Хто стане ректором Університету Шевченка? Дебати двох фіналістів
До другого туру вийшли геолог і філософ
У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка 4 грудня відбудеться другий тур виборів ректора. До нього вийшли кандидат філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Університету Шевченка Володимир Бугров – набрав 42,75% голосів, і доктор геологічних наук, професор, директор Інституту геології Університету Шевченка Сергій Вижва – 7% голосів.
«Главком» поспілкувався з обома кандидатами, які вийшли в фінал. Обидва претенденти відповіла на одній і ті ж 12 питань, поставлених зокрема і студентами.
Володимир Бугров
Народився 10 листопада 1967 року в місті Бучач Тернопільської області. У 1984 році із золотою медаллю закінчив Бучацьку середню школу №1. У 1991 році з відзнакою закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, після чого вступив до аспірантури (кафедра філософії, спеціальність «Онтологія, гносеологія, феноменологія»). У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Мова і символ в контексті проблеми розуміння».
У 1998-2009 роках – заступник декана філософського факультету Університету з наукової роботи. З січня 2009 року – проректор з науково-педагогічної роботи Університету. Автор понад 100 наукових і навчально-методичних робіт.
Сергій Вижва
Народився в селі Заріччя Володимир-Волинського району Волинської області. У 1977 році закінчив Володимир-Волинську середню школу №1. У 1982 році закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «геофізичні методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин».
У 1985-1989 роках – робота в геофізичної експедиції «Північукргеологія», з 1989 року – в Київському університеті. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Теорія і методологія комплексної геодинамічної інтерпретації даних геофізичного моніторингу небезпечних геологічних процесів». Автор понад 170 наукових і навчально-методичних робіт.
Хто може бути краще кращим ректором – геолог або філософ?
Володимир Бугров. Освіта ректора не має відношення до того, хто краще. Кращий той, хто любить університет і вміє працювати з людьми. Адже одна людина сама нічого не зробить, повинна бути команда. А фізик, філософ, геолог або юрист – справа десята. Філософська освіта, до речі, досить фундаментальна. Як і геологія.
Сергій Вижва. Ректором повинна бути людина, яка здатна об'єднати і фізиків і ліриків. Яка знає всі нюанси життя університету. Вона повинна мати достатній авторитет за межами вишу, як вчений, і при цьому бути і менеджером і батьком для своїх студентів. А хто людина за освітою – неважливо.
В Америці університетами керують професіонали, спеціально запрошені менеджери. Чи не вважаєте ви, що якщо вчений, викладач, почне займатися управлінською діяльністю, то він і хорошим менеджером не стане, і виш при цьому втратить хорошого фахівця?
Бугров. Є різні традиції. В американських вузах дійсно найняті менеджери, там навчання розглядається як бізнес-процес. А в Європі, а я стажувався в Англії, Франції, Німеччини, так там університетами керують ті, хто в них працює. Хто і викладанням займається, і дослідженнями. Головне – це конкретні результати і змінюваність ректорів. Я думаю, нам ближче континентальна традиція. Але можливо, коли-небудь ми прийдемо і до американської моделі.
Вижва. Так, це дійсно проблема. На Заході науковці не дуже хочуть йти на адміністративні посади, це на 3-5 років сильно вибиває з колії. Я, коли був деканом, проректором, відчував, що дуже втрачаю як вчений. Але у нас саме така система, нічого не поробиш. І тут, повертаючись до першого питання – ректор повинен задавати стратегічний курс, проштовхувати різні програми на рівні держави, міжнародних фондів, приватного бізнесу. А для вирішення поточних питань залучати відповідних фахівців.
Ваші перші три кроки на посаді ректора?
Бугров. Перше – подякую всіх, хто мене підтримував і не підтримував, і скажу, що всі ми працюємо разом. Друге – аудит всіх ресурсів університету, не тільки матеріальних, а й людських. У нас величезна кількість співробітників, ми часом шукаємо фахівців на стороні і не знаємо, що вони поруч. І третє – підготовка до наступного року, починаючи з фінансового плану до правил прийому студентів на 2021 рік.
Вижва. Перший крок – зібрати весь актив університету і з ним поспілкуватися, порадитися, з'ясувати всі нагальні проблеми, детально. Друге – провести ретельний аудит діяльності, яка була при попередньому керівництві. Третій крок – розробка програми розвитку університету, плану роботи, узгодження його на всіх рівнях. З індикаторами: що робимо, які мають бути результати – через тиждень, місяць, рік.
Як ви думаєте боротися з корупцією, забудовою території університету комерційним житлом?
Бугров. З тим, що вже побудовано, – нічого не поробиш. Але треба розібратися із забудовою території, що ближче до іподрому. Там спочатку одна компанія будувала, потім інша, зараз будівництво зупинилося, можливо, це якась махінація. Це проблема на тільки університету, вона загальноміського і навіть державного рівня. Необхідно створювати спільні групи з розслідування цієї справи.
Вижва. В університеті корупції не може бути в принципі – це явище серед державних службовців, а ми – не держслужбовці. У вузах може бути тільки хабарництво. Але проблему забудови земель треба вирішувати – будівництво почалося не вчора, минуло багато часу, крім великих забудовників з'явилася маса невеликих. Ось, щоб з усім розібратися, і потрібен спочатку ретельний аудит.
