Проєкт «Пальчевський». Хто за ширмою?

Попри певне розчарування у «нових обличчях», попит на них у суспільстві досі зберігається. І місцеві вибори дають великий шанс для наступних партій-«новачків». Деякі з них цілком можуть подолати 5% бар’єр для проходження у місцеві ради. Наприклад, остання соціологія від поважного Центра Разумкова демонструє, що у столиці друге місце після діючого мера Віталія Кличка в столиці посідає… Андрій Пальчевський (біля 10%). Він вже встиг створити іменну партію («Перемога Пальчевського»), рівень підтримки якої в Києві, за підрахунками того ж центру, складає 6%.

Хто такий Пальчевський

Андрій Пальчевський – імпозантний чоловік, який ось-ось перетне межу пенсійного віку. Багато років він позиціонує себе як бізнесмен, меценат, публіцист, теле- та радіоведучий. Широким масам Пальчевський став відомим понад 10 років тому як ведучий програми «Глибинне буріння» на Першому національному та ток-шоу «Про життя» на «Інтері».

Попри те, що перші проєкти Пальчевського не набули великої популярності, потяг до телебачення у нього не зник. Зараз він щільно прописався на телеканалах з так званого «пулу Віктора Медведчука», де виступає у ролі штатного експерта з усіх питань. Його авторитетні заяви з будь-якого приводу, починаючи від авіакатастрофи в Шереметьєво до медичної реформи в Україні, активно тиражують і окремі сайти зі специфічною репутацією.

Треба відзначити, що Пальчевський на відміну від усіх попередніх мерів Києва часів Незалежності – корінний киянин.

Але…

Вищу освіту Андрій здобував у Москві, причому навчався у Воєнному інституті Міноборони СРСР, працював військовим перекладачем у Лаосі. А українське громадянство мав отримати мінімум десять років тому, коли його взяли на роботу в Кабмін Миколи Азарова. Хоча не факт, що при цьому він відмовився від російського. Можливо, ці факти пояснюють, чому в ефірі російських ток-шоу він дуже тепло висловлювався про щасливе возз’єднання України та Росії. Звісно, всі підозри в роботі на російські спецслужби, які виникають з огляду на особливості своєї біографії, Пальчевський заперечує. Шуткуючи, що має надто колоритну зовнішність як для шпигуна.  

Після служби в армії пішов у бізнес, пов'язаний з виробництвом пива, і навіть перший раз спробував себе у політиці – невдало балотувався у Держдуму у першій п’ятірці «Партії любителів пива». Всередині 2000-х нібито через загрозу життю від конкурентів по бізнесу перебрався до України, де і відкрив медичний центр Eurolab та ще кілька підприємств.  

У 2010 році Пальчевський, якого тоді мало хто знав в Україні, сходу отримав свою «хвилину слави». Його було призначено першим заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту в уряді Азарова, але через російський бекграунд нового урядовця і його можливе подвійне громадянство здійнявся скандал і за три місяці його фігурант звільнився.

Згодом Пальчевський повністю присвятив себе своїм телевізійним проектам, причому ток-шоу на «Інтері» він вів разом з відомим телеведучим російських пропагандистських каналів Андрієм Малаховим. Генеральним продюсером «Інтера» на той час був Володимир Зеленський.

Eurolab: конфуз з аналізами та обшуки СБУ

Згаданий медичний центр Eurolab, що розташований на столичній Солом’янці, відкрився всередині 2000-х. Пальчевський вважається його власником, але є є підозри, що він – лише прикриття для російських бенефіціарів клініки, які контролюють її через низку офшорів.

Уся країна дізналася про Eurolab під час останньої президентської кампанії. Тоді в ході небаченого досі в українській політиці «батлу» між основними кандидатами – Петром Порошенком та Володимиром Зеленським – вони здавали аналізи на вживання алкоголю та наркотики. Зеленський обрав для цього Eurolab свого знайомого та прихильника Пальчевського і… сконфузився. Згідно з результатами аналізів, ніяких шкідливих речовин в організмі кандидата-фаворита знайдено не було, але сам бланк з результатами виявився датованим заднім числом. До того ж, з’ясувалось, що аналізи брав співробітник клініки, який раніше знімався в «кварталівському» серіалі «Свати». Піднявся скандал, і співробітники Eurolab навіть вимушені були записувати відеозвернення з вибаченнями через свою помилку.

У головного опонента Зеленського намагалися вижати із цієї комічної ситуації з аналізами максимум. Так, довірена особа Порошенка Сергій Кабакаєв прямо назвав власника Eurolab ексспівробітником російського Державного розвідувального управління. А сам Порошенко висловив сумніви в об’єктивності аналізів Зеленського, бо ті здавалися в лабораторіях, що належать громадянину Росії, який балотувався до Держдуми країни-агресора.

