Як шматують Україну. Місцеві князі проти Києва

Нові об’єднані територіальні громади б’ють на сполох.  Центральна влада зібралась вкотре переглянути їхні межі. Це означає, що децентралізація, яка активно проходила ще за часів уряду Володимира Гройсмана, може перетворитися на фікцію.

Відповідно до затверджених новим Кабміном перспективних планів формування територій громад областей, з карти України можуть зникнути більше 100 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), утворених раніше відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Саме про цю проблему йде мова в петиції Асоціації об’єднаних територіальних громад. Текст документу розміщено на сайті президента України. 

Наприкінці травня члени асоціації вже протестували біля стін Кабміну, вимагаючи скасувати чергове реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. З ним не згодні ті громади, які вже встигли об’єднатися добровільно. Їх не влаштовує намір уряду змінити межі частини об’єднаних територіальних громад. 

Всього з-поміж 1,4 тис. громад в Україні встигли об’єднатися близько 1 тис. Доля решти зависла у повітрі. Але тепер під питанням навіть ті, хто встиг і спромогся об’єднатися сам і вже не один рік функціонує.

Наприклад, згідно із затвердженим урядом перспективним планом формування територій громад Полтавської області, одна з найбільших сільських ОТГ – Засульська має зникнути з карти України, хоча існує з 2016 року. При цьому вона об’єднує нині понад 18 тисяч населення, але, за планами влади, має тепер стати частиною іншої ОТГ з центром у місті Лубни. Є і інші такі ж приклади перегляду меж ОТГ. 

Дійшло до того, що жителі громад, невдоволені планами влади, почали виходити на протести. 

Вранці 26 травня мешканці селища Брюховичі та кількох інших сусідніх зі Львовом сіл перекрили рух транспорту на міжнародній трасі Львів-Краковець у селі Підрясне. Місцеві мешканці вимагали дозволити їм утворити Брюховицьку об’єднану територіальну громаду. Це попри те, що селище вже давно є фактично частиною Львова і входить до міськради обласного центру, при цьому зберігаючи самоврядність. 

Кілька тижнів тому до Києва приїздили очільники ОТГ з Болградського району, що на Одещині, вимагаючи не розривати уже утворені територіальні громади, про що писав «Главком». 

Протести відбулися і на Волині. Люди вийшли до ОДА з вимогою не розривати вже сформовану Заборольську ОТГ. 

Експерти зазначають, що керівництво областей не має усталеного чіткого підходу до визначення меж територіальних громад, що викликає спротив у самих громад. «До прикладу, Житомирська ОДА презентувала проєкт (перспективного плану формування територій) в основу підготовки якого, зокрема, покладалось правило максимального збереження існуючих ОТГ, як флагманів реформи, а Львівська подала проєкт, який передбачав ліквідацію близько 20 діючих ОТГ», ідеться в аналітичній записці Асоціації об’єднаних територіальних громад. Однією з причин того, чому центральна влада переглядає існуючі межі об’єднаних громад є невідповідність критеріям, зокрема щодо наявності мінімальної кількості школярів (250) та дітей дошкільного віку (100). Навіть в разі відповідності критеріям економічної спроможності, мала кількість дітей в ОТГ є приводом для перегляду її меж. 

Інший чинник – політичне і бізнесове лобіювання під час попереднього об’єднання громад. Яскравий приклад – Херсонщина. Там один з місцевих олігархів провів децентралізацію чудернацьким чином – все так, як потрібно саме його бізнесу.

На переконання експерта з питань місцевого самоврядування та адміністративної реформи, директора Інституту розвитку територій, народного депутата 6 скликання Юрія Ганущака, під час розробки нинішньої редакції «Перспективного плану формування територіальних громад Херсонської області» враховувалися не об’єктивні фактори доцільності об’єднання, а інтереси землевласників. Зокрема мова про нардепа Володимира Іванова від округу №185, до якого входять Каховка, Верхньорогачикський, Генічеський, Каховський, Іванівський, Нижньосерегозький, Новотроїцький райони і частина Чаплинського району.

Юрій Ганущак аналізує реформу в частині децентралізації з самого її початку. Він, зокрема,  займався розробкою Методики формування спроможності територіальних громад, документу, який визначав порядок розроблення перспективних планів територій. 

В інтерв’ю «Главкому» Ганущак розповів, чому нині незавдоволені об’єднані громади і яка небезпека криється у перекроюванні меж діючих ОТГ. 

Юрій Ганущак: Є абсолютно штучні ОТГ, створені під конкретне сільськогосподарське підприємство

Асоціація ОТГ протестує проти нової децентралізації, каже, що більше 100 вже сформованих територіальних громад можуть бути зруйновані через нове реформування. Це дійсно так? Які наслідки цього процесу ви бачите?

