Лідер «Океану Ельзи» виліз на гору, аби знову пірнути у політику
Фронтмен «Океану Ельзи» офіційно оголосив про похід на парламентські вибори і заявив про створення незалежної від олігархів партії «Голос».
Напередодні Святослав Вакарчук у новоствореному акаунті в Instagram запросив українців прийти на Старокиївську гору, до оглядового майданчику біля Національного музеї історії України, «щоб почути новий голос». А вже сьогодні там відбулась презентація нової політичної сили, яка, за задумом, має замінити нині діючі в парламенті партії вже цієї осені.
Презентація партії збіглася із Днем вишиванки, тому багато присутніх були одягнені в український національний одяг. Але той факт, що все відбувалось у робочий день, підтримати Святослава Вакарчука прийшли від сили близько сотні людей, переважно студентського віку. Серед відомих облчи вдалося побачити Олега Рибачука, колишнього главу секретаріату президента Віктора Ющенка, а також колишнього нардепа Івана Зайця.
Перед сценою організатори розклали сувеніри: браслети, наклейки і футболки із символікою партії «Голос». Присутні увесь цей скарб розмели дуже швидко. «Чому ви так далеко? Підходьте ближче, щоби не було бар’єру між нами», - закликав Святослав присутніх зі сцени, аби показати близькість до народу.
Соратники Ложкіна, Тігіпка, Яроша і Саакашвілі. Хто є командою Вакарчука
Урочиста презентація політичної сили залишила багато питань без відповідей. Зі сцени Вакарчук оголосив прізвища всього п’ятьох людей, які можуть стати вивіскою майбутньої парламентської кампанії «Голосу». «Я не можу назвати зараз всіх. Це задача з’їзду», - пояснив Святослав в коментарі «Главкому». Але навіть імена тих кількох людей, яких озвучив Вакарчук, дають підґрунтя для аналізу.
Юлія Клименко
Колишній заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (у час, коли міністерство очолював Айварас Абромавичус). Закінчила Києво-Могилянську академію, Міжнародний інститут менеджменту, також навчалася в Інституті управління нерухомістю у США. До останнього часу була членом правління Transparency International Україна, ще залишається незалежним членом наглядової ради Адміністрації морських портів України, «майже 10 років працювала на позиції головного виконавчого директора провідної української компанії з управління майном», ідеться на сайті Адміністрації.
Пані Юлія має трьох синів, але лише один з них має прізвище Клименко і українській паспорт. Інші є громадянами Канади і мають прізвище Сірко-Галущенко. Як писав раніше «Главком», Клименко пов’язують із колишнім головою Адміністрації президента Петра Порошенка Борисом Ложкіним. Журнал «Новое время» минулого тижня повідомляв, що саме вона очолить штаб нової партії Вакарчука на виборах в Раду.
Ярослав Юрчишин
Соратник Юлії Клименко про роботі у Transparency International Україна, працював на посаді виконавчого директора цієї організації. Громадський активіст, радник секретаря РНБО (липень-серпень 2014 року). Закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка (історичний факультет). Навчався у Києво-Могилянській академії, де вивчав соціальні науки. Окрім того, додатково отримав спеціальність психолога у приватній Школі практичної психології.
Юрчишин має багатий досвід громадської діяльності. У середині 2000-х був відповідальним за зовнішні зв’язки у всеукраїнській скаутській організації «Пласт». На громадських засадах був радником народних депутатів Ігоря Кріля і Лесі Оробець, які свого часу опинились у «Єдиному центрі» Віктора Балоги. Минулого року був одним з небагатьох активістів, з ким зустрічалась Ангела Меркель.
Соломія Бобровська
З кінця 2015 до початку 2017 року працювала в Одеській обласній держадміністрації, кілька місяців навіть виконувала обов’язки глави ОДА. Нині заочно навчається в аспірантурі Львівського національного університету імені Івана Франка, випускниця Інституту громадського лідерства та Канадсько-Української парламентської програми. Як і Юрчишин, є членом «Пласту». У 2014 році була радником віце-прем'єра України з гуманітарних питань «свободівця» Олександра Сича. Та найцікавіший період роботи пов’язаний із Одесою, де вона працювала під керівництвом Михайла Саакашвілі. Тому її і вважають соратницею українсько-грузинського політика.
Юрій Соколов
Найстарший в команді Вакарчука. Завідувач відділення Інтервенційної кардіології Інституту кардіології ім. Стражеска. Член-кореспондент Національної академії медичних. Відомий тим, що вперше в Україні виконав коронарний тромболізис у пацієнта з гострим інфарктом міокарда (1991 р.), коронарну ангіопластику у пацієнта з гострим інфарктом міокарда (1993 р.), а також встановив стент в перші години інфаркту міокарда (1997 р.).