Вже після виборів Eurolab потрапив у новий скандал – користувачів соцмереж збурило, що на початку епідемії коронавірусу його лабораторії проводили ПЛР-тести невідомого походження за захмарні 16 тис. грн. Окрім претензій, скажімо так, морального характеру, до дітища Пальчевського виникли питання й у правоохоронних органів. На початку квітня Служба безпеки проводила обшуки в медичному центрі, запідозривши, що його посадові особи навмисно не повідомили про кілька позитивних тестів на коронавірус. Це, на думку СБУ, сприяло поширенню епідемії та заподіянню шкоди населенню України.

Розкрутка бренду

Медійна впізнаваність, яку наполегливо здобував Пальчевський, – тепер привабливий актив, який можна використати як трамплін у політику. І бажання це визріло не сьогодні. Ще з 2018-го року в Києві замайоріли білборди з чорно-білим зображенням Пальчевського і гаслом «Обговоримо разом». 

Тепер же Київ завішаний рекламою партії «Перемога Пальчевського». Причому показово, що білборди помічені не тільки в Києві, а й в інших регіонах – наприклад, у Кіровоградській області.

«Пальчевський вже веде виборчу кампанію, і не тільки в Києві, – підтверджує політолог Володимир Фесенко. – Він – амбіційний товариш, і явно, як і мер Дніпра Філатов, думає не тільки про теперішні місцеві вибори, а хоче більшого».

Треба віддати належне, Пальчевський чи ті, хто за ним стоїть, наполегливо працювали, аби його почали включати в свої дослідження як серйозного кандидата авторитетні соціологічні центри. Раніше в «фейсбуці» була влаштована рекламна кампанія сторінок, які розміщували дані якихось незрозумілих контор, що малювали Пальчевському високі рейтинги. На таке штучне підвищення авторитету «персонажа з телевізору» та, відповідно, заниження рейтингу Кличка, за підрахунками руху «Чесно», тільки в соцмережах з 1 січня по 31 липня цього року було витрачено 18 тисяч доларів. Хоча не можна довести, що просуванням таких даних займався саме Пальчевський.

Власне, подібні методи використовуються й досі: кілька днів тому з’явилося дослідження нікому не відомої соціологічної служби «Інтер-акція», де рейтинг Пальчевського майже зрівнявся з рейтингом Кличка. Мабуть, в наступних таких «дослідженнях» амбітний новачок взагалі обжене діючого мера та «виграє» у нього ще в першому турі.

«Бренд «Пальчевський» почали розкручувати десь два роки тому, коли з’явились білборди з його обличчям і рекламою його програми на 112 каналі, – ділиться спостереженнями аналітик руху «Чесно» Ігор Фещенко. – Потім це були просто зелені борди з обличчям Пальчевського, які нібито популяризували його як блогера. З серпня-вересня минулого року з’явилися великі обсяги «джинси». І десь з кінця 2019 року – в 2020 почало з’являтися багато а-ля соціологічних досліджень – спочатку про рейтинг самого Пальчевського як потенційного кандидата в міські голови. Тепер в них почала з’являтись і його політична партія».

«Перемога Пальчевського». Звідки ростуть ноги?

Про створення своєї партії Пальчевський заявив лише 1 липня. Він пішов найпростішим шляхом і просто перейменував одну з численних партій, що зареєстровані в Мінюсті, але не ведуть ніякої діяльності. Отже, вчора це була партія з абстрактною назвою «Україна завтра» – сьогодні це вже пафосна і нескромна «Перемога Пальчевського». Колишні керівники та члени політради цієї партії мають зв’язок з Народною партією та Блоком Литвина і працювали помічниками нардепів від цих політсил.

Фещенко з «Чесно» зауважує, що методи розкрутки «Перемоги Пальчевського» дуже нагадують технологію, за якою свого часу просували «Опозиційну платформу «За життя». Нагадаємо, що саме канали з орбіти ОПЗЖ і ліплять тепер з Пальчевського нову «політичну зірку».

«Рейтинг «За життя» почав рости з авторських програм Вадима Рабіновича на тих же самих каналах «112» і NewsOne, – нагадує експерт. – Ця програма так і називалася – «За життя», і саме її рекламували на зовнішніх носіях. Потім все це розкачали, набили вартість, рейтинг, підключили Бойка і Медведчука – і ось тобі – готова партія, яка взяла другий результат на парламентських виборах. За логікою розвитку подій з Пальчевським і його партією відбувається аналогічна історія».

Пальчевський обіцяє: принципами його політичної сили будуть «об'єднання навколо центру, а не поділ на схід, захід, північ, південь» і боротьба з бідністю.

Гібридна ОПЗЖ?

Але якщо Пальчевський дійсно може іменувати себе новим політиком, то Медведчука та його однопартійців з «Опозиційної платформи «За життя» назвати новими обличчями важко. Так може вважати хіба що цілодобовий глядач їхніх телеканалів.

У чому ж вигода розкрутки партії Пальчевського для Медведчука і Ко? Відповідь – на поверхні. У Києві у відверто проросійських сил традиційно слабкі позиції. Їх уособленням нині вважається ОПЗЖ. На минулих місцевих виборах могутній Опозиційний блок, від якого й відкололася ОПЗЖ, у столиці навіть не зміг подолати прохідний бар’єр.

