Гучне звинувачення Софії на адресу Києва інспіроване... українським депутатом?
Цього тижня болгарський парламент ухвалив декларацію з вимогою до України. Софія закликала Київ не розділяти Болградський район Одеської області в рамках адміністративно-територіальної реформи, начебто Україна таким чином порушує права болгарської громади, яка компактно проживає у цьому регіоні. МЗС України назвало декларацію втручанням у внутрішні справи. На підтвердження безпідставності претензій Болгарії до Києва вирушили представники місцевих громад з Одещини, які публічно висловили проукраїнську позицію. Між тим, в Україні є політики, які підтримують позицію Софії і переконують: децентралізація, яку впроваджує Київ, шкодить болгарській ідентичності.
«Главком» розбирався, чому виник конфлікт і чи є підстави говорити про порушення прав болгарського населення на Одещині.
Що Болгарія вимагає від України
Національне зібрання Болгарії 20 травня ухвалило декларацію, в якій «рішуче не погодилось» з децентралізацією, яка відбувається в Болградському районі України. 109 депутатів зібрання проголосували «за», 19 – утрималися, жоден парламентар не виступив «проти». У документі йдеться про категоричну незгоду із владою України щодо адміністративно-територіальної реформи. Зокрема парламентарі закликають уряд Болгарії вплинути на уряд України «для забезпечення збереження цілісності болгарської громади в Болградському районі…», йдеться в документі. Задля цього сусідня держава закликає у терміновому порядку провести міжурядову зустріч, на якій обговорити в тому числі поновлення дії Протоколу про співробітництво та обмін між Міністерством освіти і науки Болгарії та Міністерством освіти і науки України щодо вивчення болгарської мови впродовж наступних чотирьох навчальних років. Окрім цього документом пропонується відкриття Болгарської середньої школи в Одесі та Українського культурного центру в Софії, а також завершення ремонту дорожньої інфраструктури в Болградському, Тарутинському та Арцизському районах.
Як реагував офіційний Київ
Офіційний Київ миттєво відреагував на новини з Софії. «МЗС висловлює рішучий протест у зв’язку з ухваленням 20 травня 2020 року… Декларації щодо адміністративно-територіальної реформи в Україні і захисту прав та цілісності болгарської спільноти», ідеться в заяві міністерства. В МЗС підкреслюють, що питання адміністративно-територіального устрою України належить до виключної компетенції органів державної влади України. «Для нас абсолютно неприйнятними є спроби втручання іноземної держави у внутрішні справи України», - зазначається в заяві МЗС. Міністерство називає маніпулятивними і недостовірними твердження болгарської сторони щодо впливу реформи на національну самобутність етнічних болгар України. «Наголошуємо, що захист прав і свобод представників усіх національних меншин нашої держави, у тому числі і болгарської, є одним з основоположних пріоритетів діяльності органів влади України та здійснюється у чіткій відповідності до Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (1995 рік)», - підкреслює зовнішньополітичне відомство. Коментуючи ситуацію в Болградському районі, МЗС наголошує, що вона буде вирішене відповідно до українського законодавства з урахуванням позиції місцевих жителів, у тому числі чисельної болгарської громади.
Що кажуть самі українські болгари
Між тим, представники територіальних громад Болградського району вирушили до Києва, де ввечері 21 травня на брифінгу висловили незгоду з позицією офіційної Софії. Вони називають звернення болгарських депутатів незрозумілим, маніпулятивним, провокативним. Але при цьому українські болгари таки мають зауваження і до центральної влади України. «Ми всі очікували, що вчора Кабмін повинен був затвердити перспективний план об’єднаних територіальних громад Одеської області, але цього не було зроблено, план був знятий з розгляду», – каже засновник громадської організації «Центр розвитку Бесарабії» Віктор Куртєв. За його словами, запропонований план реформи був погоджений на всіх рівнях, і поданий Одеською облдержадміністрацією до Кабінету міністрів. План передбачає створення в Болградському районі п’яти громад навколо таких населених пунктів: села Криничне, Василівка, Кубей, Городнє і міста Болград. «Нонсенс заяви Болгарії ще й в тому, що всі ці п’ять громад є болгарськими населеними пунктами», - висловив здивування пан Куртєв. Він уточнив, що усі населені пункти є болгарськомовними за винятком міста Болград, в якому переважає російська тому, що вона є «мовою міжнаціонального спілкування».
