Росія має намір зміцнювати зв'язки з Кувейтом: що пише світова преса
Путін розуміє лише силу, його треба перемогти в Україні
Світова преса активно висвітлює війну в Україні. Які саме теми та перших шпальтах газет були 30 травня, проаналізував член Ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси, медіа-експерт Сергій Чернявський.
Європа
Der Standard. Побоювання щодо інфляції у австрійців переважають солідарність з Україною. Згідно з опитуванням, пенсії та енергія також набагато важливіші для населення Австрії. Щодо пріоритетів австрійської політики, то найвище солідарність з Україною ставлять лише 17%. Для порівняння: 58% ставлять заходи проти інфляції на перше місце. Це результат поточного дослідження Standard, проведеного Інститутом ринку минулого тижня.
Для 1000 репрезентативно відібраних виборців також дуже важливо, щоб пенсії та енергопостачання були забезпечені. Зміна клімату залишається на порядку денному, навіть випереджаючи бажання створити дешевий життєвий простір та підвищити внутрішню та зовнішню безпеку за рахунок боротьби з тероризмом та модернізації армії.
Чехія. HN: «Путін розуміє лише силу, його треба перемогти в Україні». Захід має зробити все, що в його силах, щоб дати можливість українцям виграти війну з Росією, наголошує міністр закордонних справ Великої Британії Лізз Трасс в інтерв'ю HN. За її словами, якщо Велика Британія, Чехія та інші країни ЄС та НАТО продовжать постачати зброю українській армії, Москва може зазнати повної поразки в Україні та втратити всю окуповану українську територію, включаючи Крим.
Вона відкидає твердження, що такий жорсткий підхід може загнати президента Росії Володимира Путіна в кут і змусити його застосувати ядерну зброю. «Ми готові до будь-якого розвитку подій, це точно. Я переконана, що найкращий спосіб запобігти чомусь подібному – показати силу Росії», – каже вона.
За її словами, деякі західні санкції щодо Росії мають діяти вічно, навіть після закінчення війни. У майбутньому це обмежить здатність Росії продовжувати будь-яку подальшу агресію проти деяких сусідніх країн.
Augsburger Allgemeine: «Путін використовує зерно як важіль». На тлі напруженої ситуації на продовольчому ринку президент Росії Володимир Путін використовує експорт зерна як розмінну монету для отримання поступок від Заходу. Росія та Україна разом виробляють чверть усієї пшениці на світовому ринку. Проте зерно, зібране в Україні, поки що не може бути відвантажене, бо Росія блокує експорт. За українською інформацією, у найближчі кілька тижнів необхідно буде експортувати до 22 млн. тонн, щоб звільнити місце для нового врожаю. Зокрема, у більш бідних країнах побоюються нестачі продовольства через заборону експорту, тоді як ціни на продукти харчування в Європі зростають.
Під час телефонної розмови на вихідних канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон закликали Путіна дозволити прохід кораблів. Кремлівський диктатор наголосив, що готовий обговорювати різні варіанти безперешкодного експорту зерна у разі зняття «антиросійських санкцій».
На Всесвітньому економічному форумі у Давосі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав вимоги Росії «шантажем». Замість відповіді західні країни мають направити в Україну більше важкого озброєння, щоб армія могла звільнити порти.
Кувейт. Kyweit Times: «Росія має намір зміцнювати зв'язки з Кувейтом». Росія підтвердила свою рішучість добиватися підвищення рівня «традиційних та дружніх стосунків із Кувейтом у різних сферах». У заяві МЗС Росії, розміщеній на офіційному сайті, йдеться, що спеціальний представник президента Росії з Близького Сходу та Північної Африки, заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов підтвердив позицію Москви щодо Кувейту під час святкування, проведеного на честь посла Кувейту Абдулазіза Аль-Адвані з нагоди закінчення терміну його повноважень. У заяві підтверджується рішучість двох країн розвивати традиційні та дружні відносини.
США
NYT: «Коли НАТО прагне до єдиного фронту, Туреччина його зриває». Боротьба за розширення може принести користь Росії. Коли цього місяця президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган погрожував заблокувати членство Фінляндії та Швеції в НАТО, західні чиновники були розлючені, але не шоковані.
У рамках альянсу, який діє на основі консенсусу, турецького сильного чоловіка почали розглядати як щось на кшталт артиста. У 2009 році він заблокував призначення нового глави НАТО з Данії, поскаржився, що країна надто толерантно ставиться до карикатур на пророка Мухаммеда і занадто прихильно ставиться до «курдських терористів», які базуються в Туреччині. Щоб задовольнити Ердогана, знадобилися години умовлянь з боку західних лідерів і обіцянки президента Барака Обами, що НАТО призначить турка на керівну посаду.
Після розриву відносин між Туреччиною та Ізраїлем наступного року Ердоган не дозволяв альянсу співпрацювати з єврейською державою протягом шести років.
Канада
National Post: «Українські захисники тримаються у ключовому місті». Українські сили зазнали потужних артилерійських обстрілів у неділю, коли вони стримували спроби Росії захопити Сєвєродонецьк, найбільше місто, яке Україна досі контролює в східній області Луганська, повідомили чиновники.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російський обстріл знищив всю важливу інфраструктуру Сєвєродонецька, додавши, що зараз головною метою Москви буде взяти місто.
«Близько 90 відсотків будівель пошкоджено. Понад дві третини житлового фонду міста повністю зруйновано. Немає телекомунікації. Постійні обстріли», – сказав Зеленський у виступі.
«Захоплення Сєвєродонецька є фундаментальним завданням для окупантів... Ми робимо все можливе, щоб утримати цей наступ», – додав він.
Тим часом український уряд закликав Захід надати йому зброю більшої дальності, щоб переломити хід війни, яка триває вже четвертий місяць.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз так і не зміг погодити шостий пакет санкцій проти Росії через позицію Угорщини щодо нафтового ембарго.
Як стало відомо 28 травня, президент Російської Федерації Володимир Путін готовий провести переговори з главою України Володимиром Зеленським. Про це він заявив у розмові з французьким лідером Емануелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом.