Конституційний сум Зеленського

Коли два роки тому Володимир Зеленський отримав повноваження президента України, одразу кинувся шукати союзників для швидко перезавантаження «старих» політичних еліт. Першою мала «впасти» Верховна Рада VIII скликання, чергові вибори якої припадали на осінь 2019 року. Проте чекати ще пів року новообраний глава держави із 73-відсотковим рейтингом просто не міг. Тут йому у нагоді став Конституційний суд (КС), який взявся за розгляд президентського указу про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів.

Кінцеве рішення тлумача Основного Закону з’явилося досить оперативно. 20 червня 2019 року, тобто через місяць після інавгурації президента Володимира Зеленського, КС постановив: достроковий розпуск Верховної Ради відповідає Конституції. Тоді ж два голоси за це доленосне рішення віддали судді КС Олександр Тупицький і Олександр Касмінін, призначені 2013 року за квотою президента Віктора Януковича.

Та «медовий період» у відносинах президента та КС завершився, як і власне, почався. Починаючи з жовтня 2020 року, коли Конституційний суд перевернув з ніг на голову антикорупційне законодавство, визнавши частину його статей неконституційними, в офісі президента «оголосили війну» «заколотникам» у мантії. Насамперед під роздачу потрапили «судді Януковича» – Тупицький (перебував на посаді голови КС) та Касмінін. Під ялинку Зеленський видав указ про відсторонення Тупицького від посади судді КС на два місяці, потім ще на один місяць.

Наприкінці березня 2021 року гарант Конституції вдався до екстравагантного кроку – скасував укази Януковича про призначення Тупицького і Касмініна суддями Конституційного суду із формулюванням: «…окремі судді Конституційного суду України, призначені Віктором Януковичем, продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності та національній безпеці України». Із цього моменту конституційний клінч почав набирати незворотних процесів.

Перша перемога Тупицького

Як не дивно, але голова Конституційного суду у цій ситуації перетворився на таку собі «персону нон грата»: з початку нинішнього року працівники управління держохорони не пускають його на робоче місце в будівлю суду; офіс генпрокурора активізував кілька кримінальних справ, одну з яких передали на розгляд Подільському райсуду Києва. Зокрема, Тупицького обвинувачують за ч. 2 ст. 384 та ст. 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від надання показань). А віднедавна Тупицькому та його «колезі по нещастю» Касмініну взагалі перестали виплачувати заробітну плату.

Попри темну смугу в житті голови КС він все ж таки може похвалитися маленькою перемогою. Верховний суд 14 липня визнав протиправним та скасував Указ Президента України від 27 березня 2021 №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування указу президента від 14.05.2013 №256 «Про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України».

Позов подав сам Тупицький наприкінці березня. Його аргументи зводилися до того, що чинне законодавство України не надає права президенту скасовувати прийняті ним акти індивідуальної дії. Також позивач наголосив, що закон про національну безпеку України, на який посилається Зеленський у спірному указі, не передбачає ані повноважень, ані права президента скасовувати указ про призначення судді Конституційного суду України. Отже, на думку Тупицького, скасування акту індивідуальної дії після реалізації та виконання після спливу майже восьми років є протиправним.

Представник Зеленського у суді не погодився з позицією Тупицького. Пояснив, що перед тим, як видати указ по Тупицькому і Касмініну, глава держави разом із Радою національної безпеки і оборони України вивчали питання щодо проведення аудиту та аналізу усіх указів експрезидента Віктора Януковича (як відомо, українські суди визнали його винним у державній зраді) за часи перебування на вказаній посаді на предмет виявлення у них рішень, які можуть загрожувати безпеці та інтересам України. Моніторити документи, підписані Януковичем, доручили Службі безпеки. І ось спецслужба дійшла висновків: Тупицький та деякі інші судді Конституційного суду проголосували за рішення від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Внаслідок чого низка норм антикорупційного законодавства втратили чинність, що призвело до дестабілізації соціально-політичної ситуації в Україні, дискредитації держави на міжнародній арені, чим створено потенційну загрозу державній безпеці України. Звідси, робить висновок представник відповідача у цій справі, президент Зеленський діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією.