Опитування Центру Разумкова, проведене в липні, дає ОПЗЖ підтримку в 10%. Нібито непогана динаміка для «голубів миру», але цей показник надто оптимістичний. І можна очікувати, що з початком виборчої кампанії, коли опоненти почнуть трубити про російський реванш, він просяде. В будь-якому випадку вийти на впливові позиції в Київраді, на відміну від декількох інших великих міст на Сході, ОПЗЖ не зможе.

І тут з рукава витягається проєкт «Пальчевський», риторика якого загалом близька до «ОПЗЖшної». При цьому він не їздить ручкатись з Путіним і виглядає на тлі багатьох зашкарублих персонажів з партії Бойка – Медведчука неабияким харизматичним «живчиком».

Тож висновок напрошується сам: Медведчук і Ко запустили у недружній до себе столиці сплячий, але досить розкручений проєкт.

Сам Пальчевський називає себе небідною людиною. Проте реальним спонсором його масштабної кампанії, за даними низки телеграмканалів, є також людина з ОПЗЖ, інтереси якої тісно пов’язані зі столицею. Мова про одіозного нардепа і бізнесмена Вадима Столара, який на парламентських виборах несподівано опинився в списках ОПЗЖ. І якщо фінансова участь діячів з ОПЗЖ у проєкті Пальчевського залишається на рівні чуток, то багаторічне сприяння останньому з боку «медведчуківських» каналів – факт неспростовний.

«Підпорка» для «слуг»?

Якщо реально поборотись з Кличком за перемогу Пальчевському буде майже неможливо, то за такої потужної піар-кампанії провести свою фракцію до традиційно ресурсної Київради – цілком. Майбутня Київрада обіцяє бути дуже строкатою – скоріш за все, там будуть «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина», «Удар» Кличка. І очевидно, що склепати більшість з такої компанії з давньою складною історією стосунків один з одним майбутньому міському голові буде непросто. Сила Пальчевського може стати якщо не золотою, то срібною акцією у наступній Київраді. «Звісно, у спонсорів Пальчевського є інтерес у майбутній Київраді і вони хочуть брати участь у створенні там коаліції», – каже Володимир Фесенко.

Вже згаданий «сірий кардинал» Києва Вадим Столар, якого називають донором кампанії Пальчевського, давно відомий тим, що розкладає яйця в різні кошики. Звісно не просто так, а задля подальшого впливу на процеси у столиці.

Але окрім вух ОПЗЖ, які явно стирчать з проєкту Пальчевского, цілком прихильна до нього і Банкова. Попри риторику про розчарування «зеленою владою», Пальчевський добре знайомий із «кварталівцями». А перший помічник президента Сергій Шефір і досі є керівником ТОВ «Про життя з Андрієм Пальчевським». Політсила цілком може стати союзником «слуг народу» в Київраді, якщо Кличко виявиться не надто «конструктивним».

«Пальчевський потрібен, щоб притискати Кличка, щоб сформувати більшість поза Кличком, – вважає голова фракції ВО «Свобода» в Київраді Юрій Сиротюк. – А це означатиме, що Кличко буде голим королем. Але Київ – це специфічне місто, пам’ятаєте, скільки бабла на минулих виборах вкинув такий собі Думчев? Чисто технологічні проекти, в яких немає якоїсь ідеї, в Києві просто провалюються. І тому я думаю, що проєкт Пальчевського може чекати така ж доля».

Проти глечиків і бджіл

Що ж, власне, пропонує Пальчевський своїм виборцям, окрім віртуального «центризму»? Оскільки новоспечений політик, незважаючи на обіцянки, так і не знайшов часу для спілкування з «Главкомом», скористаємось кількома цитатами з його нещодавнього «програмного» інтерв’ю «Фокусу». Так, Пальчевський виступає за жорстке припинення розділення українців за конфесійним, мовним та іншими принципами, але, характеризуючи свого потенційного виборця, забуває, що тільки що виступав проти сепарації: «Російськомовні патріоти України і україномовні громадяни, спрямовані вперед, яких в цій країні переважна більшість. Люди, які дивляться не на глечики і бджіл, а в майбутнє». Пальчевський каже про плани підбирати розчарований електорат Зеленського, численність якого з кожним днем тільки збільшується.

Ще одне цікаве протиріччя в його словах: «Еліту в хорошому сенсі цього слова має ростити держава, псевдоеліту ростить телебачення». І це каже людина, яка до походу в політику працювала телеведучим і всій своїй нинішній впізнаваності має дякувати саме «ящику»!

Наразі обіцянки та гасла політика-неофіта мало чим відрізняються від загальних фраз «за все хороше, проти всього поганого». Поки партійний сайт palchevskyi.win  складається аж з двох частин – звернення Пальчевського, який «втомився терпіти», та анкети для приєднання до його команди. Туди можуть долучитися ті, хто ще не втомився від цього всезнаючого гуру на телеекранах.

Павло Вуєць, «Главком»