Як часто треба буде щеплюватися від Covid-19. Що кажуть останні наукові дослідження

В Україні наразі є вже дві вакцини від коронавірусу: Covishield, SinoVac. Обіцянка отримати третю, Pfizer-Biontech, озвучена Банковою вчора. Повний цикл щеплення цими препаратами передбачає введення двох доз із певним інтервалом. Водночас вони не є взаємозамінними, бо діють за абсолютно різними принципами.

Як надовго щеплення кожною з вакцин забезпечує захист від захворювання? Європейські лікарі стурбовані тим, що коронавірус може виявитись таким самим, як грип: тобто вимагатиме нової вакцини щороку, оскільки циркулюючі штами швидко мутують, а імунітет, який дає щеплення, швидко минає. Хоча попередні дані свідчать про те, що імунітет від вакцинації проти коронавірусу забезпечує тривалий захист, виробники вакцин розпочали виготовлення та тестування оновлених версій своїх вакцин, які захищають від нових варіантів вірусу. Зокрема, йдеться про штам B.1.351, вперше виявлений у Південній Африці, який має мутацію, яка, згідно з результатами лабораторних експериментів, дозволяє їй частково уникати імунної відповіді людини.

Pfizer-Biontech і Moderna

У січні команда британських дослідників під керівництвом доктора Алісії Уідж з Національного інституту алергії та інфекційних хвороб опублікувала статтю у New England Journal of Medicine, про результати свого дослідження: на дві дози вакцини Moderna організм учасників експерименту виробляв велику кількість антитіл, і з часом ця кількість лише незначно зменшувалась. Вакцина також змусила виробляти імунні Т-клітини та В-клітини, які можуть підтримувати захист роками. Виявлено, що імунна відповідь, спричинена вакциною, була сильнішою та менш мінливою, ніж імунна відповідь, яка йде після природної інфекції.

В останньому звіті виробника вакцин Pfizer-Biontech йдеться, що люди в Південній Африці, які отримали щеплення проти коронавірусу після того, як B.1.351 став домінуючим циркулюючим штамом вірусу, все ще мали дуже надійний захист від інфекції. Лабораторні експерименти, які показали, що вакцина викликає дуже сильну імунну відповідь, яка поширюється на будь-які мутації вірусів.

У звіті, який вийшов минулого місяця від Pfizer-Biontech, йдеться, що люди, які отримали обидві необхідні дози, зберігають потужний імунітет впродовж щонайменше пів року. Водночас експерти наголошують: такі висновки свідчать не про те, що через пів року імунітет зникає, а лише про те, що досі вони мали можливість спостерігати за імунною реакцією добровольців лише впродовж шести місяців. «Ймовірно, імунітет зберігатиметься набагато довше. Я не здивуюсь, якщо через рік ми дізнаємося, що ці вакцини все ще дають сильну імунну відповідь», – сказав Хенслі.

Якщо імунітет після щеплення Pfizer-Biontech справді триватиме роками, її можна буде вважати більш подібною до вакцин проти кору, ніж до вакцини проти грипу. Ревакцинація проти кору дорослим потрібна раз на 10 років – і у такому разі вона захищає від інфекції 96% людей. До слова, якщо так і станеться, то можна припустити, що аналогічних результатів можна чекати і від Moderna, бо вони обидві зроблені за новітньою технологією матричної РНК.

За даними Pfizer-Biontech, захист після отримання двох доз залишається вище 91% навіть через шість місяців — щоправда, про це свідчать лише дані невеликого внутрішнього тестування, що охопило лише кілька тисяч людей.

Хоча ці вакцини проти коронавірусу, звичайно, нові — вірус існує лише з кінця 2019 року – технологія мРНК вивчалася протягом багатьох років і використовувалася для виготовлення вакцин проти грипу, вірусу Ебола та вірусу Зіка.

Водночас минулого місяця південноафриканські вірусологи заявили: у них з’являється дедалі більше доказів того, що існуючі вакцини не так добре працюють проти мутації B.1.351 і закликали виробників вакцин оновити їх, прилаштувавши під новий штам.

