«Третій тур». Хто насправді бере владу у місцевих радах

Місцеві вибори відбулися ще 25 жовтня. Але досі не всі новообрані міськради і облради встигли провести свої перші сесії, засвітити конфігурацію більшості, обрати керівництво, створити виконкоми, поділили комісії та почали роботу. Причин такої повільності багато, в кожному регіоні вони свої: десь тільки нещодавно в другому турі були обрані міські голови, які формуватимуть більшість під себе, десь – скликання першої сесії блокується через суди, десь – їх блокують учасники процесу, вимагаючи преференцій для себе, а десь – жодна більшість поки не складається, хоч трісни. В деяких містах (Запоріжжя, Дніпро, Херсон, Черкаси, Хмельницький) новообрані міські голови та депутати поки збиралися лише для того, аби прийняти присягу. Особливо «пасуть задніх»  південні області.

Початок грудня, коли тягнути буде нема куди, має, нарешті, дати відповіді на багато питань. Але вже зараз є низка місцевих рад, які всі необхідні «танці з бубном» виконали і занурились в рутинну роботу. Не всюди цей процес відбувався гладко та безконфліктно, а подекуди переможці виборів виявилися у найбільшому програші…

«Главком» проаналізував неформальні коаліції, що утворились на 1 грудня в тих великих міських та обласних радах, де їх вдалося відносно оперативно «зшити». Тут вже обрані голови облрад та їхні заступники, а в міськрадах – секретарі. Зауважимо, що в тій самій області облрада може бути сформованою, а міськрада – ні, та навпаки.

ЗАХІД

Івано-Франківська міськрада

Секретар – Віктор Синишин («Свобода»)

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків  здобув на виборах рекордні 84% підтримки, а його партія «Свобода», відповідно, отримала можливість створити монобільшість в міськраді, куди пройшло лише три партії. На першому засіданні новообраної міськради її секретарем було одноголосно обрано «свободівця» Віктора Синишина, який вже посідав цю посаду в міськраді минулого скликання. Також депутати підтримали пропозицію Марцинківа затвердити йому аж десять заступників, в тому числі, з інших політсил, представлених в раді, – «Європейської солідарності» та «Батьківщини».

Івано-Франківська облрада

Голова – Олександр Сич («Свобода»)

Якщо в Івано-Франківській міськраді – суцільна ідилія, то перший день роботи облради завершився скандалом. З позицією голови облради ніяких питань не виникало – колишньому нардепу від «Свободи» та ексвіце-прем’єру Олександру Сичу альтернативи не було. Сич посів крісло голови вже втретє, здобувши підтримку всіх присутніх 83 депутатів. А от при поділі посад його заступників, який засвітив контури майбутньої більшості, демарш влаштувала друга за розміром фракція «Європейської солідарності». Соратникам Петра Порошенка на Прикарпатті не сподобалось, що серед кандидатур на заступників не знайшлося місця їхньому представнику. Сич вніс кандидатури Василя Гладія від «Батьківщини» та Миколи Палійчука від «За майбутнє». В «ЄС» заявили, що в облраді сформована більшість з олігархічними партіями, та нагадали патріотично налаштованим виборцям, що бенефіціар «За майбутнє» Ігор Коломойський розмірковував про необхідність відновлення економічних зв’язків з Росією.

Відверто розчарованим таким розкладом виявився діючий нардеп «ЄС» Володимир В’ятрович, який вів партію в облраду під першим номером. Він відмовився від депутатського мандата в ній, вирішивши, що перебувати в опозиції краще в Верховній Раді. Так само роль статиста, схоже, будуть грати тут і «слуги народу», які тут найменша фракція.

Поки деякі ради взагалі не збиралися, на Франківщині вже встигли провести друге засідання, на якому перерозподілили комісії. Більше всіх – три – очолили представники «Батьківщини», по дві – «Свобода», «ЄС» та «За майбутнє» і по одній – «Слуга народу» та «Платформа громад».

