На Львівщині громада відклала демонтаж радянського пам’ятника: незвична причина
За словами секретаря робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, щоб знести пам'ятник треба чекати осені
У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху. Про це повідомляє Zaxid.net.
За словами секретаря робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анни Герич, ініціативна група змушена чекати осені, коли птахи відлетять у вирій.
«Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна», – пояснила Анна Герич.
Радянський пам’ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис «Ніхто не забутий і ніщо не забуте» та вигравіювані прізвища загиблих у Другій світовій війні.
Перемишлянська громада на Львівщині – одна з тих, хто має найбільшу кількість радянських пам’ятників – дев’ять. Місцева рада ще навіть не прийняла рішення щодо їхнього демонтажу. Попри це у четвер, 4 травня, один з них демонтували – у селі Костенів. На ньому досі був напис «громадянам, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів» і який вшановував радянський окупаційний режим. На його місці мешканці планують встановити хрест у пам’ять про загиблих українських Героїв. Поруч вже облаштоване місце вшанування Героїв Небесної Сотні та односельця, який загинув під час російсько-української війни.
Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам’ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.
Нагадаємо, Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об'єктів і пам'ятників, пов'язаних з Росією та радянським минулим, проте деякі з них складно прибрати, адже вони мають статус пам’яток національного чи місцевого значення – наприклад, перед усуненням пам'ятників Чкалову та Ватутіну тривала довга бюрократична процедура. Особливий випадок з пам'ятником Щорсу на бульварі Шевченка, оскільки це пам'ятка монументального мистецтва, внесена до Переліку об’єктів культурної спадщини національного значення.
Також Верховна Рада нещодавно ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України». Один з авторів законопроєкту, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою України та місцевого самоврядування, «слуга народу» Віталій Безгін розповів «Главкому», де братимуть гроші на деколонізацію. Адже у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме видатків з держбюджету.