План-2024. Як Зеленський і «слуги» рятуватимуть свою владу

вибори
  • Павло Вуєць
  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Остаточний рішення щодо системи голосування прийматиметься на початку 2023 року, коли Зеленському треба буде визначатися зі стратегією і президентських, і парламентських виборів - План-2024. Як Зеленський і «слуги» рятуватимуть свою владу

Остаточний рішення щодо системи голосування прийматиметься на початку 2023 року, коли Зеленському треба буде визначатися зі стратегією і президентських, і парламентських виборів

Фото РБК-Україна

Банкова готує повернення мажоритарки

За два роки до парламентських виборів на Банковій всерйоз вивчають питання зміни виборчої системи. Нинішню з відкритими списками, прийняття якої було обставлене як тріумф демократії, представники влади вже відкрито називають недосконалою. Перший віце-спікер Олександр Корнієнко в інтерв’ю «Главкому» прямо сказав, що місцеві вибори продемонстрували занадто велику складність нинішньої системи для звичайних людей та хибність ідеї, за якої депутати від однієї політсили змушені конкурувати між собою. До того ж, виборці досі прихильні до «своїх» депутатів, які, умовно кажучи, ставлять на районі лавки та латають дахи. Корнієнко визнає: тема зміни виборчого законодавства буде «качатися» в парламенті, але поки незрозуміло, якого конкретно консенсусу буде досягнуто.

«Європейці будуть не в захваті»

Інтерес влади до повернення змішаної системи виборів – на поверхні. По-перше, якщо придивитися до структури голосувань, то монобільшість, в якій почалися бродіння, приймає рішення завдяки підтримці двох депутатських груп – «Довіра» та «За майбутнє». Це об’єднання мажоритарників, з якими на понятійному рівні простіше домовитися, ніж з умовно «Батьківщиною» чи «ЄС». Мажоритарники, як правило, не висувають якихось надмірних умов на кшталт призначення своїх міністрів, а тихо домовляються з владою щодо певних преференцій особисто для себе і свого округу. Причому з будь-якою владою.

Ближче до виборів ці депутатські групи, члени яких мають давно «доглянуті» округи, можуть поставити Банковій ультиматум: або під будь-якими благими приводами повертається мажоритарка, або вони припиняють підтримувати ініціативи монобільшості. І ці сценарії представники влади вже починають відкрито озвучувати.

Вже після Корнієнка про можливе повернення мажоритарки в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» натякнув і голова парламентської фракції «слуг народу» Давид Арахамія. Зауваживши, що поки це все «розмови на кухні», він визнав, що у парламенті з кожним днем активізується ініціатива повернення до змішаної виборчої системи, бо нова система, протестована на місцевих виборах із внутрішньопартійною конкуренцією продемонструвала багато негативу і дискредитувала політсили. На думку Арахамії, повернення до старих правил підтримає більше 300 депутатів.

Що показово, в нещодавньому коментарі «Главкому» в парламенті лідер пропрезидентської фракції казав прямо протилежне.

«А чого ви почали це обговорювати, я не зрозумів? – здивувався Арахамія. – Цю тему рухають найбагатші мажоритарники з депутатських груп. У нас немає поки такої риторики чи концепції. Це незрозуміло, як взагалі зробити, бо європейці будуть не в захваті. По-друге, за нинішньої системи, незалежно від того, який в тебе номер у списку, треба подолати прохідний бар'єр десь від 20 тис. голосів. Всередині «слуг», до речі, мало мажоритарників, які можуть реально особисто за себе зібрати стільки голосів, тому у нас ця тема не качається. Качають її депутатські групи, а переводять стрілки на нас».

Попри все це вигода влади від повернення мажоритарки є очевидною. Останні довибори на округах, де перемагали саме «слуги народу», продемонстрували: провладна сила навчилася працювати з адмінресурсом. Хай ці перемоги і виявилися зі скандальним присмаком.

Так «слугам» вдалося вибороти мандат на окрузі в Чернігівській області у самого Олега Ляшка, виставивши проти нього не настільки харизматичного Анатолія Гунька. Сам Гунько в коментарі «Главкому» не приховує, що підтримав би повернення мажоритарки.

