Звідки взялася стійкість до антибіотиків в українців? Мікробіологиня вщент рознесла пояснення МОЗ
Звідки в українських лікарнях взялися антибіотикорезистентні інфекції? Відповідь експертки
Згідно з позицією Міністерства охорони здоров’я, у стійкості українців до антибіотиків винні пацієнти, які вживають ці препарати без санкцій лікарів. Але річ у тім, що проблемна резистентність розвивається не в амбулаторних пацієнтів, а саме в госпіталях. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидат біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
«Інфекції можна поділити на дві окремі групи. Перша – ті, які ми отримуємо не в госпітальному середовищі. Наприклад, бронхіти, кишкові інфекції тощо. Друга – це інфекції, які людина отримує у медзакладі, так звані госпітальні інфекції. Іншими словами, це або інфікування, якого неможливо уникнути – через застосування різноманітних пластикових виробів, катетерів, або інфікування через неякісне надання медичних послуг, через, наприклад, неякісний інфекційний контроль у лікарні. Але часто госпітальні інфекції потрапляють в організм пацієнта саме через такі пластикові вироби. Чому? Тому що слизові людини не є стерильними. А будь-який пластик – це інертна поверхня. І коли нестерильні тканини людини, або інфіковані поверхні в лікарні, наприклад, рукавички медичної сестри, контактують з такою інертною поверхнею, ось ця поверхня одразу стає джерелом для розвитку інфекції, яка має вигляд біоплівок, таких собі інфекційних масивів бактерій», – пояснила мікробіологиня.
За її словами, госпітальних інфекцій неможливо уникнути.
«Наприклад, коли пацієнта інтубують при наданні послуг з штучної вентиляції легень, на другу добу, як правило, ми маємо вентиляційну пневмонію. Тобто, що б лікарі не робили, коли пацієнт має в трахеї трубку, на другу добу він має так звану вентиляційну пневмонію. Але дуже важливо, щоб ці госпітальні пневмонії спричинялися мікрофлорою пацієнта, а не госпітальною високорезистентною флорою», – підкреслила фахівчиня.
Позиція Міністерства охорони здоров’я щодо походження антибіотикорезистентності така: винні пацієнти, які їдять антибіотики без санкцій лікарів, і саме через них ми маємо високий рівень госпітальних резистентних інфекцій. Однак Мошинець із цим поясненням не згодна.
«Правда в тому, що ось ця проблемна резистентність розвивається не в амбулаторних пацієнтів, а саме в госпіталях. Тобто, коли ми говоримо про інфекції, які ми не можемо подолати звичайними антибіотиками, то ми маємо розуміти, що говоримо лише про надання медичної допомоги. По суті, існують два сценарії отримання інфекцій. Це сценарій інфекції, коли людина отримала її не через надання медичної допомоги в Україні (так званий побутовий шлях інфікування, наприклад, подорожуючи до Індії чи іншого проблемного регіону), і сценарій інфекції, коли людина отримала її саме через медичну допомогу», – зазначила науковиця.
Також Мошинець прокоментувала проблему стійкості до антибіотиків у військових.
«Якщо говорити про військових, то йдеться про інфікування під час надання медичної допомоги. В Україні справді діє протокол: коли військовий отримує поранення, то ще до того, як його перевезуть до медичного закладу, йому надають антимікробну профілактичну допомогу. Як правило, антибіотик цефтріаксон, який захищає пацієнта він інфекції негоспітальною флорою. Але зараження відбувається безпосередньо у лікарнях», – розповіла мікробіологиня.
У своїй лікарській практиці Мошинець також стикалася з такими випадками зараження: «До прикладу, до мене по допомогу звернувся онкохворий пацієнт в ремісії, який пішов на профілактичну щорічну біопсію, внаслідок якої отримав до всього резистентну клебсієльну інфекцію сечового міхура і нирок, яка спричиняла гематурію, призвела до анемії і суттєво погіршила стан клінічно здорової до біопсії людини».
Нагадаємо, світова преса б’є на сполох: Україна стала розсадником антибіотикорезистентних інфекцій. The Sunday Times опублікувала матеріал із заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі, зокрема, йдеться про дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету у Швеції Крістіана Рісбека, під час якого науковець перевірив зразки від 141 пацієнта, які проходили лікування в українських клініках.