Семен Глузман: В Адміністрації президента мені пояснили, що у Супрун високий покровитель у Республіканській партії США

Семен Глузман – голова Асоціації психіатрів України, лікар, колишній політв’язень
Фото: УНІАН

«Не треба обманювати людей: бабусю обстежити по комп’ютеру не можна…»

З 1 січня нарешті стартувала довгоочікувана реформа медицини, за яку парламент проголосував ще у жовтні 2017-го. У МОЗ вже ухвалили всі необхідні документи для впровадження новацій і склали приблизний «план робіт». Так, наприклад, чиновники планують, що система «гроші ходять за пацієнтом» запрацює уже з квітня. На одного пацієнта в цьому році виділятиметься 370 грн. А сімейного лікаря вже можна обирати.

Прискіпливо за діями міністерства наразі слідкують і лікарі, і пацієнти, і експерти. Одним із найсуворіших критиків політики уряду в медичній галузі нині є Семен Глузман – голова Асоціації психіатрів України, лікар, колишній політв’язень. За його словами, до нього сьогодні масово звертаються колеги-медики, яких обурюють дії «команди молодих реформаторів».

Пане Семене, ви уважно слідкуєте за діяльністю МОЗ. З 1 січня цього року реформа, за яку парламент остаточно проголосував ще в жовтні 2017-го, нарешті розпочалася. Які зміни ви вже відмітили?

Насправді, це не реформа, це спроба зекономити кошти і обманути населення. Прекрасні слова, які говорить Супрун та її «молода команда реформаторів» - дуже успішна спроба остаточного зруйнування медичної системи. Це коротко. У цифри вдаватися я не буду.

Кажуть, що лікар буде отримувати великі кошти, ви будете до нього ходити, і все буде добре… Але ніхто не говорить про знання лікаря! Якщо залишиться нинішня підготовка медичного персоналу, це все нічого не вартує. Якщо лікар або медсестра не знають того, що повинні знати, то про що взагалі мова? А вона (Супрун. – «Главком») всерйоз не говорить про необхідність реформування підготовки лікарів.

Лише 3% українських інтернів під час складання міжнародного тесту USMLE, основаного на американських стандартах оцінювання, змогли набрати прохідний бал у 70,5. Про це в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун повідомляла ще влітку минулого року. Зокрема, зі стандартною частиною, яку зазвичай проходять в Україні, впоралась більшість, проте новий тест подужали небагато людей. «Це означає, що сьогодні між рівнем підготовки українських випускників медичних вишів та випускників закордонних університетів утворилася величезна прірва», - визнала Супрун, додавши, що МОЗ наполягає на підвищенні мінімального прохідного балу ЗНО до 150 та медреформі.

Освіта – це найголовніше. Радянські, пострадянські люди готові потерпіти, посидіти в черзі. Ми розуміємо, що є ще не вирішені соціальні проблеми, але ж хочемо отримати нормальну медичну допомогу.

«Вона прийшла сюди наче в якусь острівну африканську державу»

У себе на Facebook ви написали, що звичайні медики звертаються до вас і скаржаться на реформу. Як приклад опублікували відкрите звернення колективу Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії. Призначений на посаду директора Українського моніторингового та медичного центру з наркотиків та алкоголю МОЗ України Сергій Шум обурив фахівців своїми «ініціативами» щодо реорганізації роботи установи. Хто ще до вас звертався?

Постійно звертаються із проблемами. Команда Супрун, в основному, складається з маргіналів. Я не розумію, нащо брати до себе в команду людей, які до тебе улесливо ставляться. Треба брати в команду людей, які говорять тобі правду. Так, люди, дійсно, гідно поводили себе як медики під час Майдану. Але це ж інша професія. Так, Супрун все-таки має диплом лікаря, але вона нічого не розуміє в суспільній охороні здоров’я. Це ж абсолютна інша професія, цьому вчать окремо. А вона прийшла сюди наче в якусь острівну африканську державу, де вона, крута американка, може все збудувати. Та тут вже була своя медична система. Погана чи добра – інше питання, але була.

