансі «Укрзалізниці», а тепер знаходиться у комунальній власності районної ради. Ще у березні я пропонував розгорнути 100 ліжко-місць саме у вузловій лікарні для надання допомоги хворим на коронавірус. На жаль, мене не почули і довелося «ковідних» хворих госпіталізовувати до райлікарні за рахунок «принесенням в жертву» неврологічного, реанімаційного відділень. Це означає, що страждають хірургія, травматологія, урологія та інші напрямки.

Віталій Тараненко, для «Главкома»