Нові правила бронювання: які підприємства збережуть статус критично важливих
Мінекономіки пояснило, чи доведеться підприємствам повторно підтверджувати критичну важливість після змін уряду
Підприємства, які отримали статус критично важливих за критеріями, що залишаться незмінними, збережуть його після оновлення правил бронювання. Перегляд галузевих і регіональних критеріїв не означатиме автоматичної перевірки статусу всіх підприємств. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Міністерство економіки.
Оновлення критеріїв не означає автоматичного перегляду статусу всіх підприємств, які раніше були визнані критично важливими. «Підприємства, раніше визнані критичними за критеріями, які не будуть змінені за результатами перегляду (зазвичай таких підприємств переважна більшість), збережуть статус критично важливого», – пояснили в Мінекономіки.
Переглянути критерії протягом 10 днів із моменту набуття змінами чинності мають центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації. Оновлені вимоги погоджуватиме Координаційний центр з організації бронювання.
Хто може ініціювати скасування критичного статусу?
Новостворений Координаційний центр зможе рекомендувати скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Водночас центр не ухвалюватиме остаточних рішень щодо надання чи скасування такого статусу. Ці повноваження залишаються за уповноваженими державними органами.
До завдань Координаційного центру також належатимуть розгляд звернень щодо визначення підприємств критично важливими, погодження галузевих і регіональних критеріїв та збільшення обсягів бронювання понад 50%.
Для розгляду звернень державних органів встановлено граничний строк – один місяць. Якщо питання потребує невідкладного вирішення, рекомендації мають надати протягом семи робочих днів.
Що зміниться в бронюванні працівників?
Уряд також переглянув граничні обсяги бронювання для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Для них встановлено ліміт до 95% військовозобов'язаних працівників.
У Мінекономіки пояснили, що зміна лімітів не повинна стосуватися персоналу, який безпосередньо забезпечує виробництво, виконання оборонних контрактів, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи. Керівники підприємств самостійно визначатимуть, яких працівників бронювати в межах установленої квоти. Тому скорочення насамперед може торкнутися допоміжного та обслуговувального персоналу.
При цьому під час розрахунку граничного відсотка заброньованих враховуватимуть і військовозобов'язаних, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Раніше прем'єр Сергій Корецький пояснив, що уряд вирішив переглянути правила бронювання через зростання кількості військовозобов'язаних, які отримують відстрочку, та зловживання з боку окремих підприємств. Протягом останніх шести-восьми місяців кількість заброньованих працівників і громадян з відстрочками щомісяця збільшувалася на десятки тисяч.
Глава уряду наголосив, що критично важливими насамперед мають вважатися підприємства, які забезпечують обороноздатність і життєдіяльність держави. Водночас він навів приклад компаній, які фактично виробляють лише кілька дронів на рік, але бронюють сотні працівників. Саме такі випадки свідчать про необхідність змін у системі бронювання.