Спеціаліст з комунікацій з Університету Вашингтона Ян Хейдон торік був членом команди з тестування вакцини проти коронавірусу від Moderna. Нині він залучений до тестування допрацьованої версії біопрепарату, призначеного для боротьби з новим, більш заразним штамом. Хейдон розповідає, що у нього була сильна реакція на першу дозу вакцинації. За його словами, і третя доза, яку він нещодавно отримав, також спричинила деякі наслідки: підвищення температури, озноб, незначна нудота, головний біль. Імунологи кажуть, що це ознака того, що імунна система реагує на вакцину, хоча люди, які не повідомляють про симптоми, також розвивають імунну відповідь. Відповідно, симптоми не свідчать про те, що хтось має кращу реакцію, ніж той, у кого не розвивається температура.

AstraZeneca

За останніми даними, дієвість препарату AstraZeneca проти мутації B.1.351 є набагато нижчою, ніж проти класичного штаму Covid-19. Точних цифр, щоправда, досі немає. Південноафриканський уряд вирішив зупинити вакцинацію цим препаратом. Причиною цьому стали результати невеликого нерецензованого дослідження за участю 2000 осіб, що продемонструвало: вакцина дає лише «мінімальний захист» від легкого чи середньої тяжкості перебігу хвороби Covid-19, спричиненої варіантом B.1.351. Ця мутація вважається більш небезпечною через свою високу контагіозність та швидке поширення. Вона спричинила більшість випадків інфікування коронавірусом у Південній Африці.

У фармацевтичному концерні AstraZeneca захищають свій препарат від закидів щодо його неефективності. «Нейтралізуюча активність антитіл є аналогічною до інших вакцин проти Covid-19, які продемонстрували ефективність проти важких випадків хвороби, особливо, якщо інтервал між введенням доз оптимізовано до 8-12 тижнів», – йдеться у заяві AstraZeneca.

Експерти підтверджують, що препарат захищає від південноафриканського варіанту. «Вакцина AstraZeneca надаватиме певний захист проти варіанту B.1.351, бо утворені після щеплення антитіла розпізнають та блокують різні штами вірусу», – пояснює Сара Пітт, наукова співробітниця британського Інституту біомедичних наук.

Професор мікробіології медичного відділення Університету Техасу Пей Янг Ші визнає, що щеплення не захистить на 100% від захворювання, проте забезпечить набагато м'якший перебіг хвороби, що саме по собі набагато краще, ніж зовсім не мати щеплення. «Те, із якими варіантами коронавірусу стикнеться кожна конкретна особа, та наскільки ефективно вона здатна створювати імунний захист, може вплинути на те, наскільки добре захищатиме вакцина», – додає Пей Янг Ші.

Разом із тим, жодних попередніх даних про те, як довго триватиме імунний захист після щеплення двома дозами вакцини AstraZeneca, немає. Є лише попередні висновки, що захист точно зберігається впродовж 90 днів. У рамках клінічних досліджень протягом року триватиме спостереження за вакцинованими людьми з метою збору додаткової інформації про тривалість захисту. Тобто раніше, ніж у грудні цього року перші достеменні дані ми, швидше за все, не отримаємо.

Вчені, опитані агенцією dpa, прогнозують, що щеплення широкому загалу доведеться робити раз на кілька років.

Німецькі науковці висловлюють припущення, що для різних соціальних груп потрібні різні підходи до вакцинації. Наприклад, для мешканців будинків для людей похилого віку, а також для персоналу цих будинків, потрібна частіша вакцинація, ніж для інших груп. Це, сподіваються імунологи, дозволить домогтися «стерильного» імунітету.

«Для широкого загалу було би цілком достатньо мати клінічний імунітет», – переконаний Томас Якобс. Це означає, що людина захищена від важкого перебігу хвороби, але не від інфікування як такого.

Наталія Сокирчук, «Главком»