Скільки відсотків квартир повинні отримувати співробітники університету в тих будинках, що будуються на його території?
Бугров. В інвестиційних угодах, наскільки я знаю, стоїть цифра до 20%. Це офіційні цифри і ми будемо домагатися, щоб вони не зменшувалися.
Вижва. Чи не менше 20% від житлової площі – домовляються, як правило, не поквартирно, а по метражу. І тут треба уважно дивитися: адже можуть запропонувати від загальної площі, а там і технічні приміщення, і приміщення під офіси, магазини.
Чи правильно, що тепер у виборах ректора почали брати участь студенти? Адже вони прийшли, вирішили майбутнє вишу і пішли, а ректору і його команді ще працювати і працювати.
Бугров. Студенти – учасники освітнього процесу, вони наші партнери. Якщо ми не будемо разом з ними формувати майбутнє університету, то тоді з тими, хто вже відучився, ми не зможемо формувати майбутнє нашої країни. Уміння робити власний, правильний вибір треба прищеплювати зі школи, якщо не з дитячого садка. Це дуже допоможе потім в житті.
Вижва. Студенти – це сучасні люди, багато з них побували за кордоном в інших університетах. Ось приклад – була вчена рада, розробляли якусь програму, виписали мало не сорок критеріїв її успішності. А студент піднімається і каже: «А навіщо стільки? Головний критерій – скільки людей працює потім за фахом». На нього, звичайно, накинулися: мовляв, ви нічого не розумієте. Але саме він розуміє. Завжди повинен бути зворотний зв'язок, щоб був розвиток.
Які факультети, спеціальності, в даний час треба університету додати? Можливо, щось скоротити, як неактуальне.
Бугров. В Університеті Шевченка немає нічого зайвого, є все, що необхідно класичному університету. Ми змінюємо, коригуємо освітні програми. Впроваджуємо нові. З'явилася, наприклад, програма «Аналіз великих даних», це в математиці. Додаємо щось нове з інформаційних технологій. Питання не в тому, щоб створювати нові факультети, а в тому, щоб ефективно користуватися існуючими можливостями.
Вижва. Скорочувати нічого не треба, перевага Університету Шевченка – це створена школа, збереження традицій. Хоча в цьому є і мінус – велика інерційність. Один колега укладав в Криму договір про оренду бази відпочинку для студентів, так йому сказали: «Дуже важко з вами працювати, це як на авіаносці на риболовлю їздити – поки розвернешся...» А варто додати нові медичні технології, наноматеріали, захист інформації і технологи, пов'язані зі штучним інтелектом.
Яка у студента повинна бути середня стипендія?
Бугров. Зараз стипендія максимум до 2 тисяч гривень. Я думаю, вона повинна бути в районі 3,5-4 тис.
Вижва. Вона повинна бути не менше прожиткового мінімуму. Щоб студент хоча б міг оплатити собі житло і нормально харчуватися.
А скільки студенти повинні платити за гуртожиток?
Бугров. Зараз студенти платять від 500 до 600 гривень в місяць. А ось скільки повинні платити, я не можу сказати, – тут треба розраховувати, враховуючи витрати на утримання гуртожитку. Це як ми за квартиру платимо, так і в цьому випадку має відбуватися.
Вижва. За законодавством студент не повинен платити більше 40% від стипендії. Тобто максимум – до 600 гривень. Але є значна кількість студентів, які не отримують стипендію. Моя точка зору: студент в гуртожитку повинен оплачувати комунальні послуги і щось на поточні ремонти, наприклад.
Яка повинна бути середня заробітна плата у викладачів університету?
Бугров. Заробітна плата залежить від стажу, але я думаю, що вона в будь-якому випадку повинна бути не менше 25 тис. Щоб людина могла нормально працювати, займатися викладанням, наукою.
Вижва. Зарплата повинна бути такою, щоб викладач не стояв десятки років в черзі на квартиру, а міг би її самостійно через якийсь час купити, забезпечуючи при цьому свої щоденні потреби.
Ви б допустили проведення на території університету яких небудь політичних акцій? За прикладом, того як був проведений з'їзд партії «Слуга народу»?
Бугров. Я вважаю, що ніяких сторонніх заходів на території навчальних закладів не повинно бути. Ні політичних, ні релігійних. І це передбачається законом про освіту.
Вижва. Є закон про освіту, згідно з яким, вузи, політика і церква, умовно кажучи, не повинні вступати в контакт. З іншого боку, якщо державний університет не буде працювати з органами державної влади, я думаю, це неправильно. Взаємодія з політичними структурами має бути, інакше знову ж втрачається зворотний зв'язок.
Чому, власне, ви вирішили балотуватися на пост ректора?
Бугров. Звучить, звичайно, пафосно, але Київський університет – це частина мого життя і я хотів би, що б в ньому було краще. І якщо я можу це зробити – то чому б ні.
Вижва. Мені була незрозуміла ситуація, коли за кілька днів до закінчення реєстрації кандидатів з'ясувалося, що в списку немає жодного представника від природних наук. Розцінив, що це несправедливо.
Андрій Кузьмін, «Главком»