Депутат Яременко втік від Мар’яни Безуглої?
Колишній голова залишає «міжнародний» комітет Верховної Ради
Кампанія кадрових ротацій на вищих щаблях уряду та Офісу президента тимчасово вщухла, але під парламентським куполом відбуваються інші цікаві перестановки. Йдеться про переходи нардепів пропрезидентської «Слуги народу» між комітетами. Місяць тому змінила комітет скандальна Мар’яна Безугла: колегам-недоброзичливцям не з першої спроби, але вдалося буквально випхати її з комітету національної безпеки, оборони та розвідки. Екстравагантна нардепка перейшла до комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. «Наш закоренілий, корумпований армійський «совок» не здолати без реального розвитку співпраці з партнерами», – заявила Безугла і пообіцяла, що тепер її боротьба «набуде міжнародного характеру».
Так співпало (чи співпало?), що за деякий час після приходу Безуглої з міжнародного комітету зібрався йти «слуга народу» Богдан Яременко. Нардеп розповів, що вже подав заяву, яка схвалена керівництвом фракції, і очікує на появу відповідної постанови Верховної Ради. Яременко висловив бажання перейти до комітету з питань прав людини та реінтеграції. Цей комітет не є надто популярним – у його складі лише 11 депутатів (для порівняння – в міжнародному комітеті разом з Яременком – 15, в оборонному – 19). За інформацією «Главкома», більш привабливим варіантом для Яременка був саме комітет з питань безпеки та оборони, з якого пішла Безугла. Але він і так вже забитий під зав’язку, тож йому порадили шукати інший.
Цікаво, що причини такого кроку Яременко не хоче коментувати до появи зареєстрованої у Верховній Раді постанови, за яку вона потім ще має проголосувати.
Зліт і падіння
Кадровий дипломат Яременко, у трудовій біографії якого є посади генконсула України у Великій Британії та Туреччині, – формально є рядовим членом міжнародного комітету, але навряд чи він був задоволений такою роллю. Одразу після формування парламенту цього скликання Яременко очолював цей комітет і був дуже публічною персоною. В один момент ця публічність аж зашкалила, коли у жовтні 2019 році парламентські папараці, яких тоді ще пускали на парламентський балкон, зафільмували приватне листування депутата про замовлення секс-послуг просто з робочого місця. Доволі незграбні спроби Яременка виправдатися та зробити винними у всьому журналістів тільки погіршили ситуацію, і в результаті депутат вибачився перед президентом, товаришами з фракції та дружиною і подав у відставку з посади голови комітету.
Наступника Яременка шукали досить довго: лише в січні 2020-го замість Яременка головою комітету було обрано Олександра Мережка, який під таке призначення перейшов з комітету з правової політики. Мережко закінчив Інститут міжнародних відносин при Київському університеті ім. Шевченка, але, на відміну від Яременка, після цього займався не дипломатичною, а науковою та викладацькою роботою. Головування в комітеті сприяло тому, що Мережко протягом 2020-2022 років займав посаду віцепрезидента ПАРЄ.
Комітет за головувавння Мережка штормило. У жовтні 2022 року його залишило одразу кілька членів: Соломія Бобровська («Голос») та Олена Хоменко («Слуга народу») перейнялися безпекою та обороною, а Михайло Ананченко («Слуга народу») перейшов в комітет з питань антикорупційної політики. Натомість, міжнародний комітет поповнився «слугою» Олександром Копиленком, який перейшов з комітету прав людини та реінтеграції та одразу став заступником голови. Колись до міжнародного комітету входив і Святослав Вакарчук, але після того, як він пішов з Ради, йому знайшлася заміна – інший представник «Голосу» Андрій Шараськін.
Комітет у вакуумі
Співрозмовники «Главкома» в «Слузі народу» припускають, що рішення Яременка пов’язано з тим, що комітет з питань зовнішньої політики втратив будь-яку суб’єктність, і йому там просто стало нема що робити. «З одного боку, можна визнати, що питання зовнішньої політики в наших реаліях вирішуються зовсім на інших рівнях, але з іншого – депутати у складі делегацій на міжнародному рівні дуже активно працюють, керівництво Ради задіяне на зовнішньому треку, – відмічає один з впливових нардепів фракції. – Комітет при цьому ніби перебуває в якомусь вакуумі – тільки пропускає через себе ратифікації, але жодним чином не посилює і не координує міжпарламентську дипломатію та не співпрацює з МЗС, як би це мало бути».
Один з членів комітету допускає, що на Яременка так вплинув прихід Безуглої: «Але у нас в комітеті працюють різні люди, і ми маємо працювати з тими, хто є. Навіть якщо нам не подобаються їхні погляди».
Сам голова міжнародного комітету Олександр Мережко в коментарі «Главкому» заявив, що Яременко з ним не говорив на тему переходу до іншого комітету, але він поважає його бажання. «У нас вже декілька членів перейшло в комітет безпеки і оборони і декілька депутатів прийшло до нас, – нагадує Мережко. – Це – цілком нормальне явище. Разом з тим, ми вдячні Богдану Васильовичу за його вагомий внесок в діяльність нашого комітету. Він – високопрофесійний і досвідчений дипломат».
Лишається лише дочекатися пояснень самого Яременка. Утім, є сумніви, що він озвучить справжні мотиви свого рішення. Принаймні зараз.