Коаліція померла – парламент вижив?

Те, про що так довго пошепки говорили і соромливо приховували, нарешті відбулось – коаліція «Європейська Україна» в Верховній Раді офіційно припинила своє існування. Формальним приводом для цього став вихід з неї одного з стовпів – «Народного фронту». Голова цієї фракції Максим Бурбак наговорив багато пишних слів про те, що коаліція виконала багато надважливих для держави завдань, провела реформ більше, ніж за два минулі десятиліття, і тепер треба розпочинати консультації щодо підготовки нової коаліційної угоди з новим планом дій. Згідно з законом, на це парламенту відводиться 30 днів.

Про такий сценарій в Раді заговорили одразу після вчорашнього голосування за дату інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського, яка призначена на понеділок, 20 травня. Отже, маємо справу з банальною технологією, ціль якої – не дати Зеленському розпустити парламент ледь не в день прийняття присяги. А такі плани вчора підтвердив радник новообраного глави держави Дмитро Разумков, зауваживши, що при цьому ніхто не збирається порушувати закон. Саме в законодавчий капкан Зеленського і намагаються загнати депутати, які не бажають розпуску парламенту. Поки минуть 30 днів для створення нової коаліції, вступить в дію інша законодавча норма – Раду не можна розпустити за півроку до закінчення терміну її повноважень. Каденція чинного скликання спливає 27 листопада, тож «дата Х» – 27 травня.

Вхопитись за 40%

Коаліція «Європейська Україна» вже давно була суто віртуальною, кілька років тому з неї почергово вийшли три з п’яти партій, що її формували. Після цього навіть математичне плюсування депутатів, що перебували в Блоці Петра Порошенка та «Народному фронті» давало 215, а не необхідні для більшості мінімальні 226 голосів. А всі намагання витребувати від голови Верховної Ради Андрія Парубія персональний склад коаліції наштовхувались на відписки або трактування, що коаліція потрібна лише задля обрання уряду. Тим більше, що парламент продовжував надалі плідно працювати, приймати закони, а іноді навіть збирати конституційну більшість.

Мотиви новообраного президента розпустити Раду – на поверхні. Останні соцдослідження дають його віртуальній партії «Слуга народу» підтримку під 40 %. Матеріалізувати цю цифру в депутатські штики прямо зараз у Зеленського та його свити є велика спокуса. До того ж, це буде своєрідне повторення сценарію однойменного серіалу, де герой Зеленського розстрілює ненависних депутатів. Тільки замість пістолета в хід піде проста авторучка. Як не парадоксально, дострокові вибори вигідні і президенту, який іде. Поки що в нього є мобілізоване ядро накручених прихильників, які обурені обранням «клоуна», структури, побудовані на президентські вибори, соратники, які до осені можуть остаточно втратити віру і стимули. Отож і партія Порошенка може взяти свої 10%. До того ж, вибори прямо зараз суттєво обмежують терміни для розкрутки прямим конкурентам і Зеленського, і Порошенка, наприклад,  проекту прем’єра Володимира Гройсмана, «Удару» Віталія Кличка, який намагається вийти з анабіозу, та партії Святослава Вакарчука, яка ще навіть не зареєстрована Мін’юстом.

Має шанси дещо наростити свою присутність в парламенті «Батьківщина», а от іншим членам колишньої коаліції – Радикальній партії, «Самопомочі» і тим більше «Народному фронту» – соціологи прогнозують сумне майбутнє. До речі, якщо «Самопоміч» категорично відмела можливу участь у новій коаліції, то у Ляшка завбачливо допустили таку можливість, якщо кардинально буде змінений економічний курс.

Демарш не допоможе?

Розмови про розпуск парламенту не вщухатимуть навіть після технологічного демаршу «Народного фронту» – окрім звернень до Парубія, охочі дізнатись про персональний склад коаліції звертались до судів. Так в кінці лютого цього року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення витребувати у Верховної Ради та координаторів коаліції її склад. В парламенті досі рішення суду не виконали. Юристи Зеленського можуть трактувати це рішення так, що вже в березні було зрозуміло, що коаліції не існує. Тож сьогоднішня заява нічого не змінила і 30 днів для появи нової коаліції давно минули. У команді нового глави держави вже прокоментували сьогоднішні події в дусі того, що не можна вийти з того, чого давно немає.

«Тактична боротьба навколо дострокових виборів може продовжитись, – вважає політолог Володимир Фесенко. – Якщо Рада з перших днів не буде йти на зустріч новому президенту, не виключаю, що він таки піде на розпуск парламенту, хоча це буде ризикова для нього ситуація. Ми ще можемо побачити судові позови, в яких Парубія будуть звинувачувати в зловживанні службовим становищем, бо він раніше не оголосив про відсутність коаліції».

При цьому експерт називає вірогідність створення нової коаліції дуже малою, але допускає, що під нового президента створиться ситуативна більшість, яка підтримуватиме його ініціативи. Туди можуть увійти «Батьківщина», лідерка якої Юлія Тимошенко казала про готовність підставити плече новому президенту, група «Відродження», яка частково орієнтується на Ігоря Коломойського, «Самопоміч», частини Блоку Порошенка та «Народного фронту», а також позафракційні. Також після формального розпаду коаліції може відбутись спроба перезавантаження керівництва парламенту.

Політолог Дмитро Корнійчук висловлює конспірологічну теорію, що вихід «Народного фронту» з коаліції – це результат договорняків між чинною владою та командою Зеленського. Мовляв, від такої ситуації усі отримають вигоду: Блок Порошенка та «Фронт» будуть спокійно готуватись до чергових виборів, а піар-машина Зеленського буде волати, що парламент не дає йому працювати і на цій риториці нарощувати підтримку своєї «Слуги народу».

Втім Володимир Фесенко не вірить в таку теорію змови і в свою чергу звертає увагу на одного з впливових акціонерів «Фронту» главу МВС Арсена Авакова, який не заперечував проти невигідного для Зеленського рішення фракції. На думку політолога, таким чином Аваков, якому приписують своєрідне опікунство над Зеленським,  схиляє новообраного главу держави до більш тісного співробітництва.

Перші обриси відносин, які складуться між новим президентом та Верховною Радою, побачимо вже в понеділок. Наприклад, Зеленський, який пообіцяв «фішки» на інавгурації, де йому, нарешті, вручать омріяну булаву, може принести в Раду гарбуза. Це буде цілком в дусі його виборчої кампанії та образу, який сформувався у його електорату.

Павло Вуєць, «Главком»