Чи можливо робити зброю без держави? Найсучасніші розробки українських приватників

В сучасному світі події часто розвиваються, як в сюжеті голлівудського фільму, де головний герой йде проти системи та добивається успіху наодинці. Таким прикладом з життя є Ілон Маск – американський інженер, підприємець, винахідник. Його приватна космічна компанія SpaceX ще у 2018 році вперше запустила надважку ракету Falcon Heavy.

Запуск обійшовся компанії Ілона Маска в $ 90 млн. Крім того, 30 травня минулого року ракета Falcon 9 вивела на орбіту корабель Crew Dragon з двома пілотами на борту, а потім корабель попрямував до міжнародної космічної станції.

За запуск відповідала знову ж таки приватна компанія SpaceX Ілона Маска, і це перший в історії випадок, коли люди полетіли в космос на кораблі приватної компанії. А також перший випадок за 9 років, коли NASA відправляли своїх космонавтів не на радянському кораблі «Союз».

Фахівці впевнені, що цей запуск змінить всю космічну індустрію - починаючи з перспектив для космічного туризму і закінчуючи перспективою SpaceX змінити «Роскосмос» на посаді головного космічного підрядника. Більш того, може стати непотрібною і сама МКС.

Отже, такі ентузіасти як Ілон Маск пишуть історію й кидають виклики цілим наддержавам у стратегічних галузях. Його історія слугує прикладом для багатьох послідовників.

Якщо повертатися до української зброї, то варто наголосити, що Україна завжди вважалася державою, яка вміє виробляти зброю, а з початку російсько-української війни з’явилося багато приватників-ентузіастів, що створюють зброю. Чи зможуть вони перевернути гру на полі українського оборонно-промислового комплексу?

Топ-5 найсучасніших розробок українських приватників

Не завжди технологічна, а головне надважлива на полі бою розробка – це танк, літак або, наприклад, бойовий корабель. Цьому й є приклад напрацювань приватного підприємства «Радіонікс». Дане підприємство зосереджене на оснащенні Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», що займається створенням ракетної зброї - від протитанкових ракетних комплексів до зенітно-ракетних комплексів, головками самонаведення для ракет.

Зокрема, саме головка самонаведення від «Радіонікс» відповідає за наведення крилатої ракети Р-360 комплексу "Нептун". А для ракет «повітря-повітря» Р-27, які стоять на озброєнні Повітряних сил України та успішно експортуються, розроблені активні, пасивні та теплові головки самонаведення. Як повідомив Станіслав Зав'ялов, у «Радіонікс» зараз вже розроблена серія активних головок самонаведення для нових перспективних ракет від ДККБ «Луч».

Отже, омріяний український зенітно-ракетний комплекс набирає чітких контурів саме завдяки приватному підприємству «Радіонікс». «Ми розробляємо головку самонаведення для зенітного ракетного комплексу середньої та великої дальності. Це головки - під діаметр 300-350 мм та 420 мм», - повідомив директор приватного підприємства Станіслав Зав'ялов.

Крім того, серед унікальний напрацювань українських приватних підприємств по праву може вважатися ударний безпілотник гелікоптерного типу, який створило приватне акціонерне товариство «Рамзай». Показово, що окрім України ударні безпілотники гелікоптерного типу розробляють лише декілька країн. Як розповіли представники підприємства, нова машина має корисне навантаження у 200 кг, половина - відводиться під високоточні ракети. За їх наведення відповідає сучасний прицільний комплекс ПрК-Р-21, котрий є зменшеною та адаптованою спеціально під новий безпілотник версію системи ПрК-Р-11 (подальший розвиток відомого комплексу 524Р для ударних гелікоптерів).

В розробці такого безпілотника брали участь близько 300 людей. Маса такого вертольоту 500-520 кг, а тактичний радіус роботи 60-80 км. В повітрі такий комплекс може знаходитися не менше 3-х годин. Максимальна дальність до 450 км, а крейсерська швидкість 160 км/год, а максимальна 220 км/год. Вертоліт має змогу сідати за злітати з непідготовлених площадок, а також зависати в повітрі. Бойові задачі він може виконувати на висоті до 100 метрів. 6 апаратів такого типу готові зірвати завдання батальйону тактичної групи противника.

