Секс-скандал в Університеті Шевченка. Ректор Бугров пояснює, що відбувається
Ректор здогадується, хто стоїть за спиною сексуального скандалу, що набирає обертів
У головному виші країни – фінансово-господарський харасмент?
Минулого тижня «Главком» повідомив про скандал у Київському національному університеті ім. Шевченка. Ректора головного вишу країни Володимира Бугрова звинуватили у сексуальних зв'язках зі студентками та молодими співробітницями. Важлива деталь: зі звинуваченням вийшли не жертви харасменту – для оприлюднення звинувачень використовуються анонімні телеграм-канали та інші інтернет-ресурси. Там публікується інтимне листування, яке приписується посадовцю і його підлеглим.
Бугров заявляє, що на нього чиниться тиск також за допомогою телефонних погроз. Ректора попереджують: якщо він не звільниться з посади, буде «ще гірше».
У розмові з «Главкомом» Бугров спростував достовірність компромату, який розповсюджується в інтернеті. Ректор називає останні події навколо себе «замовною інформаційно-психологічною кампанією, яка ведеться за методичками радянського КДБ», і припускає, хто міг це влаштувати і з якою метою.
Володимир Бугров народився 10 листопада 1967 року в місті Бучач Тернопільської області. У 1984 році із золотою медаллю закінчив Бучацьку середню школу №1. У 1991 році з відзнакою закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, після чого вступив до аспірантури (кафедра філософії, спеціальність «Онтологія, гносеологія, феноменологія»). У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Мова і символ в контексті проблеми розуміння».
У 1998-2009 роках – заступник декана філософського факультету Університету з наукової роботи, з січня 2009 року – проректор з науково-педагогічної роботи. З квітня 2021 року – ректор вишу. Автор понад 100 наукових і навчально-методичних робіт.
«Ревізія виявила фінансові порушення на суму 300 млн грн»
Пане ректоре, ви пов'язуєте поширення компрометуючих матеріалів із результатами проведеної в Університеті ревізії фінансової діяльності. Коли почалася перевірка?
Ревізія Державної аудиторської служби почалася 29 вересня минулого року і закінчилася 20 грудня, а вже 29 грудня університет отримав акт із результатами. Ревізія торкнулася періоду з 1 квітня 2018 року до 31 серпня 2021 року, та виявила фінансові порушення на суму близько 300 млн грн.
У нашому попередньому інтерв'ю у листопаді 2020 року, коли ви ще тільки балотувалися на посаду ректора, ви сказали, що першим вашим кроком буде саме аудит усіх ресурсів університету. Чому ця ревізія відбулася лише за пів року після призначення?
Тут є моменти, пов'язані із чинним законодавством. З одного боку, у Господарському кодексі України є стаття №75-2, згідно з якою при зміні керівника державної некомерційної установи (а університет, безумовно, є таким) проводиться ревізія фінансово-господарської діяльності.
З іншого боку, за законодавством чергова планова перевірка мала розпочатися в 2022 року. Ми звернулися до Держаудитслужби, щоб змінити план перевірки – перенести її на більш ранній термін. Одним словом, зробили все можливе, щоб ревізія відбулася якомога раніше.
Чому перевірка торкнулася саме цього періоду – з 2018 по 2021 рік?
Це період від попередньої великої ревізії, у них у Державній аудиторській службі цикл перевірок такий – чотири роки.
Ревізія, ви кажете, виявила фінансові порушення на суму близько 300 млн грн. Які з них є основними?
Серед найбільших – втрата університетом 166 квартир у житловому комплексі «Евріка» (його будувала компанія «Аркада-Будівництво», яка збанкрутіла). Ці квартири мали перейти у власність університету відповідно до договору, укладеного ще у 2014 році, але не перейшли. Аудитори оцінюють ці фінансові втрати у 97 млн грн.
Крім того, ревізія виявила оплату фіктивно наданих послуг та виконання ремонтно-будівельних робіт за завищеною вартістю на мільйони гривень. Перевірка показала, що переважна більшість порушень безпосередньо і однозначно пов'язана із колишніми посадовими особами адміністрації університету, відповідальними за конкретні сфери фінансово-господарської діяльності.
Державна аудиторська служба вже направила матеріали щодо її численних порушень до Генеральної прокуратури України, СБУ та Національної поліції.
Чи можете ви назвати прізвища цих посадових осіб, «відповідальних за конкретні сфери фінансово-господарської діяльності університету»?