Андрій Шараскін («Богема»)
Ветеран АТО, оборонець Донецького аеропорту. Родом з Тернополя. Закінчив режисерське відділення Київського театрального університету ім. Карпенка-Карого. У мирному житті був режисером, актором. Брав участь у бойових діях на Сході України у лавах добровольчого українського корпусу «Правий сектор», був офіційним спікером організації. У 2015-му році був обраний головою політичної партії «Правий сектор». Під час відомої конференції «Правого сектору» у листопаді 2015-го, після якої Дмитро Ярош оголосив про складання із себе повноважень очільника організації, саме «Богема» був присутнім як представник Яроша. Його досі називають людиною Дмитра Яроша, хоч політичні шляхи у них розійшлися.
Чого чекати від партії «Голос»
Нинішній похід Святослава Вакарчука у політику не є його першою спробою увійти у владу. У 2007 році він потрапив до парламенту, але дочасно здався перед українською політикою і склав мандат. А минулого року всі очікували від нього участі в президентських виборах. Кілька місяців співак відмовчувався і тільки в кінці січня заявив, що «буде робити більше для країни» не на посаді президента.
Сьогодні ж фронтмен «Океану Ельзи» публічно оголосив про похід у політику. Хоча зробив це тоді, коли рейтинги вказують на менш ніж 1%його політичній силі. Зважаючи на те, що ще рік тому, коли країна жила в передчутті президентських виборів, соціологи ставили Святослава Вакарчука нарівні з Зеленським з 8-9% підтримки. Хоча такий низький рейтинг зараз можна пояснити тим, що опитування проводилось до оголошення походу Вакарчука на вибори в Раду.
Чи не боїться Вакарчук наступити на старі граблі, адже минулий похід до парламенту завершився складанням повноважень за власним бажанням? У коментарі «Главкому» Святослав запевнив, що ні. Мовляв, раніше він приходив до Верховної Ради на чужих умовах (за списками ющенківського блоку НУ-НС) і почувався білою вороною, а тепер, вже досвідченіший, збирається штурмувати парламент по-іншому.
«Я багато побачив, багато навчився. Сьогодні ми йдемо в політику на наших умовах… Ми бачимо своїм завданням створення нової політики, стара політика повинна піти», - сказав Вакарчук, маючи на увазі вплив олігархів. Лідер «Голосу» переконує у незалежності нової політичної сили. Але чи це дійсно так? Адже першим про похід популярного музиканта у політику повідомив телеканал ICTV, який належить бізнесмену Віктору Пінчуку. Святослав Вакарчук має тривалі приязні стосунки саме з цим олігархом, тому навряд чи є підстави сумніватися у тому, що поява цієї інформації була випадковою. Про причетність Пінчука до нового політичного проекту каже і політтехнолог Олексій Голобуцький, закликаючи не зважати на дуже низький нинішній рівень електоральної підтримки партії Вакарчука. «У людей, які його підтримують, того ж самого Пінчука, є достатньо можливостей, в тому числі медійних для того, щоб за два місяці до виборів максимально розкрутити», - каже експерт. За його словами, визначатимуть успіх цього проекту багато факторів, в тому числі, хто увійде до команди Вакарчука.
Глава Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто в коментарі «Главкому» зазначив, що нова політична сила Вакарчука здатна суттєво «відкусити» у нинішніх важковаговиків. «На мою думку (на парламентських виборах) Вакарчук найбільше забере голосів у потенційно двох найбільших партій, лідерами яких є Зеленський і Порошенко, та інших європейсько орієнтованих політиків. Це переважно у центральних і західних регіонах України», - вважає соціолог.
На думку Паніотто, електоральне поле Володимира Зеленського і Святослава Вакарчука суттєво пересікається. «Коли півроку тому мова ішла про президентські вибори і ми ставили (в соціологічні опитування – «Главкома») когось одного із них, то він займав перші місця. А коли ставили і того, і іншого, то рейтинг кожного з них ставав суттєво нижчим», - пояснив експерт.
Окрім складу команди залишається незрозумілим питання реєстрації партії «Голос». Серед 352-х зареєстрованих Мінюстом політичних сил партії з такою назвою наразі нема. Як розповіла «Главкому» прес-секретар «Голосу» Вікторія Хоменко, нині політична сила Вакарчука проходить процедуру реєстрації. Тому навряд чи йдеться про абсолютно нову структуру, за законом вона б не встигла отримати право на участь у виборах. Очевидно, мова йде про зміну бренду якоїсь із вже існуючих політичних сил.
Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
Коментарі — 0