«Я завжди був і є за мажоритарку, – зізнається нардеп. – Але її дещо треба відкоригувати, аби за народною ініціативою можна було відкликати депутата, якщо він не працює на окрузі. Я розумію, що основна робота парламентаря – це законопроєкти, але будь-який законопроєкт має покращити життя людей на тій території, де я обираюся. Якщо таке питання (повернення мажоритарки) постане, я буду тільки за. Бо дуже погано, коли депутати з однієї партії змагаються між собою. Крім того, люди плутаються, що показало голосування на місцевих виборах».


Депутати з групи «Довіра», яка нині є вірним сателітом Банкової, вже оскаржують скасування мажоритарки в Конституційному суді
Депутати з групи «Довіра», яка нині є вірним сателітом Банкової, вже оскаржують скасування мажоритарки в Конституційному суді

«Не на часі» чи «Захочуть – зроблять»

Мажоритарники, дійсно, не збираються так просто здаватися. В Конституційному суді розглядається подання 45 народних депутатів (в основному з депутатських груп, але серед них є і представники «Слуги народу») щодо відновлення змішаної системи. На думку нардепів, скасування мажоритарки обмежило гарантоване Конституцією право громадян вільно обирати і бути обраними. А нинішня система фактично монополізує владу політичними партіями. Проте остаточного рішення щодо цього подання Конституційний суд, який зараз працює без повноцінного голови і в підвішеному стані, досі не прийняв. Можливо, судді очікують саме політичного рішення. А воно, враховуючи останні висловлювання топ-спікерів «Зе-команди», скоріш за все, буде однозначним: змінювати виборче законодавство треба. От тільки як?

Одкровення Корнієнка та Арахамії збіглись у часі з реєстрацією на сайті Верховної Ради законопроєкту мажоритарників із групи «За майбутнє» № 6444. Фактично ним пропонується повернути змішану систему з мажоритаркою. «В умовах вкрай низької «партизації» в регіонах запровадження фактичної монополії з боку політичних партій на участь у парламентських виборах через скасування змішаної системи є передчасним та недостатньо обґрунтованим політико-правовим рішенням», – запевняють автори ідеї. Проєктом пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2027 року, в рамках якого передбачено збереження змішаної виборчої системи виборів, доки не буде розвинуте активне партійне будівництво в регіонах. Тобто пробна куля вже кинута, а політикум і суспільство вже переварюють ці меседжі про те, що, мовляв, раніше було простіше та чесніше.


Королі мажоритарки. Депутатська група «За майбутнє» зареєструвала законопроєкт щодо повернення змішаної системи
Королі мажоритарки. Депутатська група «За майбутнє» зареєструвала законопроєкт щодо повернення змішаної системи

«Звичайно, що повернення мажоритарки – це правильний вихід, – впевнений один із видних мажоритарників з групи «Довіра» Сергій Шахов. – Коли людина йде до людей, дивиться їм в очі, контролює процес на місцях, допомагає і люди її знають та можуть звернутися – це правильний шлях. А сьогодні виборці не знають просто своїх депутатів, зокрема, місцевих рад,. Я постійно піднімаю питання повернення мажоритарки на засіданнях нашої групи».

Ще один мажоритарник – позафракційний Вадим Новинський, партнер мільярдера Ріната Ахметова, який наразі перебуває у відкритому конфлікті з Банковою, також цілком допускає повернення змішаної системи.

«Будь-яка партія, поки вона не є владою, каже, що хоче перейти на відкриті списки, вибори зробити прозорими, бла-бла, – посміхається Новинський. – А коли приходять до влади та втрачають рейтинг, одразу починають звертатися до мажоритарної системи, щоб якимось чином зберегти свій вплив на парламент. Таке бажання є, захочуть – зроблять».

Врятувати «міцних господарників»

Політолог Володимир Фесенко підтверджує, що чув від «гостей з Банкової» про сценарії повернення мажоритарки. І дивується тому, як швидко в «Слузі народу» змогли навчитися ефективному проведенню виборчих кампаній з використанням адмінресурсу, хоча з цим були проблеми навіть у Порошенка.

