Рятуйся, хто може! Як «Народний фронт» іде на вибори

Як врятувати «Народний фронт»? Така проблема постала перед лідерами цієї партії ще кілька років тому. Політична сила, яка на хвилі Євромайдану тріумфально виграла парламентські вибори і взяла відповідальність за уряд, зовсім скоро зіткнулася з катастрофічним падінням рейтингу. Обвал економіки, падіння реальних доходів, ріст тарифів і корупційні скандали далися взнаки. Ситуацію не врятувала навіть відставка у 2016-му Арсенія Яценюка. Негативне ставлення виборців до екс-прем’єра і його партії не змінилось досі. «Фронтовики» пояснюють цей «феномен» безпрецедентною негативною інформкампанією.

Такі непрості обставини вимагали від верхівки «Народного фронту» нестандартних рішень і дій. Спочатку керівники партії  плекали надію пережити скрутні часи і піти на вибори самостійно. Попри те, що з 2015 року рейтинг партії коливався в межах 1-2%, на з’їзді у листопаді 2017 року Яценюк заявляв, що його політсила візьме участь і в парламентських, і президентських виборах. Але час йшов, і нічого не змінювалось.

З’їзд у лютому 2019 року мав мобілізаційну мету – нагадати, що політсила, яка зайняла перше місце на минулих виборах, ще існує. Насамперед самим партійцям. На тому заході був присутній Володимир Гройсман, що дало підстави для розмов про спільне політичне майбутнє «фронтовиків» з політичним проектом глави уряду. На президентських виборах «Фронт» взагалі обрав дивну позицію – партія провела пафосний з’їзд, проте не виставила свого кандидата і не  підтримала когось з інших.

Без Гройсмана

Все це пояснювалось і тим, що у партії є кілька активних груп впливу з геть різними пріоритетами та баченням політичного майбутнього. Окрім Арсенія Яценюка, який до останнього часу плекав надію на союз із Гройсманом, свою гру ведуть Арсен Аваков, тепер він вже орієнтований на нового президента, та Олександр Турчинов з Андрієм Парубієм, які, скоріш за все, отримають місце у списку партії Петра Порошенка. Спікер давно має прихильність колишнього глави держави. Парубій навіть виступив на форумі, де висувався Порошенко. Така його поведінка не подобалась частині однопартійців. Є у фракції й інтереси Миколи Мартиненка, який давно склав мандат, але досі контролює частину депутатів. За даними джерел «Главкома», Мартиненко тепер активно налагоджує мости з іншими політичними силами, зокрема, з «Батьківщиною». Там одіозний політик виторговує місце для нинішнього голови парламентського комітету Павла Пинзеника, якого вважають наближеним до Мартиненка.

У ситуації такого хаосу у фракції Яценюку потрібно було щось вирішувати. «Припекло» після 21 травня. Цього дня новий президент оголосив дострокові вибори.

Кілька термінових зустрічей Яценюка і Гройсмана, який оголосив про свою відставку з посади прем’єра, не завершились жодними домовленостями. Колишній і нинішній прем’єри не знайшли спільної мови і остаточно розсварились.

Проблема, з якою зіткнулися Гройсман і Яценюк, банальна – місць на всіх охочих у спільному «прем’єрському» ковчезі забракло. Ба більше, соціологи переконані, що спільна партія навіть не подолає прохідний бар’єр. А якщо це й станеться, то в найкращому випадку більше 20 мандатів партнери не отримають. І це при тому, що лише у фракції «Народного фронту» нині 80 депутатів. Гройсман був готовий взяти Яценюка у першу п’ятірку, але ставив умову: далі список формуватиме сам. Аргумент Володимира Борисовича: довіра до його уряду 18,5%, тоді як у «Народного фронту» рейтинг на рівні похибки.

Крапку в історії про єднання було поставлено 26 травня. Гройсман в ефірі одного з телеканалів гучно заявив про те, що йде на парламентські вибори самостійно зі своєю «Українською стратегією». Про варіант спільного походу з «Народним фронтом» ані пари з вуст. Без «фронтовиків» йдуть на вибори і колишні соратники по коаліції з Блоку Порошенка – екс-президенту, який задекларував кардинальне оновлення партії, нема ніякого сенсу тягнути за собою такий баласт. 

