Польський журналіст: «антибандерівський закон» немає нічого спільного з правдою
На думку Смоленського, скандальний польський закон стосується лише «політичних схем»
Польський політичний журналіст, публіцист «Газети Виборчої» Павел Смоленський вважає, що польський закон «Про інститут національної пам’яті» не має нічого спільного із правдою і стосується лише політики. Таку думку журналіст висловив у коментарі «Главкому».
«Питання не в законі, а у політиці. Такий тренд прослідковується не лише в Польщі, а по всьому світу: від США і до Франції, Італії, навіть в скандинавських країнах. Як наслідок, громадська думка схиляється вправо відповідно до національних міфів. Польща опинилася у епіцентрі цього процессу», — пояснює Смоленський.
На його думку, треба говорити не про закон, а про політику як таку, про уявлення громадян щодо нашого національного міфу та історії. «Проте цей закон не має нічого спільного із правдою і стосується лише політики», — говорить журналіст.
На питання, яка вірогідність того, що після розгляду Конституційного суду закон зміниться, Смоленський відповідає, що рішення Конституційного суду нічого не змінить. «Думка Конституційного Суду нічого не значить (у Польщі — ред.), вона нічого не варта. Контроль над Конституційним судом має нинішня влада. Це перше. А друге, якщо ви готуєте такий закон і обговорюєте його таким чином, то у вас будуть протиріччя із усіма: з Києвом, Вашингтоном, Тель-Авівом. Це вже сталося. І я не знаю, як ми можемо за дуже короткий час вийти із цієї ситуації. Це неможливо», резюмує Смоленський.
Нагадаємо, що близько сотні представників польської інтелігенції 1 лютого написали звернення до Сейму, у якому розкритикували щойно ухвалений закон про заборону «бандерівської ідеології». Натомість 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда таки поставив підпис під цим документом. На той момент скандальний закон вже спричинив дипломатичну кризу між Польщею й Ізраїлем, Польщею і Україною. Дуда лише пообіцяв звернутися до Конституційного суду країни з проханням дати оцінку документу. У своїйспеціальній заяві президент Польщі намагався пояснити ті зміни у законі, які розлютили Ізраїль, і зовсім не говорив про спірні питання з Україною. Того ж дня українські парламентарі ухвалили звернення до Польщі, у якому засудити ухвалення «антибандерівського» закону.
Згідно з заявами польського МЗС, закон стосується нібито тільки тих, хто публічно і всупереч фактам заперечує «злочини, вчинені українськими націоналістами».
Проте на думку експертів, документ дає лише певне уявлення того, за що можуть притягнути до відповідальності, проте аж ніяк не дає чітких критеріїв, за якими можна визначити особу, яка висловлюється про протистояння між поляками та українцями на Західній Україні у першій половині ХХ сторіччя. Побоювання викликає надто вільна інтерпретація закону.
Зрозуміти, що закон можна вивернути у будь-яку сторону, можна з висловлювань одного з його авторів, депутата польського Сейма від партії Kukiz’15 Томаша Жимковського. Наприклад, в інтерв’ю виданню «Страна» депутат допускає, що до відповідальності можуть притягнути і за використання символіки українських націоналістів.
Читайте також матеріали «Главкома»:
Польський закон «про бандеризацію»: кого і за що посадять?
«Бандера наш». Як розвиватимуться далі події між Варшавою і Києвом