Такому об’єднанню громад намагаються перешкодити політики, в тому числі народні депутати від Одеської області, заявили представники регіональних громад. «Коли проводилися сходки сіл, приїжджали окремі політики, які казали, що в жодному випадку не можна (об’єднуватися), закон зміниться, все робиться не так», – розповів начальник фінансового управління Болградської районної державної адміністрації Валерій Абиджаєв. «Ми – північ Болградського району, маємо намір об’єднати два гагаузьких і два болгарських села. Ми тісно співпрацюємо з Болгарією, але це нам не заважає об’єднати села в одну громаду», - додає сільський голова Городнє Микола Богоєв.
Інші голови населених пунктів згадують складний шлях до централізації і бар’єри, які вони зустрічали на цьому шляху. Сільська голова Каракурта Олена Жечева розповідає, що децентралізацію у громаді, яку вона очолює, сприйняли неоднозначно. «Я не можу сказати, що 100% населення радіють, вітають і думають однаково. Однак коли ми зрозуміли, що реформі бути, небайдужі жителі села прийшли на обговорення. Більшістю голосів було вирішено приєднатися до Василівської громади», - каже вона.
Сільський голова Калчева Анатолій Касім згадує, що Василівська громада запропонувала їм приєднатися ще у 2018 році, але після обговорення одразу не вдалося вирішити це питання через «стороннє втручання». «Деякі політичні сили відмовили людей, тоді нічого не вийшло», - каже Касім і додає, що вже у жовтні 2019 року під час повторних громадських слухань більшість таки погодилася на об’єднання.
Петро Бойчев, сільський голова Василівки також визнає, що не всі були раді адміністративно-територіальній реформі. Він нарікає на політиків, які відмовляли людей, щоправда не називає їхні імена.
Після заяви болгарської сторони деякі українські політики почали спекулювати на цій темі, нарікають представники громад. «Меседжі, які зараз розкручуються – це абсолютна спекуляція», переконаний Куртєв, який, до слова, балотувався на останніх парламентських виборів від «Слуги народу» в мажоритарному окрузі №143, але посів друге місце.
То чому ж виник конфлікт
Ініціаторами рішення парламенту Болгарії виступили болгарські депутати Даніела Дариткова-Проданова (від ГЕРБа, «Громадяни за європейский розвиток Болгарії»), Поліна Цанкова-Христова з популістичної проросійської партії «Воля», Іскрен Веселінов і Валерій Сімеонов з правої, націоналістичної коаліції «Об’єднані патріоти».
Сімеонов – впливовий болгарський політик має давні зв’язки із народним депутатом України 9 скликання Антоном Кіссе, який входить до групи «За майбутнє» і представляє мажоритарний округ №142. Ще у 2016 році, коли децентралізація в Україні тільки набирала оберти, він подав до суду на Кабмін з вимогою внести зміни в Методику формування місцевих громад. «Повинні враховуватися історичні, географічні, етнічні, культурні ознаки, що впливають на соціально-економічні розвиток об'єднаної територіальної громади. Однак саме етнічна ознака в Методології не врахована», - пояснював Кіссе. Дуже схожими аргументами нині оперує офіційна Софія. Тоді суд не дослухався до парламентаря.
Одеське видання «Думская» називає саме Кіссе інспіратором усіх заяв Болгарії з обвинуваченнями проти України. Нинішня актуалізація цього питання пов’язана, з одного боку, з потребою болгарських парламентарів здобути політичні бали у внутрішньополітичній боротьбі, з іншого боку, з потребою Кіссе не допустити утворення громад, на які він не матиме вплив. «У районі величезна територія і дуже потужні села по 3-5 тис. жителів. Замість того, щоб створити п'ять заможних громад, господарі (району) домовляються і роблять три – Кубей, Болград і Криничне (останнє – вотчина ще одного відомого болгарина в українські політиці, ексміністра енергетики Івана Плачкова)», – пише видання dt.ua. «Очевидно, що якісь люди з України навмисно дезінформували парламент сусідньої країни, який прийняв не зовсім зважене рішення. Рішення, яке не відповідає реальній ситуації, що склалася в громадах Болградського району», – коментує рішення Болгарії заступник міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода, проте відмовляється називати конкретну людину, яка «неправильно поінформувала болгарську сторону».