До нашої медичної системи нарікань було, м’яко кажучи, немало. І Супрун, власне, намагається її змінювати.

Намагається, так. Та я спілкуюся не тільки з рядовими лікарями і не тільки з професорами. Мені також іноді доводиться контактувати з людьми із Адміністрації президента. Я не маю права називати прізвища, але люди, близькі до нашого президента, сам на сам мені кажуть: «Семене Фішелевичу, ви не думайте, що президент не знає, що відбувається в охороні здоров’я. Він все прекрасно розуміє, але нічого не може зробити. Це тиск Республіканської партії США. У Супрун родич там займає високе положення».

І як звати цього американського політика?

Я міг спитати, звісно, але не став. Та була у мене ще одна розмова. Десь півроку тому мені телефонував сам Юрій Луценко після того, як я в черговий раз через Супрун «наїхав» на президента. Я це свідомо роблю, бо він же несе відповідальність. Я не настільки дурний, щоб вважати, що у нас парламент та уряд щось вирішують. Вирішує одна людина і її оточення. І от після того, як я «наїхав» на президента, подзвонив Луценко і сказав, що я помиляюся. По суті, іншими словами, але він сказав те ж саме: президент перебуває під тиском, і що Супрун привели і пролобіювали.

Вибачте, я уточню. Ви кажете, що вам подзвонив і про це розповів Генеральний прокурор Юрій Віталійович Луценко?

Так, наш Генеральний прокурор. Але це не було основною темою нашої розмови. Я до того, що всі все розуміють.

Все-таки, хто саме з лікарів, з якими ви спілкуєтесь, висловлював невдоволення реформуванням сфери? І чим сам обурені фахівці?

Історія з цим інститутом – це перша крапля… Інші поки мовчать, бояться. Медики ж у нас треновані на послух. Але реакція серед медичної громадськості є. Мені телефонує маса людей, невдоволення висловлюють люди з різних міст. Я, взагалі, не знаю лікарів, задоволених змінами. Може я помиляюся, але задоволених не зустрічав. А я спілкуюся із лікарями із Закарпаття, Полтави, Чернігова, інших регіонів. При чому, я ж їжджу і бачу не тільки психіатрів, я бачу різних лікарів і різне начальство. Але на публіку зі своїми зауваженнями вони не вийдуть, а я, відповідно, не можу назвати прізвищ. Та обласне медичне начальство ненавидить Супрун. Їм же не кажуть, що робити і як бути, їм кажуть, що їх будуть перевіряти.

Я був приголомшений тим, що мої колеги написали такий лист. Як мені розповідали, два дні в інституті йшли такі дискусії! Там панує страх. У них було спочатку таке бажання, щоб я опублікував на своїй сторінці цей лист, але без прізвищ. Але потім вони послали цього листа Гройсману, в комітет з питань запобігання корупції і кудись ще. І коли йшла мова про те, чи з прізвищами публікувати чи ні, ми порадилися і вирішили, що або ми публікуємо з прізвищами, або, взагалі, не публікуємо.

Це невдоволення серед лікарів, на вашу думку, може вилитися в щось більше, аніж бухтіння «на кухнях»?

Поступово так. Ті ж люди, які написали того листа і не побоялись підписатися, бояться поставити Супрун публічне питання: чому ви не платите нам зарплату? При тому, що гроші є. І це відомо. У нормальній державі за таке треба було б під суд віддавати. Всі інститути МОЗ станом на середину лютого не мають фінансування. Відповідальні чиновники у Кабміні пошепки мені сказали: «Гроші є. Вона не підписує». Ну що це?

