Вибори-2024. Політолог спрогнозував, що чекає «Слуг народу»

«Остаточне рішення прийматиметься на початку 2023 року», – Фесенко
фото: glavcom.ua

«Повторення тріумфу 2019-го вже не буде», – переконаний Володимир Фесенко

Просідання рейтингу партії «Слуга народу», а також ослаблення монобільшості змушує політсилу вже зараз готувати стратегію на наступні парламентські вибори. І хоча до них ще два роки, у владних кабінетах все активніше говорять про можливу зміну виборчої системи, зокрема, про повернення до мажоритарки. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «План-2024. Як Зеленський і «слуги» рятуватимуть свою владу».

Політолог Володимир Фесенко підтверджує, що чув від «гостей з Банкової» про сценарії повернення мажоритарки. І дивується тому, як швидко в «Слузі народу» змогли навчитися ефективному проведенню виборчих кампаній з використанням адмінресурсу, хоча з цим були проблеми навіть у Порошенка.

«Інтерес груп «За майбутнє» та «Довіра» – зрозумілий, – зазначає експерт. – А «слугам» наразі треба шукати варіант, який був би для них найбільш оптимальним на наступних парламентських виборах. За партійними списками вони просіли, і очевидно, що повторення тріумфу 2019-го не буде. Потрібні будуть союзники, а серед мажоритарників їх знайти простіше. Звісно, зміна системи викличе критику, тому поки йдеться лише про ідею. Думаю, остаточне рішення прийматиметься на початку 2023 року, коли тягнути вже буде нікуди і треба буде визначатися зі стратегією і президентських, і парламентських виборів. Причому велику роль в цій історії можуть грати регіональні еліти, це формально йтиме навіть не від «слуг».

Політтехнолог Андрій Золотарьов вважає, що в результаті буде обраний компромісний варіант: «Слуги народу» вже бачать, що їм не вдасться бути ключовим гравцем у формуванні майбутньої коаліції. Відповідно, вони захочуть повернути мажоритарку. Базу суспільної підтримки знайти під це не важко – більшість українців вважають, що мажоритарку треба зберегти. Аби зайвий раз не дражнити Захід, скоріш за все, оберуть якусь гібридну схему – наприклад, висування мажоритарників тільки від партій. Але зі збереженням можливостей для «меценатів» та «міцних господарників».

Довідка. Система з відкритими списками (діє зараз) Була запроваджена з моменту набуття чинності Виборчого кодексу 1 січня 2020 року і восени того ж року була застосована на місцевих виборах.
Пропорційна система передбачає, що кандидатів висувають тільки партії. Існує два види списків – єдиний і територіальні. Партія формує єдиний список, а потім розподіляє всіх своїх кандидатів (окрім першого, який має гарантоване місце) у територіальні списки.
Таким чином залишається позитивний елемент мажоритарної системи – зв’язок кандидата із виборцями певної громади. Виборець, заповнюючи бюлетень, може проголосувати і за партію, і за кандидата від цієї партії, підтягуючи його вгору по списку. Тобто кандидати від однієї партії конкурують не тільки (і не стільки) з політичними опонентами, скільки один з одним.
Змішана система (діяла раніше) За цією системою був обраний парламент нинішнього скликання. Половина народних депутатів обиралася за закритими партійним списками, які повністю (зокрема, черговість у списках) формували партії, а половина (за виключенням тих округів, що перебувають на окупованих територіях) – за мажоритарною системою. Мажоритарники могли балотуватися як від партій, так і як самовисуванці.