«Нехай усі дадуть болгарам в Україні спокій»
«Главком» звернувся до голови найбільшої організації болгар в Україні – «Болгарське народне зібрання України» – Валерія Твердовського з проханням прояснити ситуацію та описати очікування громади від адмінреформи.
Наскільки звернення парламенту Болгарії відображає позицію українських болгар?
Тему ми знаємо і прямо можу сказати, ми дійсно це питання розглядаємо, воно нас бентежить. Ми вдячні, що Болгарія підтримує нас, болгар в Україні, турбується про нас, хоче, щоби тут у нас все було добре, щоб не було ніяких утисків. Але ми не розділяємо позицію з деякими депутатами, які хочуть на цьому пропіаритись і хочуть заробити на цьому свої дивіденди і хочуть контролювати якусь площу України. Тож ми підтримуємо те, що відповіло МЗС… Створення об’єднаних територіальних громад сприятиме тому, що райони дійсно будуть розвиватися і там буде якийсь контроль, а не цей хаос, який зараз існує. Можливо, як округ наш можна було б залишити (виборчий округ в межах тих меж, які є зараз)…
Чи цікавилися болгарські парламентарі позицією вашої громадської організації?
З нами ведеться комунікація тільки консульства, яке є в Одесі. Тобто у нас є якісь свята, ми їх запрошуємо на ці свята національні українські і болгарські… Наприклад, зараз болгари хотіли б профінансувати декілька проектів: школи, дитсадки, спортивні спорядження або музеї. Вони готові виділити щось і ми беремо участь у проєктах. Не більше. Думаю, тут у нас, як і в них, політики зацікавлені у контролі, у впливі на цей край.
То звідки джерело конфлікту, його коріння?
Ми знаємо звідки коріння росте і всі це знають. Зайдіть на сайт «Думская», BessarabiaUA, там все написано (у статтях в цих виданнях ідеться, що з українського боку за критикою Болгарії стоїть Антон Кіссе – «Главком»). Проте ми – неполітична організація, я не хотів би називати імен.
На сайті «Болгарського народного зібрання» ідеться, що культура болгарського народу недостатньо представлена в українському суспільстві. Що маєте на увазі?
Вона дійсно не представлена. Кожен третій мешканець міста Одеси має болгарське походження, але ми в Одесі практично ніяк не представлені. В тому, що ми не представлені, нікого не звинувачуємо. Ми можемо звинувачувати тільки наше покоління, що якось погано зорганізувалися.
Чи можна порівнювати вашу ситуацію з Закарпаттям, адже там так само держава-сусідка робила гучні заяви, обвинувачуючи Україну в недотриманні прав угорської громади?
Ні, ми не маємо ніякого відношення (до цих заяв), це політичні шахраї все роблять. Я би хотів звернутися до вас як до представника провідного ЗМІ. Нехай усі дадуть болгарам в Україні спокій. Нас тут ніхто не гнітить. Багато наших дітей вже асимілювалися, вони мешкають в Києві, у Львові. А ми, як старше покоління, просто хочемо зберегти наші традиції, свою мову. Чим нам може допомогти Болгарія? Дати якісь книжки, якісь костюми. Саме в національних традиціях і підтримці.
Ви підтримуєте позицію МЗС України. Тоді слід говорити про втручання Болгарії у внутрішні справи України?
Ні, тут немає ніякого втручання. Я вам ще раз кажу, що наша громадська організація не отримує ні копійки з Болгарії. Тому було б неправильно казати, що вони сюди втручаються. Є ряд політиків в Болгарії не чистих на руку, як і тут у нас, які на цьому піаряться і хочуть проявити якесь піклування.
Але ж це не просто якісь політики, а більшість парламентарів – 109 депутатів проголосували за звернення. Як це пояснити?