Поряд з тим Верховний суд не погодився з доводами глави держави. Згідно із законодавством, президент України призначає на посади третину складу Конституційного суду (6 із 18 суддів). Для цього він видає відповідні укази. Далі призначені особи складають присягу судді Конституційного суду і саме з цього моменту заступають на вказану посаду. Іншого ж способу реалізації президентом конституційних повноважень, пов`язаних з формуванням КС, в тому числі й шляхом скасування раніше виданих актів з кадрових питань, Конституцією не передбачено.

«Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на правову підставу для прийняття спірного Указу, на норми пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України, оскільки зазначені положення Основного Закону жодним чином не регламентують відносин стосовно формування складу Конституційного суду, а визначають повноваження президента України щодо здійснення керівництва у сферах національної безпеки та оборони держави і кадрових військових питань, які належать до його відання… Указ президента від 14 травня 2013 року №256 «Про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України» фактично реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання у зв`язку з прийняттям Тупицького присяги судді Конституційного суду та вступом на цю посаду з 15 травня 2013 року», – сказано в рішенні Верховного суду.

До того ж, як наголосив суд, Зеленський, видавши спірний Указ, порушив, запроваджені Конституцією та законами України, гарантії незалежності та недоторканності судді Конституційного суду. Адже у статті 149-1 Конституції та статті 20 закону про Коституційний суд чітко виписані підстави і порядок звільнення судді. Щонайголовніше: рішення про звільнення з посади судді КС ухвалює Конституційний суд щонайменше двома третинами від його конституційного складу! А не президент…

Казус Ющенка

Верховний суд, який став на бік Тупицького, згадав у своєму рішенні схожий історичний прецедент. 1 травня 2007 року тодішній президент Віктор Ющенко вирішив звільнити Сюзанну Станік з посади судді Конституційного суду «у зв’язку з порушенням присяги». У судах представник Віктора Андрійовича розтлумачував це тим, що 22 квітня 2004 року Станік склала присягу судді Конституційного суду України під час засідання Верховної Ради без участі президента Леоніда Кучми. Однак служителька Феміди пройшла всі судові інстанції, котрі підтвердили незаконність указу Ющенка.

2 квітня 2008 року експрезидент видав новий указ про поновлення Сюзанни Станік на займаній посаді. А вже наступного дня Ющенко видав ще один указ, яким скасував указ свого попередника Леоніда Кучми про призначення Станік суддею КС.

Але й тут усе склалося не на користь третього президента. Сюзанна Станік виграла всі суди. Зокрема, Окружний адмінсуд Києва постановив: «Внаслідок видання оскаржуваного Указу були порушені права Сюзанна Станік, оскільки було звужено обсяг конституційних гарантованих прав та обов’язків позивача. Зокрема, оспорюваний указ не встановлює правові аспекти діяльності судді Конституційного суду України з 2004 року до 2008 року… Отже, указ президента від 3 квітня 2008 року № 297/2008 «Про скасування указу президента від 25 березня 2004 року № 368» слід визнати протиправним і скасувати».

Поновлював суддю Станік на посаду вже новообраний глава держави Віктор Янукович. Він же звільнив її на підставі нею поданої заяви про відставку.

«Переведення стрілок»

У протистоянні Зеленського і Тупицького була ще одна важлива деталь. На етапі розгляду у Верховному суді позову судді КС, а саме 17 червня, надійшов відзив від президента. Він просив закрити розгляд справи, оскільки Верховний суд не може розглядати її за правилами адміністративного судочинства. На думку Зеленського, фактично ставиться питання про неконституційність його березневого указу в частині скасування указу президента Януковича від 14 травня 2013 року №256 «Про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду України». А це вже парафія розгляду Конституційного суду, який тлумачить спірні законодавчі акти на їхню відповідність Основному Закону.

У суді також заслухали представника третьої особи – Конституційного суду, який повідомив: до КС надійшло конституційне подання від 49 нардепів, яке стосується того ж самого указу президента, який оскаржується. Проте зауважив, що питання із відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження, ще не вирішено.