Імена цих посадових осіб та фіксація конкретних порушень з їхнього боку відображені в акті Державної аудиторської служби. Цей акт є інформацією, яка знаходиться у розпорядженні державних аудиторів і яку вони переслали до правоохоронних органів. Наразі ми консультуємося з державними аудиторами щодо того, чи маємо ми право розголошувати цю інформацію публічно.
«Ми практично повністю поміняли управлінську команду»
У принципі, всі посадовці давно мали бути готовими до ревізії, розуміючи, які будуть результати – незалежно від того, хто ректор. Який сенс замовникам кампанії з вашої дискредитації цим займатися? Просто помста – це досить безглуздо…
Так, хто б не прийшов на посаду ректора, він має проводити ревізію. Але перевірка може здійснюватися по-різному, ми це розуміємо. На одні питання звернути більше уваги, на інші – менше. Перевірка, до речі, так і називалася – «Ревізія окремих питань». Ми дуже велика організація – всі питання за один аудит охопити неможливо. При цьому, слід зазначити, акт ревізії був на 400 сторінок. Тиск розпочався, коли хтось зрозумів, у який бік йде справа, у сенсі – на чому робиться наголос перевірки.
Ви говорили, що якщо станете ректором, то проведете аудит усіх ресурсів університету – не лише матеріальних, а й людських. Мовляв, часом шукаємо людину на боці, а вона у нас тут, під боком. Такий аудит було проведено?
Так, ми майже повністю змінили управлінську команду. Усі проректори змінилися (але більшість із них продовжила викладацьку та наукову роботу в університеті). При цьому відбулося певне посилення за деякими напрямками.
З яких причин проректори позбавлялися своїх посад? Вік?
Справа не у віці. Я комплектував людей під програму, з якою йшов на вибори ректора університету. Як будь-який нормальний керівник вважаю, що люди мають працювати єдиною командою. Погодьтеся, коли у людини своє бачення роботи, ніж у керівника, це не зовсім комфортно і правильно. І нелогічно.
Тобто, швидше за все, ви нажили собі таким чином чимало ворогів?
Думаю, ви маєте рацію.
Тоді резонно припустити, що є зв'язок між звинуваченнями у сексуальних домаганнях та бажанням когось із колишніх колег помститися. Але тут дивна ситуація – вас призначили на посаду ректора 30 квітня, а кампанія з дискредитації почалася аж наприкінці року. Якби хотіли помститися з цього приводу, почали б одразу…
Мабуть, десь тут зійшлися різні траєкторії. І фінансова складова, пов'язана з ревізією, і особиста – через вибори. До речі, говорячи про дискредитацію, є ще один момент. Звинувачення у корупції. Пишуть, ось дивіться, Бугров лише обійняв посаду ректора, а перевірка вже показала численні фінансові махінації.
На жаль, мало хто зі звичайних користувачів інтернету звертає увагу на той факт, що ревізія торкнулася періоду до 31 серпня 2021 року, а я на той момент пропрацював ректором лише чотири місяці. Існують реперні точки: вибори – ревізія – махінації. І обиватель одразу – «ага, та він корупціонер!» Саме таку думку, в тому числі, я вважаю, намагаються нав'язати суспільству організатори дезінформаційної кампанії, що розгорнулася проти мене.
Ви кажете, «в тому числі» – це щодо звинувачення у харассменті, сексуальних домаганнях?
Так.
«Це практично калька з методик КДБ з дискредитації»
Вам не здається, що всі ці звинувачення у харассменті діють у нас досить погано? Це на Заході ледь що – відразу у відставку та суди. А в нас менталітет інший: мовляв – крутий, справжній мужик!
Я розглядаю все, що зараз відбувається, як ланки одного ланцюга, мета якого – усунути мене з посади. Основний інструмент, який тут може бути – це звинувачення у корупції. Її немає. І тут відбуваються події – практично калька з методик радянського Комітету державної безпеки з дискредитації.
Є така схема – якщо нічого не можеш довести, треба все одно в чомусь звинувачувати, зокрема. Ось зараз намагаються підвести громадськість до думки: він – сексуальний маніяк, він пристає до студенток. Потім можуть бути звинувачення в інших якихось речах. Ти пояснюєш, що це не так, а у людей вже думка – «та все так, він же ще й сексуальний маніяк, між іншим».
Коли саме розпочалася кампанія з дискредитації, це були компрометуючі публікації чи дзвінки загрозливого характеру?
Деякі дивацтва почалися ще під час ревізії, на самому її початку. Деякі громадські організації, «випадковим чином» однойменні з телеграм-каналами, практично щодня почали подавати до аудиторської служби, до прокуратури, СБУ, Мінфіну, міністерству освіти запити: а чому ви звертаєте увагу саме на те, а не це, і таке інше. А канали ці запити публікували.
