Пансіон чи автобус для старшокласників? Відомий освітянин розкритикував реформу старшої школи

Реформа профільної середньої освіти передбачає створення академічних ліцеїв. Відомий освітянин та ексдиректор Українського центру оцінки якості освіти Ігор Лікарчук у коментарі «Главкому» висловив сумніви, що українські громади готові забезпечити гідні умови для учнів із віддалених сіл.

На переконання Лікарчука, для учнів із невеликих громад реформа означає необхідність щодня долати значні відстані. Освітянин підкреслює, що такий режим є виснажливим для підлітків.

«Якщо ми хочемо створити академічний ліцей у громаді, то до нього маємо якось довозити учнів. Буває, що відстань між центром громади і деякими селами до 25 км. Уявіть: двічі на день, у школу і зі школи. Це яка людина витримає?», – зазначає Ігор Лікарчук.

Як альтернативу автобусам уряд пропонує створення пансіонів. Проте Лікарчук зазначає, що між європейським пансіоном і українським гуртожитком – прірва, особливо в питаннях гігієни та комфорту.

«Так, у Європі є пансіони, але там це справжні пансіони: починаючи від того, що кожна дитина живе у кімнаті, розрахованій максимум на двох, і закінчуючи тим, що там точно не один унітаз на весь поверх», – зазначає Лікарчук.

Найбільшим ризиком освітянин вважає нічні евакуації в умовах війни. Організувати сонних підлітків під час тривоги у великому гуртожитку – надзвичайно складне завдання.

«Я знаю, як піднімати дітей, навіть доросліших, сонних, відправляти їх в укриття через дорогу вночі, коли звучить тривога. Це не так просто, як здається тим, хто ніколи з цим не стикався. Коли один не знає, де його кросівок, інший не може збагнути, де його шкарпетки, третій взагалі не може відійти від сну», – каже Ігор Лікарчук.

Ігор Лікарчук також повідомив, що в Київській області заплановано створення 94 академічних ліцеїв на 62 громади. 

«Чудово, якщо ми зможемо створити і ще біля кожного ліцею пансіон, а не «общагу» в нашому розумінні. Якщо в нас будуть автобуси, якщо в нас будуть вчителі, буде ще купа всього необхідного, то ідея чудова. Але нічого цього не буде», – зазначив освітянин.

Лікарчук навів реальний приклад батька, чия дитина опинилася перед зачиненими дверима: в академічний ліцей «не дотягує», а в професійних закладах у радіусі 50 км немає жодної спеціальності, яка б її цікавила.

«Я передивився перелік спеціальностей всіх професійних ліцеїв, колишніх профучилищ і всіх професійних коледжів. Навколо нас на відстані 50 км жодної професії, яку б хотіла здобути моя дитина, немає. То в який заклад їй іти? ... Ми фактично обмежуємо дитину в праві вибору. Чому не дати дитині, яка «не дотягує», можливість повчитися ще два роки у звичайній школі без поглибленого профільного вивчення?», – каже Лікарчук.

Окрему увагу Лікарчук приділив системі оцінювання. За його словами, Україна продовжує гнатися за показниками, тоді як світ орієнтується на розвиток кожної окремої дитини.

«У Європі є таке поняття, як освітній прогрес учнів. Там роботу школи, не оцінюють за кількістю переможців олімпіад, за кількістю учасників Малої академії наук чи за кількістю учнів, які склали НМТ на 185 і більше балів, як це робиться у нас. У Європі роботу школи оцінюють за освітнім прогресом учнів», – зауважив Ігор Лікарчук.

«Главком» писав, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу. Він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу. 

Нагадаємо, в Україні навчальний рік офіційно триватиме до 30 червня 2026 року, однак реальні дати канікул кожна школа визначає самостійно. Згідно з постановою уряду №1003, 2025/2026 навчальний рік розпочався 1 вересня і має завершитися 30 червня 2026 року. Проте ця дата є граничною, а не обов’язковою для всіх учнів. Остаточне рішення про завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початок канікул ухвалює педагогічна рада кожної окремої школи. При цьому враховуються навчальне навантаження, безпекова ситуація в регіоні, а також стан учнів і вчителів.