Байден схвалив передачу касетних боєприпасів Україні: як вони допоможуть ЗСУ

Президент США Джо Байден схвалив надання Україні касетних боєприпасів. Про надання боєприпасів буде оголошено сьогодні, 7 липня. Про це повідомляє The Washington Post.

За даними видання, цей крок передбачає обхід законодавства США, що забороняє виробництво, використання або передачу касетних боєприпасів з коефіцієнтом відмов понад 1%. Втім, рішення прийнято на тлі контрнаступу України та скорочення західних запасів звичайних артилерійських боєприпасів.

Україні передадуть касетні артилерійські снаряди M864, вперше виготовлені у 1987 році. Їх запускатимуть зі 155-мм гаубиць, наданих Україні США та партнерами. У своїй останній загальнодоступній оцінці, проведеній понад 20 років тому, Пентагон зауважив, що «несправність» цього артилерійського снаряда – 6%. Це означає, що принаймні чотири з кожного з 72 суббоєприпасів, які несе кожен снаряд, залишаться нерозірваними.

Новий пакет допомоги допоможе Збройним силам України в розв'язанні проблеми високого попиту на боєприпаси в умовах контрнаступу. Завдяки касетним засобам ураження можна зачистити від ворожої піхоти чималі території, що допоможе Україні звільнити власні території від окупантів.

Касетні боєприпаси можуть значно допомогти Україні у поточному контрнаступі, адже запаси артилерійських снарядів стрімко закінчуються, а виробництво не встигає за попитом.

Раніше, минулого місяця, Лаура Купер, заступниця помічника глави Пентагону з питань Росії, України та Євразії, зазначила, що касетні боєприпаси можуть вплинути на ситуацію на полі бою та стати цінним ресурсом для ЗСУ. «Наші військові аналітики підтвердили, що DPICM (удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення. – ред.) були б корисними, особливо проти окопаних російських позицій на полі бою», – заявила вона.

Касетні боєприпаси містять десятки невеликих бомб, які розсіюються під час вибуху, і були заборонені більш ніж у 100 країнах, оскільки нерозірвані бомби можуть становити небезпеку для цивільного населення протягом багатьох років після закінчення бойових дій.

Країни-учасниці Конвенції про касетні боєприпаси, яка набула чинності 2010 року, зобов'язуються не використовувати, не виробляти й не зберігати касетні боєприпаси. Наразі 123 держави є сторонами або підписантами цього документа.

Повідомляється, що США, Росія та Україна не є підписантами цієї конвенції. Зазначається, що на полі бою в Україні вже застосовувалися касетні снаряди.

Що таке касетні боєприпаси

Піонером в області створення касетних бомб була нацистська Німеччина. Пілоти Люфтваффе 1939 року застосовували своєрідні касетні боєприпаси проти польської піхоти й кавалерії. 

Одна касетна бомба може містити щонайменше десять мін та дрібних деталей до них. Вони розташовані на спеціальних стінках-перегородках. Тобто в касетній бомбі розміщується велика кількість маленьких бомб. Після детонації в повітрі вони розсипаються по всій зоні ураження.

Часто снаряди, які розміщуються в касетній бомбі, начиняються дрібними осколками та іншими подібними елементами. Вони вирізняються широким спектром дії та застосовуються для ураження живої сили або для ліквідації колон техніки.

У 2022 році Росія неодноразово скидала і продовжує скидати касетні бомби на міста України, зокрема на житлові квартали. Окупанти застосовують касетні боєприпаси переважно реактивних систем залпового вогню, насамперед «Ураган» та «Смерч».

Як працюють касетні боєприпаси та в чому їхня небезпека

Зазвичай касетні бомби завантажують у спеціальний відсік на борту винищувача. Після цього літак підіймається в повітря. Пілот отримання наказу пілот скидає касетний снаряд. Випущений боєприпас у заданій попередньо точці випускає парашут, щоб загальмувати. Згодом снаряд вирівнюється у горизонтальному положенні. Після цього касетна бомба починає позбавлятися своєї смертоносної начинки. 

Окрім потужної вибухової сили касетна бомба має й приховану загрозу. З різних причин (дефекти у детонаторах тощо) не всі міни, які випускаються з оболонки, вибухають одразу. Решта здатні глибоко занурюватися в ґрунт і довгий час там зберігатися без детонації, вибухаючи при контакті зі сторонніми предметами.

Деякі авіабомби не спрацьовують і перетворюються на землі на звичайні протипіхотні міни. Отже, касетні боєприпаси є зброєю неконкретного ураження, що несуть небезпеку для всіх в зоні використання. Дезактивувати її надзвичайно складно, а вибуховий елемент дає надзвичайно велику кількість уламків, які спричиняють надмірну шкоду та велику кількість жертв.

У Human Rights Watch пояснюють, що касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню. По-перше, вони поширюють суббоєприпаси на велику площу і не можуть відрізнити солдатів від цивільних. По-друге, багато суббоєприпасів не вибухають при ударі й стають звичайними мінами.

До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту.

Для чого ЗСУ потрібні касетні боєприпаси

Сьогодні Вашингтон розглядає можливість передати Україні вдосконалених звичайних боєприпасів подвійного призначення (DPICM). США мають у своєму запасі приблизно 3 млн цих боєприпасів. Вони б стали серйозним підсиленням для ЗСУ проти російського війська – таку думку висловлюють американські військові.

Це означає, що використання DPICM зменшить потребу ЗСУ в боєприпасах, зменшить кількість необхідних пострілів для виконання вогневого завдання. Це не тільки збереже ресурс артилерійських систем, але й знизить ризик для життя українських артилеристів.

Нагадаємо, США планують оголосити про відправку Україні касетних боєприпасів.  Це дозволить задовольнити попит на боєприпаси під час контрнаступу проти російських військ. Українські чиновники закликали США надати касетні боєприпаси ще з минулого року, стверджуючи, що вони допоможуть зменшити кількісну перевагу Росії в артилерії.