Тернопільська міськрада

Секретар – Ігор Гірчак («Порядок. Відповідальність. Справедливість»)

У переобраного мера Тернополя Сергія Надала зі «Свободи», попри вражаючий особистий результат (75%), нема такої монобільшості в міськраді, як у його однопартійця Марцинківа у Франківську. Буквально кілька голосів, необхідних для прийняття рішень, йому надасть місцева партія «Порядок. Відповідальність. Справедливість». Вона підтримувала Надала на виборах, а її представника Ігора Гірчака обрано секретарем міськради. 

Задобрив Надал і «Європейську солідарність» з її дев’ятьма штиками –депутатам від «ЄС» дістались кілька комісій, в тому числі, земельна.

Натомість за ініціативою мера на першому засіданні були проведені зміни до регламенту. Так, кількість депутатів, необхідних для створення фракції, збільшена з чотирьох до п’яти (більше всіх проти цього протестувала «Сила народу», яку норма стосується безпосередньо), а засідання ради через епідемію тепер можна проводити дистанційно та без присутності громадськості.

Тернопільська облрада

Голова – Михайло Головко («Свобода»)

В Тернопільській облраді, як і в Івано-Франківській, не обійшлося без скандалу. І знову через те, що «кинули» «Європейську солідарність», яка має тут найбільшу фракцію. «ЄС» та її місцевий лідер ексгубернатор Степан Барна не приховували, що розраховують на коаліцію зі «Свободою» та «Батьківщиною», яка зробить головою самого Барну.

Проте «свободівці» вирішили по-своєму. Заради посади очільника облради для екснардепа Михайла Головка вони заручилися підтримкою серед «слуг народу», «За майбутнє» та «Довіри» – в результати за його кандидатуру знайшлись 38 голосів. «Європейська солідарність» затаврувала ганьбою «проросійську коаліцію» та оголосила про перехід в опозицію: «Ми бачимо, що посади та власні інтереси представників нібито націонал-патріотичної політичної сили «Свобода» перевищують здоровий глузд та нівелюють будь-які раніше декларовані ними цінності…». Компанію «ЄС» в меншості, принаймні поки що, складе «Батьківщина», якій також тут не вистачило місця на святі життя.

Першим заступником Головка обрано висуванця «За майбутнє» Володимира Болєщука, а заступником – нещодавнього голову Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля від «Слуги народу».

Луцька міськрада

Секретар – Юрій Безпятко («За майбутнє»)

Перше урочисте засідання новообраної міськради відбулося в Луцьку 27 листопада, але тоді депутати лише отримали на ньому посвідчення. А от практичні питання на кшталт обрання секретаря вирішувались 1 грудня. Кандидат у вотчині відомого нардепа та соратника Коломойського Ігоря Палиці був один: колишній депутат від «Укропу», а зараз — від «За майбутнє», радник міського голови з питань ЖКГ та діяльності комунальних підприємств Юрій Безпятко, що раніше працював рекламним менеджером. Він всіляко допомагатиме новому меру від цієї ж політичної сили – юрисконсульту Палиці Ігорю Поліщуку.

Казати про одностайну підтримку Безпятка не можна – він отримав лише 26 голосів (включно з голосом міського голови). Фракції «ЄС» та «Свідомі» не брали участь у голосуванні, бо, на їхню думку, призначення секретаря з тієї ж партії, що й міський голова, порушує баланс влади. Тож неважко порахувати, що всі інші фракції кандидатуру секретаря підтримали.   

Волинська облрада

Голова – Григорій Недопад («За майбутнє»)

Волинь – ще одна область, де оформився союз партій «За майбутнє» та «Свобода». Місцеву облраду очолив представник «За Майбутнє» Григорій Недопад, якого обрали 60 голосами. Недопад раніше працював першим заступником міського голови, причому начальники в нього були різні. Оскільки попередній мер Луцька Микола Романюк помер в 2017 році, його обов’язки аж до цих пір виконував секретар міськради, яких за той час на очах Недопада змінилось аж троє: Юлія Вусенко з «Самопомочі», нинішній мер Луцька, а на той момент депутат від «Укропу» Ігор Поліщук, та Григорій Пустовіт від «Батьківщини».