Дивіться, вийшла людина, якийсь політик, і сказав, що тут гнітять болгар. І вони не знають, ті політики, які проголосували (болгарські парламентарі), що у нас в Україні є інші громадські організації, з іншою позицією, нас тут 200 громадських організацій в Україні… Проте лише нашу організацію можна назвати масовою. Є ще одна, політична і одна людина захопила владу і розповідає, що він тут най-най і відповідає за усіх болгар.
Наскільки велика ваша організація?
Ми дуже велика організація, більше 33 тис. людей. Є люди, які нас підтримують, але не хочуть отримувати наше посвідчення, побоюються. Це директори шкіл і сільські голови, вони побоюються тиску зі сторони політиків високого рангу.
У нашій громадській організації є такий орган як третейська рада, яку очолює депутат обласної ради Трифон Антов (депутат обласної ради, «Наш край», балотувався як самовисуванець під час парламентських виборів 2019 року, проте програв вибори). Ми його запросили тому, що ця людина нам близька за духом.
Ви говорите про тиск, у чому він полягає?
Наприклад, у місті Болграді є культурний центр. Є політики, які лобіюють призначення людей на роботу в цей центр. Є політики, які лобіюють чи підтримують висування якогось кандидата кудись в мери, на голову сільради тощо. А потім ці люди вважаються зобов’язаними цьому політику. Тому такі люди приховують те, що вони є членами нашої організації.
В одному з інтерв’ю «Главкому» директор Інституту української мови Павло Гриценко розповів, що молодь з болгарських сіл масово намагається виїхати і продовжити навчання в Болгарію. Навіть дійшло до того, що кілька років тому в Одеському університеті, де є кафедра болгаристики не подався на навчання жоден абітурієнт. Чи існує така проблема і чому люди виїжджають?
Чому це питання тільки до болгар? У нас в Україні 7 млн, якщо не більше, заробітчан. Я б не казав, що наші болгари виїжджають на навчання в Болгарію, наші болгари їдуть до Європи і навчаються по всій Європі і у самій Болгарії їх дуже мало. У Болгарії можна радше зустріти молодь зі Львова, із Західної України, які працюють в готелях в літні сезони. Я там частіше зустрічаю наших вихідців із Західної України. Діти асимілюються, це ж зрозумілий процес. Мої діти можуть розмовляти на ламаній болгарській мові, а українською розмовляють легко. Загальна маса з села виїздить в Одесу і в районні центри.
До Києва вирушили представники територіальних громад, де публічно висловили підтримку українській влади. А чому ви не поїхали, маєте з ними розходження, оскільки не вважаєте позицію Болгарії втручанням у справи України?
Не поїхали, бо нас ніхто не запросив… Я би не хотів, щоб це підіймалося зараз в ту політичну площину, в яку вони (болгарські політики) її зараз підняли. Тут немає втручання, є просто інтерес купки болгарських політиків і деяких наших політиків болгарської національності, які є в Україні, для того, щоб хайпанути на цьому питанні і втримати вплив на цей регіон і все… Їм там просто розказали і вони проголосували, не знаючи ситуації насправді. Вибачте, але Валерій Сімеонов, колишній віцепрем’єрміністр Болгарії. У нього є якийсь вплив на цих людей (більшість болгарського парламенту). Прочитайте, хто він такий, і ви побачите, що він близький з деякими політиками в Україні. Вони не те що близькі, вони компаньйони Сімеонова. Одна з організацій зробила його тут «людиною року» тощо. Тому цих депутатів ввели в оману. У мене немає іншої версії. Якби вони послухали мене, у нас стільки питань є неполітичних, де вони могли б допомогти. Я вам можу сказати точно, Болгарія на такому ж дні, як і Україна.
В яких питаннях вони могли б вам допомогти?
Всі переймаються Болградським районом, турбуються про болгар з Бессарабії і все. Чому там немає консульства? Або людини, яка могла б бути авторитетною і вивчати всі ці питання? Наприклад, почесного консула. У нас є почесний консул у Львові, Запоріжжі, але не в Болграді. Від генерального консульства в Одесі до нашої культурної столиці Бессарабії 250 км відстань.
Позиція вашою організації цікавився особисто Антон Кіссе, чи є з ним комунікація?
Ні. Він знає, що є така організація, але наша думка йому взагалі не цікава. Можливо, його взагалі не цікавить думка болгар, а цікава тільки своя власна думка. Він же політик.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0