«Віддав життя на війні, аби це не робили діти». Київ провів в останню путь Героя Да Вінчі (фото, відео)

У Києві на Майдані Незалежності сотні містян прийшли попрощатися з Дмитром Коцюбайлом – Героєм України та наймолодшим командиром відомої штурмової роти «Вовки Да Вінчі». 

З 12-ї церемонія прощання тривала в Михайлівському соборі. За кілька хвилин до того, як твори Героя привезли на Майдан, почали лунати лозунги «Слава Україні», «Герої не вмирають». 

На Майдан Незалежності, де попрощалися з воїном, прийшли понад тисячі українців – побратими, посестри, волонтери та небайдужі кияни. Дехто їхав на прощання з воїном з іншої частини України. Ілона Боднар та Софія Мельник приїхали разом зі Львова, аби попрощатися з легендою – хоча ніколи не були з ним знайомі. 

«Ми не знали його особисто, але він був прикладом для нас – як треба любити Україну, якою людиною треба бути. Я пам’ятаю, що вперше про «Да Вінчі» на уроці історії у школі, і це було дуже потужно – коли вчителі нам розповідали про його «Вовків», про Майдан... Була така гордість, що не набагато старший за нас хлопець став легендою, і дуже важко зараз тут стояти. Ми б хотіли стояти в натовпі тих, хто хоче його обійняти чи потиснути руку, подякувати за все, але не посмертно», – каже львів’янка Ілона журналістам «Главкому».

Черга з тих, хто прийшов попрощатися з «Да Вінчі», тягнулася на кількасот метрів. Правоохоронці, які забезпечують порядок на Майдані Незалежності під час прощання з воїном, зауважили: попрощатися з «Да Вінчі» зможуть усі, хто прийшов. Станом на зараз цих людей вже – близько тисячі. Серед них – і начальник управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. 

Багато в кого в очах – сльози, хоч вони не були особисто знайомі з легендарним воїном.  «Дмитро колись сказав, що нам зараз треба боротися з ворогами, аби цього не довелося робити нашим дітям. І за це він поклав своє життя. І найменше, що ми можемо зробити – це продовжити його справу. Мені не довелося з ним познайомитись, але я вдячний, що мав честь розділити з ним одну справу», – додає Данило Пітвало, військовослужбовець ЗСУ. 

Про загибель «Да Вінчі» у Бахмуті під час обстрілу стало відомо 7 березня. Свідками стали фотографи Костянтин і Влада Ліберови, яких військовий фактично врятував, наказавши лишатися в укритті. 

«Це сталось у нас на очах. Обстріл. Ти сказав нам лишитись в укритті. Вибухи, багато вибухів. За хвилину крики: «Медика! Медика! Да Вінчі!». Ми до останнього вірили. Ми до останнього молились. Ти був найсміливішим, найвідчайдушнішим з усіх, кого ми знали. Ти здавався безсмертним», – розповіло подружжя.

Легендарний воїн з 2014 року стояв на захисті України. У 17 років – під час Революції Гідності, а вже під час боїв за цілісність України командував взводом добровольців. У 2015-му – добровольчою ротою. У 2016 році «Да Вінчі» призначили командиром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» ДУК ПС, яка нині переформатована в батальйон. 

30 листопада 2021 року Дмитро Коцюбайло був удостоєний найвищої державної нагороди – звання Героя України зі врученням «Золотої Зірки». Як зазначено в указі президента Володимира Зеленського, високе звання присвоєне воїнові «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України».