З останнім у колишнього голови Волинської облради, а нині нардепа Ігоря Палиці, який є одним з акціонерів «За майбутнє», склалися дуже конструктивні відносини. Тож не дивно, що зараз Пустовіту віддали посаду заступника голови облради. Звісно, в обмін на лояльність його фракції.

А першим заступником голови обрано Юрія Поліщука від «Свободи», якого Палиці і Ко також не треба особливо представляти – він посідав цю посаду в облраді минулого скликання. Тут також не обійшлося без невдоволення фракції «ЄС», яка поскаржилась, що з нею ніхто не узгоджував кандидатури заступників.

«За майбутнє» завела в Волинську облраду одразу кількох народних депутатів – Степана Івахіва (так завершилась багаторічна ворожнеча групи «Контініум» з Коломойським), Ігоря Гузя, Ірину Констанкевич, В’ячеслава Рубльова та самого Палицю. Але змінювати Верховну Раду на обласну вони не стали.

Львівська облрада

Голова – Ірина Гримак («ЄС»)

На відміну від Тернопільщини та Івано-Франківщини, в своєму форпості  «Європейська солідарність» не дала можливості перехопити у неї ініціативу. Так, у Львові «ЄС» разом з фракціями «Свободи» та «Варти» провела першу сесію міськради ще 24 вересня, за відсутності фракції «Самопомочі» та «Голосу», чим визвав обурення переобраного мера Андрія Садового. Присяга міського голови та обрання секретаря і керівництва міськради заплановані на 4 грудня, але очевидно, що Садовому за наявності в міськраді опозиційної зв’язки «ЄС» та «Свободи» буде непросто.

В облраді ж, де «ЄС» має трикратну перевагу над найближчими переслідувачами, головою була обрана представниця цієї сили Ірина Гримак. Вона без особливих проблем виграла внутрішньопартійну конкуренцію у попереднього голови облради Олександра Ганущина, який задовольнився отриманим від неї букетом троянд. Гримак – досвідчена чиновниця. В 2015-2019 роках обіймала посаду заступника голови Львівської обладміністрації Олега Синютки, а до цього 15 років працювала на керівних посадах у Львівській міськраді.

Нещодавній кандидат в мери нардеп Олег Синютка, який курує «Європейську солідарність» на Львівщині, в своєму «фейсбуці» пропонував створити більшість в облраді з усіх представлених партій, крім «Слуги народу» та «За майбутнє». Але в результаті меморандум про співпрацю підписали п’ять з дев’яти сил, представлених тут, – «ЄС», «Батьківщина», «Народний рух України», «Голос» та «Українська галицька партія» (разом – 54 депутати). Гримак зауважила, що меморандум відкритий для інших проєвропейських демократичних сил.

Здивування викликало висування кандидатів на заступників голови, яке відбулося одразу після оголошення про меморандум. Гримак оголосила прізвища Євгена Гірника від «Батьківщини» та Юрія Холода від «Слуги народу». Якщо з екс-нардепом Гірником, як партнером по коаліції, все зрозуміло, то фігура діючого заступника голови облдержадміністрації від пропрезидентської сили багатьох збентежила. Хоча напередодні ходили чутки про можливу коаліцією «ЄС» зі «слугами народу», і Гримак, і Синютка її заперечували, а представники «Народного руху України» прямо говорили, що не вступатимуть в більшість, якщо там будуть «слуги».

Втім меморандум більшості «слуги народу» дійсно не підписували, але тоді незрозуміло, за які заслуги саме їм, а не комусь з підписантів дісталося крісло в президії. Але знову ж таки – на місцях можуть створюватись абсолютно несподівані союзи, якщо дивитися на них із Києва, таких прикладів достатньо і в цьому огляді. Зазначимо тільки, що на відміну від Львова, де провладна партія взагалі не подолала прохідний бар’єр, в області вона зайняла почесну другу сходинку, а її фракцію очолив особисто голова Львівіської ОДА Максим Козицький.

