Страх, стрес та депресія. Перше вересня очима вчителя

1 вересня українські школярі таки сядуть за парти знову, звісно, лише якщо їхній населений пункт не зарахований до «червоної зони» (там забороняється робота громадського транспорту, закладів освіти, в тому числі дитсадків і шкіл. Закриваються кафе, ресторани, ТРЦ. Також діють обмеження «помаранчевої», «жовтої» та «зеленої» зон, - «Главком»). Адміністрації навчальних закладів ретельно готувалися до початку навчального року: відповідно до вимог Міністерства охорони здоров’я. Школи мають бути забепечені санітайзерами, милом та паперовими рушниками. На підлозі мають бути нанесені кольорові лінії, якими рухатимуться діти, аби не перетинатися. Розклад має формуватися таким чином, щоб діти якомога менше контактували між собою. Педагоги також мають бути готові до онлайн-навчання. До прикладу, у Київській міській держадміністрації запевняють, що вчителі забезпечені необхідним обладнанням. Щоправда, такою готовністю навряд чи можуть похвалитися усі регіони. Адже багато у цьому питанні залежало від можливостей та ресурсів місцевої влади. А от держава потребами освітньої галузі у період карантинних обмежень особливо не переймалась. І йдеться тут не лише про гроші…

«Коронавірусний фонд»: не школи, а дороги

Вирішувати проблеми, пов’язані зі спалахом Covid-19, мав би спеціальний «коронавірусний фонд», створений у березні. Він нараховував понад 64 млрд грн. Наразі ці кошти розподілені. Як писав «Главком», уряд вирішив розпорядитися ними так:

• близько 3 млрд виділено Міністерству охорони здоров’я;

• близько 9 млрд – фонду з безробіття, з них 4,7 млрд – на допомогу з часткового безробіття;

• 1,7 млрд – Мінсоцполітики для на дітей для батьків, що працюють як ФОП (фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку), які не можуть працювати через карантинні обмеження і мають дітей віком до 10 років. Ця категорія людей має право на грошову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину. Якщо бізнес не працює, підприємці мають можливість отримати додаткові кошти на виплату зарплат співробітникам;

• 2,7 млрд виділено для системи МВС: доплати для військовослужбовців, поліцейських, медиків, які працюють у закладах охорони здоров’я МВС;

• 35 млрд піде на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.

Сьогодні у коментарі «Главкому» народний депутат від «Слуги народу», голова парламентського підкомітету Комітету з питань бюджету Леся Забуранна підтвердила, що коштів на потреби освітньої галузі з «коронавірусного» фонду практично не виділялося. «Єдина, на що витратили гроші з  фонду (для потреб освіти) – це  52,5 млн компенсації тим, хто заплатив за пробне ЗНО, а воно було скасоване. Це все. При тому, що для наповнення фонду з суми, передбаченої бюджетом на освіту і науку, забрали 5 млрд.

«Я особисто намагалася звернути увагу на необхідність спрямування якоїсь суми на потреби освітян», –  виправдовується Забуранна.

Обурення такою ситуацією висловила ексміністр освіти Анна Новосад: «Школа – це 443 тисячі педагогічних працівників (з них 70 тис. пенсіонери), більш як 4 млн учнів. Завтра більшість з них прийде до школи. До школи, якій уряд чомусь не захотів виділити коштів для забезпечення заходів безпеки та матеріальної підтримки педагогів. Як виконати рекомендацію МОЗ/МОН про поділ класів, якщо кошти пораховані і видані на зарплату одного вчителя одного класу? Усьому засновники шкіл мають дати раду самі».

Новосад також звертає увагу на те, що можливе тотальне повернення до жорсткого карантину і дистанційного навчання, «постраждають найбільше ті, хто і так страждає від соціально-економічної нерівності і обмеженішого доступу до якісної освіти». «Зокрема, 1,2 мільйони дітей з сільських шкіл, для яких дистанційне навчання може означати відсутність будь-якого навчання», – підкреслила вона.

Вчитель має шукати підхід до батьків?

«До дистанційного навчання за час карантину ми прилаштувалися, інше питання – це спілкування з батьками. Це дуже важко – роз’яснити батькам, чому вимоги саме такі. Все це забирає багато часу. Настрої батьків щодо цієї теми (пандемії) дуже різні. Ми намагалися підготуватися до виконання усіх вимог, але наскільки вдасться це робити на практиці зараз сказати важко. Ми налаштовуємо дітей більш на дистанційну роботу», – ділиться з «Главкомом» планами на новий навчальний рік найкращий учитель 2018 року за версією премії Global Teacher Prize Ukraine Олександр Жук.

Педагог визнає: попри те, що і у педагогів, і у дітей вже є певний досвід дистанційного навчання, процес може виявитися непростим. «У нашій школі (Запорізька спеціальна школа–інтернат «Джерело») навчаються діти з усієї області. У дітей з маленьких селищ навіть немає інтернету. Цим дітям дуже важко на відміну від міських. Цим дітям часто потрібно кудись виходити, аби знайти місце, де «ловить» мобільний зв’язок», – пояснює вчитель.

За словами Олександра Жука, школа намагається надавати можливість вчителям проводити онлайн-заняття. Однак про закупівлю оргтехніки для кожного вчителя не йшлося. «Директор дозволяв нам брати і користуватися шкільними ноутбуками. Здебільшого у всіх учителів інтернет був. Я, наприклад, звик готуватися до уроків у школі, вдома у мене немає комп’ютера. Але у березні довелося провести собі інтернет і взяти ноутбук на якийсь час у школі», – розказує він.

Загалом педагог визнає: ситуація є стресовою для учителів. «Робота в школі передбачає насичений графік, живе спілкування. Онлайн всього цього не замінить. На другий місяць карантину вже відчувалась депресія», – скаржиться педагог.

Всеукраїнська онлайн-школа відпочивала

Сподіватися на Всеукраїнську онлайн-школу учням та їхнім батькам теж не доводиться. Нагадаємо, цей проект був запущений особисто першою леді Оленою Зеленською у березні і був покликаний допомогти школярам не відставати від шкільної програми та надолужувати пропущений матеріал. Проєкт передбачав лекції-уроки від вчителів з усіх предметів у присутності «учнів» – гостей студії. Онлайн школа відзначилась великою кількістю «ляпів», яких припустилися телевчителі. Проте корисність проєкту ніхто не спростовував.

Попри це ініціатори Всеукраїнської онлайн школи за минуле літо зробили… рівно нічого. На тлі прогнозів Всесвітньої організації охорони здоров’я про другу хвилю пандемії коронавірусної хвороби, погіршення статистичних показників щодо захворюваності в низці регіонах України, постійне збільшення кількості населених пунктів, які увійшли до «червоної зони» (що передбачає жорсткий карантин, відтак і скасування навчання у школах) держава не потурбувалась про продовження проєкту.  Принаймні останній місяць літа можна було використати для запису нових уроків, із можливістю без поспіху робити більш якісний продукт. «Такою була позиція МОН. Особисто я наполягав, що над проектом треба було працювати і влітку. Зараз записів не відбувається», – зазначив у коментарі «Главкому» нардеп «Слуги народу», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, який брав участь у проекті та записав кілька уроків.

Наталія Сокирчук, «Главком»