Натомість аргументи президента не переконали Верховний суд. Колегія суддів наголосила, що Тупицький не ставить питання про конституційність оскаржуваного указу, а наполягає саме на його незаконності. Ба більше – суддя Конституційного суду не може направити ані конституційне подання, ані конституційне звернення, ані конституційну скаргу. Відтак Тупицький, пояснює Верховний суд, позбавлений права на звернення до КС і не може отримати ефективний засіб юридичного захисту своїх прав та інтересів, зокрема в межах конституційного контролю. Після цих тверджень суд відмовив президенту у закритті цієї справи.

Кілька слів про конституційне подання, яке лежать у КС. Ще 8 квітня група народних обранців, переважно з «Батьківщини» і «Європейської солідарності», звернулися до КС з проханням визнати оскаржені акти президента такими, що не відповідають низці норм Конституції України.

«У підписантів цього конституційного подання та і у суспільства в цілому є чимало питань до наслідків політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, у тому числі й до призначених ним суддів Конституційного суду. Проте єдиний можливий механізм припинення повноважень судді КС або звільнення його з посади визначений Конституцією. Усунення суддів КС в неконституційний спосіб може створити небезпечний прецедент, відповідно до якого будь-яких осіб, в тому числі й інших суддів єдиного органу конституційного контролю, призначених попередніми президентами, можна у такий спосіб та поза межами правових підстав «відсторонити» від виконання ними повноважень або навіть «звільнити». Відтак укази (три укази Володимира Зеленського, які стосуються відсторонення Тупицького від посади судді КС і про скасування указів про призначення Тупицького і Касмініна суддями Конституційного суду – Главком) є не лише антиконституційними, а й юридично-шкідливими для подальшого існування правової системи України, перетворюючи державний устрій в неправовий і недемократичний», – вважають автори подання з числа нардепів.

Як з’ясував «Главком», суддею-доповідачем із конституційного подання 49 обранців було визначено суддю Ігоря Сліденка. У жовтні 2020 року він також був доповідачем із «антикорупційного питання», рішення по якому спровокувало своєрідну конституційну кризу в країні. Тепер же служитель у пурпуровій мантії чомусь не поспішає братися за розгляд справи, яка зачіпає його колег Тупицького і Касмініна.

Так, 18 травня Велика палата Конституційного суду розглянула клопотання судді Сліденка про продовження терміну для вирішення другою колегією суддів Другого сенату КС питання, чи відкривати конституційне провадження за зверненням політиків, чи відмовити їм. Як пояснив суддя-доповідач, потрібен додатковий час, оскільки є ряд процедурних моментів. Сліденка почули і дали час до 11 червня.

15 червня Велика палата КС ще дала один місць на роздуми. Про це знову попросив суддя-доповідач Сліденко. Станом на 16 липня на сайті Конституційного суду відсутня будь-яка інформація щодо цього питання.

Битимуться до кінця

Офіс президента запевняє, що в жодному разі не здасться без бою. Адже рішення Верховного суду не є кінцевим – його протягом місяця можна оскаржити до Великої палати Верховного суду.

«Вважаємо це рішення, ухвалене в інтересах Тупицького О. М., підготовкою до спроби знищення судової реформи в Україні через важелі Конституційного суду. Президент України використає всі конституційні механізми для того, щоб захистити процес реформ у нашій державі та забезпечити повне функціонування законів про Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів», – відповідна заява з’явилася на сайті президента у день винесення рішення Верховним судом у справі Тупицького.

За тим же лекалами розвивається справа іншого судді КС Олександра Касмініна. Він позивається до Зеленського у Верховному суді й також просить визнати протиправним і скасувати президентський указ. Як у випадку з Тупицьким, суд відмовив президенту у закритті справи, пояснивши, що оцінка актів глави держави на їхню відповідність законодавству не належить до повноважень Конституційного суду. Слухання у справі Касмініна перенесли на початок вересня 2021 року. Тоді ж, очевидно, можна очікувати на кінцевий вердикт, який навряд чи влаштує Офіс президента.

Віталій Тараненко, «Главком»