Через те, що голосування за обох заступників було пакетним, навіть депутати, які були не в захваті від призначення президентського кадра, змушені були поставити галочку «за» – 51 голос. Але при цьому 19 їхніх колег були проти, а 9 – утримались.   

ЦЕНТР

Вінницька міськрада

Секретар – Павло Яблонський («Українська стратегія Гройсмана»)

У Вінниці всі питання вирішили ще 20 листопада. Тут абсолютну більшість здобула «Українська стратегія Гройсмана», міський голова від якої – Сергій Моргунов – виграв мерські вибори ще в першому турі. Секретарем 51 голосом переобрано Павла Яблонського (зрозуміло, що з «Української стратегії Гройсмана»), який обіймав цю посаду під час попередньої каденції. Всі комісії міськради також очолили представники партії-гегемона.

Вінницька облрада

Голова – В’ячеслав Соколовий («Українська стратегія Гройсмана»)

В облраді партії Володимира Гройсмана для мінімальної більшості не вистачає кількох голосів, але, схоже, це їй особливо не завадить контролювати цей орган.

«Українській стратегія» провела на посаду голови облради досить несподіваного персонажа – В’ячеслава Соколового. Він все свідоме життя працював в органах прокуратури Вінниччини, а з 2014 по 2019 роки очолював обласну прокуратуру. Після звільнення займався фермерством в своєму рідному селі. Кандидатуру Соколового підтримали 68 депутатів, в той час як 10 віддали голоси за його єдиного конкурента – Андрія Гижка з «ЄС». Обрання Соколового спричинило демарш ексголови обладміністрації часів Порошенка Валерія Коровія, який, вочевидь, розраховував на це місце. Він здав мандат через «небажання створювати дискомфорт в роботі нового керівництва обласної ради».

Першим заступником голови облради став колишній віце-прем’єр в уряді Гройсмана Володимир Кістіон, а заступниками – ексзаступник голови Вінницької ОДА Ігор Івасюк та двоє представників бізнесу – Дмитро Чаленко та Анатолій Ткач. Останній представляє «Батьківщину», тож, схоже, партнер для «Української стратегії» в облраді знайшовся.

Як і в місті, всі комісії в облраді – під контролем партії Гройсмана, яка виявилась спроможною на такі звершення лише в одній окремо взятій області. Сам експрем’єр, вже можна не сумніватися, буде використовувати своє майже монопольне становище в регіоні для повернення у велику політику.

Полтавська облрада

Секретар – Олександр Біленький («Довіра»)

У Полтавській області вистрілив проєкт «Довіра», який вів в облраду народний депутат та голова однойменної групи в парламенті Олег Кулініч. Власне, «Довіра» і висунула кандидатуру голови облради – ним став Олександр Біленький, який обіймав цю посаду минулої каденції. Персону Біленького відкрито підтримали фракції «Рідне місто», ОПЗЖ та «ЄС». Дивна історія напередодні голосування відбулася в «Батьківщині» – було звільнено голову обласної партійної організації екснардепа Руслана Богдана, який очолював список партії. Серед версій такого радикального кроку найбільш ймовірною називалась якраз категорична відмова Богдана (та депутатів, що на нього орієнтуються) підтримати Біленького. В результаті новий-старий голова облради отримав 71 голос з 84. Очевидно, що в цьому результаті є як мінімум часткова підтримка провладної «Слуги народу», яка часто-густо користується депутатськими штиками «Довіри» в парламенті, коли монобільшість дає збій.

1 грудня в Полтавській облраді обрали заступників Біленького та поділили комісії. У бюлетенях фігурувала єдина кандидатура на посаду першого заступника голови – директора Полтавського юридичного інституту Олександра Лемешка від «Слуги народу». За нього проголосували 56 депутатів.

Загальну ж кількість заступників було вирішено збільшити з двох до чотирьох, аби задовольнити всі групи впливу. Інші посади заступників розподілили між фракціями «Рідного міста», «Європейської Солідарності» та «Батьківщини». Від «Рідного міста» було обрано Олексія Чепурко, який донедавна виконував обов’язки віце-мера Полтави з питань ЖКГ, від «ЄС» – керівника секретаріату територіальної організації партії Лілію Руроєву, а від «Батьківщини» – головлікаря медцентру «Євромед» Олега Бєлоножка.

