«Приватнаш». У Коломойського остаточно відібрали банк

Знаючи хватку Ігоря Валерійовича, про його остаточну поразку говорити зарано?
фото: nv.ua

Нацбанк тепер може ігнорувати рішення судів, які повертають банки колишнім власникам

Крапка в історії з так званим «антиколомойським» законом ось-ось може бути поставлена. Тепер справа за президентом, але принаймні Верховна Рада зробила для цього від себе все залежне – проголосувала за проєкт 2571-д «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» 270 голосами. Тепер документ має підписати президент.

До проєкту була подана рекордна кількість правок – 16 тисяч, і задля виходу з клінчу Рада навіть змінила регламент, передбачивши особливі правила розгляду деяких законів.


Фактично цей ухвалені правила унеможливлюють повернення націоналізованих банків колишнім власникам – насамперед йдеться про Ігоря Коломойського, який судиться щодо колись свого, а тепер державного, «Приватбанку».  Першу судову інстанцію щодо повернення суду олігарх виграв, але далі розгляд цієї справи загальмувався. Історія виявилась надто серйозною – вимогу «убезпечити» «Приват» від повернення попередньому власнику прямо поставив Міжнародний валютний фонд задля отримання траншу. Під це голосування до Верховної Ради приїхав навіть президент Володимир Зеленський.

Суть закону в тому, що Нацбанк отримує повноваження ігнорувати рішення судів щодо ліквідації банків та подальших стосунків з їхніми власниками. «Частина рішень Національного банку та Фонду гарантування вкладів щодо виведення банків з ринку та їх ліквідацію стала предметом оскарження у судах», – нарікають автори законопроєкту. Вони зазначають, що така ситуація не відповідає світовій практиці, яка свідчить про відсутність у законодавстві інших країн підстав та механізмів повернення на ринок банку, щодо якого почалась процедура ліквідації. Зокрема, європейське законодавство передбачає можливість оскарження рішень компетентних органів у суді, але при цьому встановлює, що таке оскарження не призупиняє виконання рішення компетентного органу. А законодавчі акти Євросоюзу, що регулюють банківські правовідносини, не встановлюють механізму відновлення діяльності-повернення ліцензії банку через рішення суду.

Звісно, що група депутатів, близька до Коломойського, яка «заспамила» законопроєкт купою правок, наголошувала на його неконституційності. Нацбанк в свою чергу запевняв: якщо власник не може повернути неплатоспроможний банк, це не означає, що він стає беззахисним перед державою, а може піти до суду та підтвердити, що в банку на момент виведення з ринку лишався якийсь капітал. На наступному етапі має підключитися незалежний міжнародний аудитор, який зробить висновки, і власник може претендувати на компенсацію упущеної вигоди і моральних збитків. При цьому в Нацбанку зауважили, що «Приват» і так не був би повернений колишнім власникам, а прийнятий сьогодні скандальний законопроєкт – лише «додатковий запобіжник».

Ще напередодні було зрозуміло, що голоси за 2571-д є: підтримувати законопроєкт були готові фракції «Європейська солідарність», «Голос» та група «Довіра». Вони компенсували дефіцит з боку «Слузі народу», яка дала лише 200 голосів. В той же час до «групи Коломойського», яка розкритикувала проєкт доєднались ОПЗЖ (ця фракція традиційно веде розмови про Сороса та інтереси світових корпорацій в Україні) та «Батьківщина». Юлія Тимошенко заявила, що проєкт порушує більше десятка статей Конституції і пообіцяла оскаржити його в Конституційному суді. А її соратник Сергій Власенко припустив, що він свідомо приймається в такий спосіб, аби далі бути скасованим. Враховуючи, що КС регулярно скасовує законодавчі ініціативи влади, інтрига тут дійсно є.

Голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев, що представляв законопроєкт, назвав його «історичним» і відкинув всі звинувачення в порушенні прав власників, заявивши, що націоналізовані банки не тотожні об’єктам, які були раніше.

Тепер в Раді будуть реєструватися проєкти щодо блокування «банківського закону», які зіб’ють на наступному засіданні 18 травня. Тоді Рада планує увійти до звичайного пленарного режиму, хоча карантин уряд до того часу ще не збирається скасовувати. Але, знаючи хватку Ігоря Валерійовича, про його остаточну поразку казати зарано. 

Павло Вуєць, «Главком»