Біолог пояснив, як війна вплинула на промислові види, які найбільше виловлювали у Чорному морі
Що буде з молюском, якого найбільше виловлювали в Чорному морі до війни? Пояснення науковця
Війна могла позитивно вплинути на відновлення окремих промислових видів у Чорному морі через різке скорочення вилову. Зокрема, є підстави очікувати збільшення чисельності камбали-калкана. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник директора Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Віктор Демченко.
За словами фахівця, камбала-калкан упродовж багатьох років була об’єктом як легального, так і незаконного промислу. Водночас нині у прибережній зоні зберігається достатня кормова база для цього виду, що дає підстави сподіватися на поступове відновлення його популяції.
Натомість оцінити нинішній стан рапани науковцям поки складно.
«Раніше в Чорному морі рапану виловлювали в два-три рази більше, ніж усієї риби: якщо риби – 3-5 тисяч тонн на рік, то рапани – 10-12 тисяч тонн. До війни рапана була основним об'єктом промислу в Чорному морі», – підкреслив Демченко.
Біолог пояснив, що рапана потрапила до Чорного моря з Тихого океану, прикріпившись до днищ суден. До українського узбережжя вона дісталася останньою серед усіх чорноморських країн через нижчу солоність води. Спочатку молюск прижився біля берегів Туреччини, згодом – Грузії, а наприкінці 1980-х років з’явився у Криму. Пізніше він адаптувався до більш опріснених вод і поширився в акваторіях Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.
За словами науковця, поява рапани спричинила екологічні проблеми, а спалах її чисельності в українській частині Чорного моря припав на 2010-ті роки. Водночас досвід інших чорноморських країн свідчить, що приблизно за десятиліття цей молюск виснажує власну кормову базу, дрібнішає, втрачає промислову цінність, після чого підприємства відмовляються від його видобутку.
«Сьогодні у нашій прибережній зоні рапана почувається добре, чисельність стабільна, а от що буде далі, ми поки не можемо спрогнозувати», – зауважив Демченко.
Нагадаємо, що обмеження рибного промислу під час війни сприяло збільшенню популяції осетрових видів у Дунаї.
До слова, за спостереженнями науковців, за рік після вибуху на Каховський ГЕС екосистема Чорного моря майже відновилася. Зокрема, почала відновлюватися популяція мідії.