«Інтерес груп «За майбутнє» та «Довіра» – зрозумілий, – зазначає експерт. – А «слугам» наразі треба шукати варіант, який був би для них найбільш оптимальним на наступних парламентських виборах. За партійними списками вони просіли, і очевидно, що повторення тріумфу 2019-го не буде. Потрібні будуть союзники, а серед мажоритарників їх знайти простіше. Звісно, зміна системи викличе критику, тому поки йдеться лише про ідею. Думаю, остаточне рішення прийматиметься на початку 2023 року, коли тягнути вже буде нікуди і треба буде визначатися зі стратегією і президентських, і парламентських виборів. Причому велику роль в цій історії можуть грати регіональні еліти, це формально йтиме навіть не від «слуг».

Політтехнолог Андрій Золотарьов вважає, що в результаті буде обраний компромісний варіант: «Слуги народу» вже бачать, що їм не вдасться бути ключовим гравцем у формуванні майбутньої коаліції. Відповідно, вони захочуть повернути мажоритарку. Базу суспільної підтримки знайти під це не важко – більшість українців вважають, що мажоритарку треба зберегти. Аби зайвий раз не дражнити Захід, скоріш за все, оберуть якусь гібридну схему – наприклад, висування мажоритарників тільки від партій. Але зі збереженням можливостей для «меценатів» та «міцних господарників».

Голова Комітету виборців Олексій Кошель також визнає можливість ревізії виборчої реформи і висловлює занепокоєння зупинкою роботи щодо змін до Виборчого кодексу. «Невідомо, коли розпочнеться робота відповідної робочої групи в парламенті, і це можна вважати певним сигналом, що у владі не прийняте ключове рішення щодо виборчої системи, – зауважує експерт. – Якщо влада переглядає виборче законодавство з огляду на свої виборчі перспективи, – це завжди ризик. Але вони на прикладі перемоги того ж Вірастюка (нардеп від «Слуги народу», що здобув спірну перемогу на довиборах на Прикарпатті» Главком») розуміють, що, контролюючи СБУ, МВС, можуть багато на що розраховувати. Влада просто побачила, що в неї багато що виходить завдяки адмінресурсу».

Кошель додає, що не бачить особливих ризиків для «вічних» мажоритарників з «Довіри» та «За майбутнє». За ними навіть за існуючої системи розпочнеться «полювання» рейтингових політичних партій, які забажають залучити «ресурсних» кандидатів до своїх лав.

У політології є таке поняття як «вікна Овертона» – вкидання в суспільство певних ідей, які на початку здаються обурливими, але згодом після їхнього бурхливого обговорення стають цілком прийнятними. Складається ця методика з шести етапів – від «неприйнятного» до «чинного». Схоже, що у випадку з ідеєю реанімації мажоритарки процес вже давно пройшов першу фазу.

Система з відкритими списками (діє зараз)

Була запроваджена з моменту набуття чинності Виборчого кодексу 1 січня 2020 року і восени того ж року була застосована на місцевих виборах. Пропорційна система передбачає, що кандидатів висувають тільки партії. Існує два види списків – єдиний і територіальні. Партія формує єдиний список, а потім розподіляє всіх своїх кандидатів (окрім першого, який має гарантоване місце) у територіальні списки. Таким чином залишається позитивний елемент мажоритарної системи – зв’язок кандидата із виборцями певної громади. Виборець, заповнюючи бюлетень, може проголосувати і за партію, і за кандидата від цієї партії, підтягуючи його вгору по списку. Тобто кандидати від однієї партії конкурують не тільки (і не стільки) з політичними опонентами, скільки один з одним.

Змішана система (діяла раніше)

За цією системою був обраний парламент нинішнього скликання. Половина народних депутатів обиралася за закритими партійним списками, які повністю (зокрема, черговість у списках) формували партії, а половина (за виключенням тих округів, що знаходяться на окупованих територіях) – за мажоритарною системою. Мажоритарники могли балотуватися як від партій, так і як самовисуванці.

Павло Вуєць, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

План-2024. Як Зеленський і «слуги» рятуватимуть свою владу