На війні з Росією загинув пластун, мандрівник і відчайдух Артем Димид

Хлопець займався різними видами спорту та багато подорожував
фото: Instagram Артема Димида

Українському захисникові, який загинув у боях з російськими загарбниками, було всього 27 років

У боях біля Донецька 18 червня загинув 27-річний захисник України Артем Димид – правнук академіка Івана Крип‘якевича і отця Артемія Цегельського. Про це повідомила його мати Іванка Димид.

«18 червня, зранку... Накрило мінометним вогнем коло Донецька. Прошу не дзвонити. Вилітаю в понеділок до Львова», – написала вона.

Побратими по «Пласту» розповідають про Артема як активного, безстрашного й життєрадісного відчайдуха, палкого патріота України. У пластовому товаристві Димид мав псевдо «Курка».

«Артем став до лав Пласту в 7 років, юнакував у курені число 69 імені Богдана Хмельницького. Був курінним, а пізніше став виховником. Був членом 15 куреня УСП Орден Залізної Остроги. Не було виду спорту, в якому «Курка» себе не спробував. Його життя було суцільною пригодою: він захоплювався військовим пластуванням, стрибками з парашутом, мандрівництвом», – йдеться в дописі на сторінці ГО «Пласт Львів».

Загалом Артем відвідав понад 50 країн і мав великі мандрівні плани на майбутнє. Розповідями про свої подорожі хлопець ділився у своїх соцмережах.

[TWITTER]

[/TWITTER]

[TWITTER]

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Артем К (@kypka0)

[/TWITTER]

«Він міг спокійно жити в Європі, наприклад у Бельгії. Звичайним громадянином ЄС. Але він був українцем, а його почуття справедливості вело його туди, де він був найбільше потрібним Батьківщині», – написав його товариш Юрій Юзич.

«Про таких, як ти, пишуть книжки, такі, як ти, грають ролі у фільмах про себе. Ти був відчайдухом, шаленцем. В тобі апріорі був відсутній ген страху, він просто не входив у твою базову комплектацію.

Ми провели не одну годину поруч. Скільки разів ми летіли вдвох через Атлантику, гуляли вулицями Торонто чи Ріо. Підіймалися на Кіліманджаро, їли бургери і слухали Жадана. Історія про твою поїздку на мотику до Іраку – це окремий вид мистецтва. У тобі вирувало життя, ти не згасав і щохвилини летів вперед. Чи то на парашуті, чи на мотоциклі, чи на унікальному пікапі.

Пам’ятаєш, ми завжди біля вогню на ватрах співали «Гей, браття опришки». Ти залишишся таким самим месником, як і вони. А ми про кожній цій пісні згадуватимемо твою постать», – написав друг загиблого Ромко Колобок.

Колобок додав, що Артем намагався бути всюди і з усіма.

«Попри панковість та пожиттєве хуліганство – завжди був із книгою, часом саксофоном, жив всебічно. Про таких кажуть «був вродженим інтелігентом». Курка був унікалом. Про таких ходять легенди, і більшість із них – таки справжні», – додає він.

Батько Артемія Димида – український релігійний діяч, науковець, пресвітер УГКЦ, доктор східного канонічного права, капелан Майдану Михайло Димид. Він був першим ректором відновленої Львівської Богословської Академії (тепер Український католицький університет). Народився у Бельгії.

Мама героя – Іванка Крип'якевич-Димид – іконописиця.

Ще у 2014 році Артемій Димид став до лав одного з добровольчих батальйонів України. З дитинства був пластуном.

Нагадаємо, активіст Роман Ратушний загинув 9 червня в бою під Ізюмом. З першого дня повномасштабного вторгнення Росії Роман брав участь у боях під Києвом, а потім – у складі 93-ої ОМБр «Холодний Яр» звільняв Тростянець, воював на Сумщині та під Ізюмом.

Роман Ратушний був учасником Революції Гідності, брав участь в акціях протесту проти забудови Протасового Яру у Києві, був головою ініціативи, а потім і громадської організації «Захистимо Протасів Яр». 5 липня Роману Ратушному мало б виповнитися 25 років.