Сексуальні звинувачення розпочалися перед Новим роком. Наче з моєї електронної пошти (я насправді цього не робив) було розіслано звернення до членів трудового колективу з абсурдною інформацією. Наче я збираюся когось посадити, що я займаюся сексом з такою-то студенткою… Уявіть, яка це, в принципі, безглуздість: хвалитися всім співробітникам університету про секс зі студенткою.
А потім, коли ми отримали акт ревізії, почалися масовані вкидання сфальшованих матеріалів на сексуальні теми. При цьому два відомі мені персонажі на моїй сторінці у фейсбуці почали все це цькування коментувати, фактично його підтримуючи.
Це хто?
Прізвищ називати не буду, але один із них – керівник громадської організації, однойменної з телеграм-каналом «Червоний Губер» (саме на ньому, зокрема, публікувалися запити на початку ревізії).
Друга людина – колишній керівник компанії, яка постачала нам програмний продукт, платформу «Цифровий університет». У зв'язку з цими поставками зараз ведуться судові розгляди щодо зловживання бюджетними коштами.
При цьому зазначу, що придбання програмної платформи «Цифровий університет» курував Олександр Рожко, колишній проректор із науково-педагогічної роботи, який відповідав за фінансові питання, мій конкурент на другому турі виборів ректора Університету.
Вибори ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулися 25 листопада 2020 року. У першому турі жоден із десяти кандидатів не набрав потрібної кількості голосів: необхідна умова для перемоги – 50% плюс один голос.
У другий тур 4 грудня пройшли проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров та директор університетського Інституту геології Сергій Вижва. Оскільки жодний із кандидатів знову не набрав більше 50%, було вирішено провести нові вибори.
У першому турі нових виборів 17 березня 2021 року брали участь шість кандидатів, але жоден із них не набрав потрібної кількості голосів. У другий тур 24 березня вийшли Володимир Бугров та проректор з науково-педагогічної роботи Олександр Рожко. Вибори відбулися: перший кандидат отримав 74% голосів, другий – 20,5%.
«Я не збираюся подавати у відставку»
Коли вам почали надходити дзвінки із погрозами?
Дзвінки та СМС розпочалися також після Нового року. З анонімних телефонів – по базі номера не пробивалися, а коли я набирав ці номери – тиша. Говорили: напиши заяву, звільнися, ми змусимо тебе покинути роботу, на весь світ ганьбимо і тому подібне.
Ви зробили заяву до поліції?
Так. Якщо спочатку це все сприймалося як якась нісенітниця, то згодом, коли інформаційно-психологічний терор уже почав, як кажуть, зашкалювати, доходити до абсурду, я звернувся. Справою займається кіберполіція. Вони приходили на моє робоче місце, обстежували мої комп'ютери, електронну пошту, телефони, все, що пов'язано з поштовими сервісами.
Працюють зараз у зв'язці з нашим інформаційно-обчислювальним центром, щоб визначити, звідки йдуть деякі розсилки. Вже зараз зрозуміло, за характером побудови речень у фейкових повідомленнях, що дискредитацією займаються одні й ті ж дві-три людини.
Як ваші рідні ставляться до ситуації?
Ви знаєте, дружина і син виявилися далекогляднішими за мене. Вони сказали, що щось подібне передбачали ще тоді, коли я лише балотувався на посаду ректора.
На Заході у випадках, подібних до вашого, подають у відставку, незалежно від кінцевих результатів – хто там правий чи не правий. Ви маєте намір це зробити?
Власне, саме цього мої анонімні недоброзичливці й домагаються. Я не збираюся подавати у відставку, оскільки за мою кандидатуру віддали свої голоси значна більшість представників усіх без винятку членів університетського колективу – студенти, викладачі, науковці та інші співробітники. Тому я особисто відповідаю за розвиток та майбутнє головного університету країни. Це мій обов'язок перед колективом.
Ми вперше за багато років закупили нову комп'ютерну та мультимедійну техніку, на 15 млн грн. Будуємо новий студентський гуртожиток на тисячу місць. Займаємось реалізацією інвестиційного проекту зі створення BioMedScience-HUB на базі нашого Інституту високих технологій та університетської клініки. Вже знайшли спонсорів, які сплатили за архітектурний проект хаба. Це американська компанія, заснована українцями.
Роботи багато, а весь цей скандал відволікає та дезорганізує. Треба представляти проекти, зустрічатися із серйозними людьми, розмовляти. А я змушений виправдовуватися, що я не корупціонер і не сексуальний маніяк.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Читайте також: