Війна та клімат: які зміни відчують українці та європейці

Наслідки військових дій вплинуть на клімат в Україні, насамперед у південних та східних регіонах та на їхню здатність до адаптації. Про це розповіла кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.

За її словами, руйнування Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища зумовить зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря весною та в першу половину літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду, літа, періодів вегетації та активної вегетації, їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів. 

«Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть привести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону. Збільшиться ризик виникнення пилових бур, суховіїв, надзвичайної пожежної небезпеки», – сказала Балабух.

Як зазначила науковиця, на клімат суттєво впливають і зелені насадження. Вони змінюють температурний режим, режим зволоження, зменшують концентрацію СО2 в атмосфері. В степовій частині України вони мають ще й захисну функцію – захищають поля та населені пункти від пилових бур. Завдяки лісосмугам, які були посаджені і вирощені в цих регіонах у 60-70-х роках минулого століття вдалось побороти небезпечні пилові бурі.

«Понад 30 років на цій території не спостерігалось сильних пилових бур. Зараз бойові дії ведуться в лісосмугах і лісах, які були посаджені в цих регіонах. Значна частина їх уже знищена і знищуватиметься далі. То ж можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур, які відчує і Європа», – підсумувала вона.

Нагадаємо, Земля 2023 року відзначила свій найтепліший рік за всю історію спостережень, цьому сприяла антропогенна зміна клімату і природне погодне явище Ель-Ніньо. Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури (на 5-9 °C) поверхневого шару води на сході Тихого океану і прямо чи опосередковано впливає на погоду значної частини Землі.

Раніше Тимко III, головний бабак-синоптик Харківської області, дав свій прогноз на наступну весну.