Сюмар: Криміналізація в інформаційній сфері - це загроза свободі слова
На думку Сюмар, потужним стимулом у «знятті рожевих окулярів» щодо інформаційних війн стала діяльність Росії
Кримінальну відповідальність за дезінформацію запровадили лише кілька країн у світі, і серед них немає європейських держав. Про це у статті для видання «Дзеркало тижня» «Криміналізація Fakenews: необхідний захід чи репресивний інструмент?» пише народний депутат з фракції «Європейська Солідарність» Вікторія Сюмар.
Нардеп підкреслює, що криміналізація допомагає посилити відповідальність для продукторів і розповсюджувачів фейків, але може стати інструментом цензури і боротьби з політичними супротивниками.
«Критики не любить ніхто. Особливо її не любить влада. А надто, якщо багато вагомих персонажів у цій владі — Like-залежні або навіть Love-залежні персонажі, що не звикли до типових атрибутів влади в Україні (якими є швидке розчарування й критичність з боку суспільства). І на тлі цієї критики дедалі голосніше лунають ініціативи в стилі досить сумнівного з погляду закону президентського указу «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» і заяв про впровадження «інноваційних» законодавчих методів, як, наприклад, кримінальна відповідальність за фейкньюс, замовні матеріали або навіть пропаганду», - пише Сюмар.
На думку Сюмар, потужним стимулом у «знятті рожевих окулярів» щодо інформаційних війн стала активність Російської Федерації.
«У якийсь момент західні демократії з подивом виявили, що діяльність створеного РФ «багатоголосого монстра» Russia Today впливає на певні електоральні кола всередині їхніх країн, як і боти в соцмережах, кібер- та інформаційні атаки. І що за допомогою цих інструментів Росія досягає власних геополітичних цілей щодо впливу на провідні країни світу. Бо, як писав іще Збігнев Бжезинський, імперії сучасного типу захоплюють не території, а розум», - пише нардеп.
Сюмар звертає увагу на те, що країни Балтії, де реальність максимально наближена до України, впроваджують інструменти обмеження саме російського інформаційного впливу в традиційних ЗМІ через рішення національного регулятора. Власне, це дуже схоже на ті рішення щодо обмеження російських телеканалів, які Україна ухвалила й успішно реалізує з 2015 року.
«Варто зрозуміти, що складні й багатогранні взаємодії в інформаційному світі не передбачають ефективності й дієвості простих відповідей на кшталт «закрити і посадити». Усе складніше й об’ємніше. І вимагає комплексу заходів як щодо самих ЗМІ (як джерела інформації), технологій (як механізму передачі), так і споживача (аудиторії)», - пояснює нардеп.
На думку Сюмар, відсутність стратегічного наративу - одна з базових причин ефективності дезінформації, і боротьбу з нею доцільно починати з подолання цього фактора, а не зі створення «репресивних інструментів в інформаційній сфері».
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до 31 грудня 2019 року внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності засобів масової інформації.