Політологи назвали основні завдання для Верховної Ради 9-го скликання
Є ризики, що діяльність Верховної Ради уже нового скликання може скотитися в популізм
Основним завданням перед новою Верховною Радою є діалог з політичними силами та відновлення довіри до парламенту та парламентаризму. Такі думки висловили Світлана Конончук, політологиня, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень, та Олексій Полтораков, докторант факультету соціології КНУ ім. Шевченка, політолог, під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».
Діалог з політичними силами буде одним із основних завдань нового складу ВР.
«Основне завдання Верховної Ради, з точки зору, як вона буде працювати, продемонструвати готовність до діалогу з різними політичними силами, а цей діалог буде поширюватися на всі питання, які потрібно буде вирішувати. Тобто ми повинні очікувати того, що Верховна Рада буде майданчиком для обговорення, а не майданчиком для демонстрації домінанти однієї якоїсь політичної команди», - говорить Конончук.
На її думку, це дуже важливий аспект, тому що демократія має будуватися не тільки на тому, щоб вибори були конкурентними, а й тому, щоб у міжвиборний період громадяни могли включатися у вироблення рішень, у проведення тих інтересів, які у них є, і на основі всеосяжного суспільного діалогу говорити проте, якими мають бути подальші кроки України, і влади у різних сферах.
Полтораков стверджує, що наразі у ВР є два завдання – внутрішнє та зовнішнє. «Зовнішнє завдання полягає у тому, щоб бодай трохи відродити довіру до парламенту як до такого. І, відповідно. Через неї до системи парламентаризму. Адже останні соціологічні дослідження низки аналітичних центрів свідчать, що дотепер, незважаючи на результати виборів, на соціальну мобілізацію, президенту, уряду, іншим державним інституціям скоріше не довіряють, ніж довіряють, тобто рейтинг недовіри близько 80%. Відродити довіру до парламенту не можна гучними заявами, лише реальною кропіткою працею. Перш за все я говорю про рівень політичної культури, уникати непарламентської лексики, уникати непарламентських засобів вирішення спорів», - переконує Полтораков.
Окрім того, він зазначив про роботу депутатів у комітетах, у сесійній залі і особисте голосування. «Наразі питання сенсорної кнопки - це радше технічне питання. Якими сенсорами не обклалися б, це все одно: або депутати ходять на роботу і суспільство довіряє, або вони не ходять на роботу і не виконують свої обов’язки. Якщо не буде довіри у суспільства до парламенту, то байдуже, скільки там буде сенсорних кнопок для рук, для ніг», - іронізує політолог.
Внутрішнє завдання полягає в тому, що нинішня Верховна Рада 9-го скликання йде під купол (сесійна зала – Главком) із недовиконаним домашнім завданням. «Якщо певні фракції по певним моментам мають закони. Наприклад, фракція «Європейська солідарність» має більш менш відпрацьований закон «Про національну безпеку», трансформацію сержантського, старшинського корпусу, професіоналізація армії, то з чим іде «Слуга народу» невідомо. Ми маємо декларативні, популістично орієнтовані законопроєкти про зняття недоторканності, дограти карту імпічмента президенту, скорочення депутатського корпусу. Але ми всі розуміємо, що на економіку, на інвестиційну привабливість, на ціни на комунальні послуги ці законопроєкти мають побічний вплив. А ось економічний, соціально-економічний, гуманітарно-економічний блок у президентській фракції підвисає», - акцентує увагу Полтораков.
На його переконання, є ризики, що діяльність Верховної Ради уже нового скликання може скотитися в популізм, а перегрітий ринок довіри може просто швидко трансформуватися в недовіру.
Переглянути запис прес-конференції:
Нагадаємо, 29 серпня відбудеться урочисте засідання Верховної Ради, на якому новообрані депутати складуть присягу. У цей же день відбудеться перше засідання першої сесії парламенту 9-го скликання.
Стало відомо також, хто зачитає текст присяги депутата та відкриє перше засідання першої сесії Верховної Ради України.
До слова, на підготовчому засіданні перед першою сесією нового скликання ВР було затверджено склад та керівництво парламентських комітетів.
Абсолютну більшість керівних посад у комітетах отримали представники «Слуги народу».