Медики знову страйкують. Цього разу «запалала» Біла Церква

Поки центральна влада бравурно рапортує про героїзм медиків у війні з коронавірусом, про трикратні доплати тим, хто «на передовій», та про  літаки, які один за одним прибувають в Україні із захисними засобами, на місцях ситуація не така райдужна. На страйк один за одним виходять колективи медиків у різних регіонах, до таких заходів навіть вдаються працівники швидкої допомоги. Останні протести пройшли у Львові та Харкові. Працівники медичних установ не отримали 300% обіцяної доплати за контакт з хворими на Covid-19. 

22 травня естафету приймуть співробітники Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, які планують страйк не тільки через відсутність виплат, а й через банальну проблему відсутності захисних костюмів, дефіциту палива для «швидких» та елементарних ліків. Голова профспілки станції Віктор Євтушенко, який пропрацював десятки років, розповів «Главкому», як обіцянки влади допомагати медикам у цей важкий період розходяться з реальністю.

Те, що робиться на місцях, – це крах медицини, – сходу робить висновоке Євтушенко. – Проблема номер один – у нас немає елементарних ліків. Я сорок років працюю на швидкій і ніколи з таким не зіштовхувався навіть в самих кризових ситуаціях. Нема ані нітрогліцерину, ані навіть перекису водню, крапельниць. Безумовно, ми звинувачуємо в цьому генеральну директорку комунального підприємства Київської обласної ради «КОЦЕМД та МК», яке нами керує та фінансує, Оксану Шарко. Під її керівництвом проводились так звані тендери на ліки та паливно-мастильні матеріали, які були програні.

Ще три тижні тому у нас в штаті було 19 бригад, з яких на виклики їздили 14–15. Цього, безумовно, мало, бо населення Білоцерківщини 330 тисяч людей. За нормативами, які складають одну машину на 10 тисяч мешканців, нам треба 33 машини. Але такого, чесно кажучи, не було навіть за радянських часів. Проте якби машин було навіть 14, цього б було більш-менш достатньо. За великим рахунком, ми можемо справлятися і п’ятьма машинами, якщо нам закрутити гайки. Куди ми дінемося? Але якщо якась техногенна катастрофа чи ДТП серйозне? У нас машини зараз їздять на виклики з підозрою на коронавірус – і три-чотири години на базі їх немає. У тому ж Фастові взагалі п’ять бригад залишилось, і люди плачуть, бо це – рабська праця. Повірте: наша станція буде битися до кінця і, якщо нас не почують, половина персоналу точно звільниться.  

Ви скаржитесь щодо зменшення штатних посад та кількості бригад швидкої допомоги. Які причини цього?

Керівники комунального підприємства пояснюють це тим, що Національна служба здоров’я виділяє занадто мало коштів. Але навіть враховуючи ті соромні суми, в які насьогодні служба оцінила здоров’я українців, можна дати нашим працівникам зарплати хоча б від 10 тисяч – від санітарки до лікаря. Нам вистачить цих коштів. Якщо обрубати руки крадіям, можна було б якось крутитись. Вони бідкаються, що молодь не хоче йти працювати в швидку – так дайте їм можливість заробляти. Нас зараз посадили на голі ставки. А гола ставка для молодого фельдшера – це чотири тисячі гривень. Я вже не кажу про санітарок, у яких про дві-три тисячі. Я, як фельдшер вищої категорії, який сорок років пропрацював, маю сім-вісім тисяч на руки. Вони ще хочуть запровадити так зване навантаження на бригаду: якщо вона виїжджатиме лише на шість-сім викликів, вважатиметься, що це замало. Але, вибачте, пожежників за такими критеріями оцінювати? Ніде такого немає. 

Наскільки великий відтік кадрів через причини, про які ви кажете?

Молодь сюди не йде через низьку зарплату, а старі (не за віком, а за статусом) тримаються. От куди мені діватись? За кордон я працювати не поїду, в мене є певна викладацька робота. Людям потрібно сім’ї годувати, тому вони погоджуються на таке ставлення до себе і власної праці. 

Дуже широко обговорювалась тема про 300 % надбавок до зарплат лікарів на період епідемії коронавірусу. Президент регулярно звітував про літаки з захисними засобами для лікарів, які прибувають до України. Цього покращення на собі ви не відчули?

Сьогодні на «швидкій допомозі» ви не знайдете жодної людини, яка в це віритиме. Ми виїжджаємо на виклики з підозрою на коронавірус в так званих «малярних» захисних костюмах, які не можуть убезпечити від вірусу, хоча деякі лікарі вже відмовляються це робити. В нас нема бахіл, і на ноги замість них ми надягаємо шапочки! Хоча за різними кодексами лікарі не мають виконувати злочинні накази керівництва. Більш того – це додатково не оплачується, хто б що не казав.

За великим рахунком, у нас з підозрою на коронавірус було близько ста викликів – кожного дня біля трьох-чотирьох. Зараз, звичайно, буде більше, бо пік ще не настав. І на доплату оцих 300% наше керівництво подало, здається десь сім-вісім лікарів. Як це відбувається: подається звіт, який потім перевіряється в якихось київських лабораторіях. Вони підтверджують, що людина, до якої виїжджала бригада, перехворіла на коронавірус. Але лише одиниці лікарів отримали по п’ять-шість тисяч надбавки. От розкажу свій приклад: я виїжджав на виклик з підозрою на коронавірус, забрав хвору бабцю, повіз до Кагарлика, ми її на ношах занесли до відділення. А поруч з її ліжком вже лежала жінка, якій підтвердили коронавірус. Так от контакт з нею нам не зараховується. Більше скажу – навіть якщо у людини, яку ми возимо і з якою працюємо, буде підтверджений коронавірус, нам про це просто не повідомляють. 

Як буде виглядати, умовно кажучи, сценарій страйку, який ви готуєте? «Швидка» не буде виїжджати в цей час на виклики?     

Думаю, на ньому будуть не тільки лікарі, а й інші мешканці Білої Церкви. Якогось конкретного плану немає. Ми не маємо права не виїжджати на виклики. Прийдуть люди, які відпрацювали свою зміну, яким виїжджати на неї завтра-післязавтра… Це все буде відбуватись прямо на станції. Очевидно, що вимога у нас буде одна-єдина – зняття з посади керівника комунального підприємства пані Шарко, яка просто не справляється, та усіх керівників, які довели медичну сферу всієї Київської області до такого стану. На жаль, решта наших колег залякані та мовчать.

Не всі мовчать – у багатьох містах були протести: Харкові, Вінниці. Львові… Ви координуєте свої дії з іншими регіонами?

Звісно, я підтримую харків’ян та інших колег, і треба було б зробити якийсь загальний страйк. Але оголосити голодування чи всім подати заяви на звільнення ми не можемо. Цих грошей, що ми отримуємо, вистачає хоча б за квартиру заплатити. У нас практично нема фельдшерів та навіть лікарів, які б десь не підробляли, – сторожами, будівельниками…  Йдуть певні нарахування на пенсію, тому люди тримаються на бюджетній роботі. Але зараз нам дуже треба достукатись до влади.      

Павло Вуєць, «Главком»