Кожен за себе

Саме після заяви Гройсмана Яценюк терміново скликав нараду найближчого оточення. На ній було ухвалене рішення: партійного списку «Народного фронту» на дострокових виборах не буде. Тобто кожен, хто хоче потрапити в наступну Раду, має йти по мажоритарці. Рядовим депутатам про це оголосили наступного дня. У понеділок, 28 травня на 17 годину було призначене засідання фракції «Фронту». Цю інформацію «Главкому» за кілька годин до початку зустрічі підтвердили одразу кілька народних депутатів. Окремі вже на той момент були в курсі, що має запропонувати Яценюк своїм соратникам. Зокрема, за даними джерел «Главкома», екс-прем’єр має намір обиратись у наступний парламент в окрузі в Чернівцях. Таким чином буде діяти і голова фракції «Народного фронту» у парламенті Максим Бурбак: він, як і на минулих виборах, буде обиратись по сусідньому округу, також в Чернівцях. Проте, цікава деталь, перед своєю фракцією Яценюк не став оголошувати про свої плани щодо участі у виборах. Він лише «ощасливив» всіх новиною про план відправити усіх на мажоритарку.

Вже наступного дня лідер фракції Максим Бурбак запевнив, що Яценюк не буде брати участь у виборах на мажоритарних округах. А рішення відправити усіх інших на мажоритарку депутат пояснив тим, що у «Народного фронту» не вистачає часу на підготовку до позачергових виборів. «Ми бачимо, що не встигаємо переформатуватися, хоча вкотре хочу повторити, що з юридичної точки зору указ (про розпуск парламенту – «Главком») є антиконституційним, і вибори мали бути чергові... але це не забирає права у наших депутатів йти у мажоритарних округах», – сказав Бурбак журналістам у кулуарах Ради.

Тим часом ресурсні «фронтовики» вже давно зрозуміли тренд і почали активно працювати на місцях. ЗМІ повідомляли, що Сергій Пашинський піде по 64-му округу в Житомирській області, Андрій Іванчук – по 88-му в Івано-Франківській, Ігор Бриченко – по одному з округів Миколаївщини, Андрій Река – на Полтавщині. Тим депутатам, хто зважиться йти на мажоритарку, Арсеній Яценюк пообіцяв особисту підтримку: він готовий персонально агітувати за соратників. От тільки, чи буде від цього користь, враховуючи великий особистий антирейтинг екс-прем’єра?

Водночас «фронтовикам» дозволили «рятуватися, хто як може»: Яценюк не бачить проблем, якщо хтось із соратників піде на вибори і від інших партій, щоб потім у Верховній Раді IX скликання об’єднатись. Джерела «Главкому» стверджують, що за списком «Європейської солідарності» на вибори піде не лише спікер Парубій, а ще кілька «фронтовиків». «Максимум двох нардепів зможе взяти з собою Андрій. Не більше», – ділиться інсайдом один із «фронтовиків». До того ж вихідці з «Народного фронту», на його думку, навряд чи потраплять в прохідну частину списку (першу тридцятку).

У Яценюка розраховують, що у наступній Раді їм вдасться створити своє міжфракційне об’єднання. План-максимум – 40 нардепів. Хоча самі «фронтовики» вельми скептично оцінюють такі розрахунки. У 2014 році під цим брендом в Раду вдалося провести 18 мажоритарників, і навряд чи зараз вдасться повторити той подвиг. Деякі з цих округів вже «облюбували» конкуренти і соратники по коаліції. Так, за попередніми соціологічними замірами, будь-який кандидат від президентської партії «Слуга народу» сходу набирає 15-30% голосів. «Фронтовики» визнають, що у 2014 році вони провели відносно дешеву кампанію, адже люди в більшості голосували за обличчя Євромайдану. Тепер же виборці готові голосувати вже за інший бренд – «порожньої», на думку нинішніх депутатів, партії нового президента, у якої поки навіть нема власного сайту.

Але розглядають у «Фронті» і можливий план «Б» – «гру в довгу». Якщо не вдасться створити потужне об’єднання в Раді наступного скликання, партія просто пересидить «темні часи» і буде готуватись до наступних виборів, які цілком можуть бути також позачерговими. Яценюк вже має досвід успішного партійного перезавантаження: його перший проект «Фронт змін» свого часу самоліквідувався, аби потім тріумфально відродитися. Цими спогадами Арсенію Петровичу та його найближчому оточенню і залишається тішитись.

Сергій Чепінський, Павло Вуєць, «Главком»