ПІВНІЧ

Житомирська облрада

Голова – Володимир Федоренко («Слуга народу»)

Житомирська область стала однією з чотирьох, де перемогла пропрезидентська партія. Втім перемога ця вельми умовна, оскільки склад облради вийшов аж надто строкатим. Гіпотетично тут цілком могла сформуватись коаліція і без переможця виборів. Втім «слугам» вдалося поставити головою облради свого представника Володимира Федоренка, за якого таки зібралось 53 голоси з 64. Раніше Федоренко працював першим заступником голови Житомирської обладміністрації, куди був призначений в листопаді минулого року. До того, як податися в «слуги», Федоренко очолював обласну організацію Аграрної партії та балотувався від неї в парламент.

Першим заступником голови обрано директора держпідприємства «Малинське лісове господарство» Олега Дзюбенка, який в минуле скликання обирався від Блоку Порошенка, а цього разу – від регіональної франшизи «Нашого краю». Попередньому голові облради Володимиру Ширмі дісталась посада «звичайного» заступника. Ширма представляє «партію мерів» «Пропозиція» – саме від неї переобрався мер Житомира Сергій Сухомлин.

Зазначимо, що голосів «слуг народу», «Нашого краю» та «Пропозиції» навіть математично не вистачає для прийняття рішень, не кажучи вже про стійку більшість. Тож тут можливі різні ситуативні конфігурації.

Чернігівська міськрада

Секретар – Олександр Ломако («Рідний дім»)

В Чернігові – ще одна класична промерська монобільшість, тож тут без жодних інтриг. А от більшість в облраді, де також лідирує його «Рідний дім», міський голова Чернігова Владислав Атрошенко поки зібрати не може.

Київська облрада

Голова – Олександр Скляров («Слуга народу»)

Обрання голови Київської облради перетворилось в справжню епопею. «Слуги народу», які показали дуже непоганий результат в області, просували тут на посаду голови першого заступника голови обладміністрації Олександра Склярова. Але цю гру поламав впливовий в області екснардеп Ярослав Москаленко від «За майбутнє», який забажав очолити раду сам. Його в цих амбіціях несподівано підтримала «Європейська солідарність», яка зализувала рани, отримані на Тернопільщині та Івано-Франківщині. Також Москаленко розраховував на кілька голосів депутатів інших фракцій при таємному голосуванні. І на першій сесії, що відбулася 25 листопада, йому майже вдалося домогтися свого – для перемоги не вистачило лише одного голосу. Скляров, прізвище якого також було в бюлетені, набрав ще менше.

Ввечері того ж дня представники тимчасової президії облради з трьох інших фракцій – «Слуги народу», «Батьківщини» та ОПЗЖ – прийняли рішення продовжити засідання  27 листопада. При цьому в порядок денний були внесені зміни до складу лічильної комісії та зміна форми бюлетеня. До нього було внесене лише прізвище Склярова.

Засідання вийшло скандальним – з блокуванням президії прихильниками Москаленка та викликом поліції нібито через коронавірус в одного з депутатів. Але в результаті депутати під пильним наглядом своїх партійних кураторів вкинули за Склярова 44 бюлетеня з необхідних 43. Москаленко пообіцяв оскаржувати це голосування в суді.

Заступниками голови прогнозовано обрали інших представників коаліції «під Склярова» – Марину Сапожко від «Батьківщини» та Валерія Ксьонзенка з ОПЗЖ. Вони також отримали по 44 голоси. Так само між цими трьома силами було розподілено керівництво комісіями. Цікава деталь – першу свою участь в неформальній коаліції ОПЗЖ оформила не в міських та обласних радах Сходу та Півдня, а на Київщині. 

Тепер питання в тому, наскільки працездатною буде рада, яка на самому початку роботи розкололася рівно навпіл.

Павло Вуєць, «Главком»

«Главком» слідкуватиме за розвитком подій в інших місцевих радах, де керівництво має бути обрано в першій половині грудня