Серед цих 123-х, здається, про які вони говорять, є й такі, створення яких супровуджава явний волюнтаризм. Яскравий приклад – знаменитий Сокирянський район на Буковині. Там, є громади, які вже приєдналися до Новодністровська, але один з місцевих олігархів затягнув ці громади до себе (до Сокирянської ОТГ), пролобіювавши рішення через ОДА, яка пішла йому на зустріч. Громади, які створювалися у 2019 році – це нещиро, абсолютно штучні рішення… Потрібно дуже уважно дивитися на ці громади. Можливо, тільки третина з тих, про які заявляють, утворені волюнтаристськими рішеннями. 

Але є ще велика кількість громад, які не «витягнули» економічно. Тобто вони навіть потенційно не могли почати заробляти. Хоча так, вони створилися дійсно, не зараз, а раніше. Але вони не відповідають певним умовам, наприклад, кількості дітей. Має бути 250 дітей і школа, куди вони ходять. Є надзвичайно слабенькі в економічному плані громади. На фінансування їхнього апарату іде більше за 30% (від заробітків). Відповідно, рішення щодо них було прийнято достатньо логічне. 

Які громади маєте на увазі? 

Є громади у Львівській, Івано-Франківській областях, які не мають сполучення інакшого, аніж через центр інших громад. Звичайно, що такі громади абсолютно штучні і вони створювалися не для надання послуг, а під конкретне сільськогосподарське підприємство. Тобто є громади, які абсолютно штучно створені для бізнесових інтересів. Це питання державних інтересів. Наприклад, Маяківська громада (до якої входять села Маяки, Удобне, Надлиманське), яку розриває 10 км прикордонної зони – лиман. 

Не вірю я, що щодня люди їздитимуть для отримання послуг до центру громади цією прикордонною зоною (їздитимуть з Удобного). Це – чисто бізнесовий інтерес (при створенні цієї ОТГ – «Главком»). Хто контролює цю територію, той контролює контрабанду. Громади, які утворювалися у 2019 році, робились під замовлення. 

Натомість громади, які утворилися у 2015-2018 роках об’єднувалися щиро, це я толерую. Все, що після цього – від лукавого. При цьому дійсно, є ряд громад, які незаслужено обділили, але їх не так багато.

Є ще Затока і Кароліно-Бугаз, які об’єднують разом. Вся мафія, яка там є, концентруватиметься в одній громаді, яка навіть школи не має. Очевидно, що вона створюється не для того, щоби надавати соціальні послуги. 

За вашими словами, межі громади у Новотроїцькому районі на Херсонщині, наприклад, лобіював, народний депутат Володимир Іванов. Чи є чітко встановлені критерії, які би не допускали такого лобізму?

Є критерії, визначені в Методиці формування спроможності територіальних громад. Вони були затверджені ще у 2015 році, до них вносилися зміни, з’являлися додаткові критерії. 

Новотроїцький район, про який ви згадали – це наш біль. Тому що на 2,5 тис. квадратних кілометрів мало би бути чотири громади. Але в цьому випадку маємо бізнесовий інтерес (в Новотроїцькі об’єднаній територіальній громаді, за проєктом уряду, має бути 19 територіальних громад – «Главком»). Або візьмемо Приютівську громаду, біля Олександрії (Кіровоградщина). Вони кричать, що їх поділили навпіл (за урядовим планом зі складу Приютівської ОТГ будуть виведені територіальні громади Головківської та Ізмайлівської сільських рад та включено їх до Олександрійської міської ОТГ – «Главком»). Але вони ж самі Олександрійську громаду розірвали (Головківська та Ізмайлівська сільські ради територіально ближчі до Олександрії, а не до Приютівки). Говорити про те, що реально створена громада? Вибачайте, не скажу. Бо громада є громадою тоді, коли усі жителі отримують послуги в компактному об’єднанні. 

Ми говоримо про фактор політичного/бізнесового лобіювання. Наскільки у різних регіонах України цей чинник домінує при укрупненні громад?

Ні, цей чинник не домінує. Добровільно утворилося близько 1 тис. громад. З них десь 900 утворилися добровільно. Ще купа не створилася, хоча мала всі можливості. Якщо взяти той же Болградський район на Одещині, то певний народний депутат просто блокував створення громад (мова про Антона Кіссе). Але громади вистраждали. Є громади, створені під бізнес-інтерес. Таких декілька є в Дніпропетровській області, наприклад, Богданівська громада. Це все дуже добре видно, коли дивишся на карту. Адже коли створюється громада коло міста, то місто  працює, а в селі – сировина, кар’єри тощо. 