І справа ж не тільки в зарплатах. От у нас велика кількість лікарів. З точки зору західноєвропейського спеціаліста, у нас повинно бути лікарів менше. Але це ж не значить, що можна раз – закрили одну лікарню, два – закрили іншу. Може, дійсно, треба деякі дільничні лікарні робити хоспісами. Але не треба обманювати людей, що якусь бабусю зможуть обстежити по комп’ютеру, як запропонували в Адміністрації президента.

Ви не вірите у телемедицину?

У наших умовах це маячня. Не треба знущатися.

І от якщо у нас немає доріг, то що ми говоримо про парамедиків? У США найбільш розвинений інститут парамедиків, і це прекрасно. Але невже можна за кілька місяців підготувати таку систему? До того ж, парамедики в наших умовах не приживуться. Парамедик не лікує. Він лише повинен забезпечити життя травмованому і довезти його до лікарні, де його вже чекають. Вибачте, у нас в лікарні вночі вас хтось буде чекати? Та там вже хірург, може, десь п’яний валяється. Та й по наших дорогах, якщо їхати швидко, то і здорова людина помре. Чи у нас вертолітна допомога буде? Це все треба створювати роками. За рік-два це щастя не побудуєш.

«З СБУ тепер легше стало спілкуватися, ніж з Міністерством охорони здоровя»

Рік тому більше претензій до ініціатив МОЗ висловлювали громади. Баталії палахкотіли у різних регіонах країни через «нарізку» госпітальних округів. Зараз дискусії навколо цієї теми вщухли. Все всіх задовольняє?

Просто всі мовчать і чекають. Реформа, дійсно, потрібна. Та от пам’ятаєте, як раніше Супрун (зараз вона вже намагається цю тему не піднімати) говорила: все, що до нас було 25 років, все було неправильно. А самі ж вони взяли і використали ту реформу, яку невдало і не до кінця, але проводила Акімова (перший заступник глави АП Януковича. – «Главком»). Ідея госпітальних округів була і раніше. Дещо робилося при Шафранському (екс-заступник міністра охорони здоров’я та колишній в.о. керівника МОЗ у квітні-липні 2016 року. – «Главком»). Ми спочатку не порозумілися з ним, але потім починали вже серйозну роботу. Та його просто видавили звідти і поставили замість нього Супрун. І зверніть увагу, міністерство ж стало закрите. З СБУ легше стало спілкуватися, ніж з ними.

Я вузький спеціаліст і суджу передусім за своєю спеціальністю, яку краще знаю. Вони ж руйнують все, що ми збудували раніше. Ми ж щось робили, нам допомагали західні спеціалісти, вони приїжджали, давали гроші, ми книги видавали, кращу у світі літературу перекладали на російську та українську мови. Зараз все знищується. Супрун же не знає реалій країни. Та ж сама державна психіатрична служба знаходиться не тільки в МОЗ, а ще у семи відомствах. Це Міністерство соцполітики – інтернати, Міністерство освіти – школи для дітей з проблемами, Пенітенціарна служба… І так далі. Не можна тут на коні з оголеною шашкою робити революцію.

В Адміністрації президента мені, взагалі, сказали, що у березні Супрун знімають. Але вона ж не хоче йти.

На початках вас до команди Супрун не запрошували?

Та що говорити про мене? Є ж молоді і професійні. Більш того, у Супрун в команді є кілька нормальних людей серед молодих спеціалістів, яких я особисто знаю. І вони по секрету зі мною спілкуються. Але їхня думка нікого не цікавить. У мене складається враження, що там якщо навіть скоротити усіх заступників, нічого не зміниться. Я дивлюся по нашій дисципліні, головні «рєшали» - це радники. От, наприклад, одна із радниць, помічниця Супрун Катерина Календрузь. Вона знає англійську. Це добре, звісно. Але вона фактично вирішує, що робити в психіатрії і так далі. Такого ніколи не було, хоча у нас міністрами різні придурки були…

Катерина Пешко, «Главком»