Коли створилася Визирська громада (Лиманський район Одеської області), йде війна за Сичавку (за контроль над селом в Лиманському районі на Одещині). Після того, як один з бізнесменів (депутат Одеської облради Олег Кутателадзе), який вже контролює там території, отримає контроль над ще більшою територією зі складськими приміщеннями біля міста Южне, вартість Припортового заводу дорівнюватиме нулю. Тому що в будь-який момент він зможе перекрити доступ до складів. Місто Южне будувалося у 10 км від Припортового заводу, щоби, не дай боже, щось, люди не були близько. Кожен день від міста до заводу їздить транспорт. Якщо цей бізнесмен отримає контроль над дорогою, то дорогу може перекрити в будь-який момент, привід знайти завжди можна. Окрім того, землі між дорогою і морем є землями промислового значення. Подивіться на дорогу (Южне-Сичавка-Воронівка), яка огинає лиман. Тобто з одного боку завод, з іншого – складські приміщення. Є ще там Нові Білярі. І якщо цей бізнесмен отримає контроль над Сичавкою, то автоматично отримає контроль над селищем Нові Білярі. Без міста Южне і цих всіх територій Припортовий завод не працює, так і навпаки, без Припортового місто мертве. Це питання економічної безпеки держави. 

На превеликий жаль, коли була сформована Методика формування спроможності територіальних громад, ми не змогли вписати певні вимоги до неї. Найперша вимога полягала в тому, що об’єднання має бути добровільним. Інакше б воно взагалі не пішло. У нас було два варіанти. Перший: ми робимо у російському стилі –  тобто все жорсткою залізною рукою, а далі століття нам згадуватимуть, що ми об’єднали громаду не добровільно. Другий – інший шлях, притаманний Україні. Ним ми і пішли. Всі, хто мав життєву силу, усі її реалізували (впродовж кількох років добровільного об’єднання громад). Усього 1,4 тис. громад в країні, з яких близько 1 тис., які себе реалізували, були об’єднані. Лишається 400. У цих 1 тис. середня кількість населення – 3,5 тис., а мали би бути десь 7 тис… Кількість громад, які зроблені під бізнесові інтереси – близько 5%.

Асоціація ОТГ занепокоєна тим, що нібито переглядатимуться навіть ті об’єднання громад, які уже успішно працюють, тобто йдеться не тільки про нові утворення. 

Уявіть собі громаду, яка кільцем оточує місто. Яка ціль у такої громади? Отримання послуг? Усі послуги отримуються місті. Тому в такому випадку ціль єдина – шантаж міста. Тобто місто відсікається від об’єктів критичної інфраструктури, водозабір, водовідведення, цвинтарі, полігон твердих побутових відходів. Така ситуація у Львові, який обрізали… 

Який найбільш яскравий випадок свідчить про об’єднання, з одного боку, добровільне, з іншого – з чіткими бізнес-інтересами?

Той самий випадок із Сокирянською громадою на Буковині. Там є Ломачинецька сільрада. Ломачинці – вотчина ще одного «князя», Василя Козака, який має свої підприємства. Для нього було питанням престижу, аби відірвати уже приєднані до Новодністровська Ломачинці (з метою приєднати Ломаченецьку громаду до Сокирянської). Там об’єдналося три сільради. Він свого домігся. Тобто на уже прийняте раніше рішення (про приєднання Ломачинецької громади до Новодністровська) начхала Чернівецька обласна державна адміністрація.

Восени в Україні мають відбутися місцеві вибори. Нині межі округів одні, пропонований Кабміном поділ громад – інший. Чи не вийде так, що депутати, які обиратимуться, представлятимуть різні частини різних громад?

Закон про затвердження територій територіальних громад (закон Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад від 16 квітня 2020 р.) є фактично затвердженням перспективних планів. Він зобов’язує ЦВК проводити відповідні процедури і вибори, виходячи з територій, визначених законом. Далі – за загальним виборчим законодавством, тобто виділяємо громади, де центром є місто і проводимо вибори за пропорційною системою. А якщо мова про сільську місцевість – то вибори за мажоритарною системою, по-новому нарізаються округи. Тому тут ніяких проблем не буде… Як ви знаєте, зараз рівень громади хочуть понизити до 15 тис., тобто все, що нижче – проводиться голосування за мажоритарною системою, все що вище – пропорційна. 

Проте, зміни до Виборчого кодексу, які це передбачають, ухвалені лише у першому читанні…

Навіть якщо ці зміни до Виборчого кодексу не будуть ухвалені, ніяких проблем не буде. Тобто буде надіслано до ЦВК перелік громад і перелік населених пунктів, які туди входять, ЦВК візьме це до роботи навіть за нинішнім законом.

Михайло Глуховський, «Главком»