Комплекс керованого озброєння 524Р декілька років проходив випробування в Державно науково-дослідному інституті. «У цей комплекс входить і автопілот власної розробки, і система управління зброєю, і стабілізована платформа, виконана на високому технологічному рівні - з трьома телевізійними каналами, з лазерним каналом, з лазерним далекоміром, тепловізійним каналом, що дозволяє вирішувати завдання прицілювання й управління високоточною зброєю», - розповів директор ПрАТ «Рамзай» Юрій Польовий.

В базовій версії цей комплекс наведення дозволить використовувати дві українські керовані ракети РК-2В (комплекс «Бар`єр-В» від ДККБ «Луч»), які мають дальність ураження цілі до 7,5 км й наводяться за принципом «лазерної стежки». Прицільний комплекс ПрК-Р-21 був спеціально адаптований під новий безпілотний вертоліт.

Однак, крім цього способу, новий комплекс може й "підсвічувати" не тільки ракету, а й власне цілі, що дозволить застосовувати західні боєприпаси, які діють за цим принципом.

Влітку 2021 року мають відбутися перші льотні випробування дослідного зразка ударного безпілотного вертольоту від «Рамзай». Розробка тривала кілька років.

Крім того, зброя не завжди має бути розрахована на ураження. Так, наприклад, на початку 2021 року приватна компанія ХК «Укрспецтехніка» продемонструвала дослідний зразок своєї нової автоматизованої радіолокаційної станції «Снов».

Дана станція призначена для виявлення повітряних і надводних цілей. «Снов» може виявляти цілі на відстані до 60 км. Крім того, висота виявлення станції 6 км. Найбільш значущим є те, що подібна радіолокаційна станція здатна виявляти невеликі цілі, наприклад, безпілотники на досить значній відстані та маленьких висотах, що в сучасних війнах дуже важливо, адже саме безпілотники дають непоганий результат, як показує практика. Варто додати, що потребу в подібних засобах виявлення цілей відзначили у своїй доповіді й представники Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України.

«Малогабаритна оглядова автоматизована РЛС з дистанційним керуванням, яка запропонована приватною компанією «ХК «Укрспецтехніка», забезпечить огляд повітряного простору в діапазоні висот від 20 до 5000 м та цілодобову роботу. Тактико-технічні характеристики РЛС, що заявлені АТ «ХК «Укрспецтехніка», відповідають сучасним вимогам та світовим аналогам РЛС такого класу», - відзначили представники Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України та Командування підготовки Командування ПС ЗС України.

Ще однією станцією, що перешкоджатиме діям ворога варто виділити станцію «Прометей-МФ5». Призначення «Прометей-МФ5» – дезорганізація системи управління військами і зброєю, зриву роботи засобів наземної і повітряної розвідки та наведення зброї у тактичній зоні шляхом створення активних радіоперешкод.

До речі, представлено цю станцію на виставці «Зброя та безпека-2021», що відбувалася в Києві з 15 по 18 червня.

Такі станції як «Снов» та «Прометей-МФ5» стануть в нагоді Україні у разі технологічної війни. Саме вони перешкоджатимуть роботі безпілотних систем, артилерійських радарів, систем навігації, засобів зв’язку між командними пунктами та бойовою технікою.

Зокрема, дальність розвідки та пеленгування для станції «Прометей-МФ5» складає 30 кілометрів, дальність радіопридушення – до 25 кілометрів.

Ще одним винаходом, що кидається в очі є розробка конструкторсько-виробничого підприємства «Українська бронетехніка». На виставці «Зброя та Безпека-2021» приватне підприємство продемонструвало новий розвідувально-ударний безпілотний авіаційний комплекс RAM II на базі бронеавтомобілю «Новатор».

БАК RAM II – це високоточний ударний баражуючий безпілотний авіаційний комплекс. Безпілотник призначений для нанесення точних та ефективних ударів по ворожих силах та мінімізації супутнього збитку при використанні в міській місцевості. Бойовий радіус такого безпілотника до 30 кілометрів, а крейсерська швидкість становить 70 км/год. Крім того, Full HD камера безпілотника обладнана десятикратним зумом. На підготовку до польоту такого бойового дрону необхідно близько 10 хвилин. Його бойова частина має вагу 3 кг, а максимальна підйомна вага безпілотника 8 – 10 кг.

Показово, що залежно від специфіки місії, можна обрати тип боєголовок, швидко і просто замінивши один тип бойової частини на інший. Зокрема, йдеться про такий опціон.

Протипіхотна бойова частина – досягається максимальна ефективність при застосуванні проти піхоти.

Термобарична бойова частина – найкраще використовувати проти ворожих укріплень, будівель і в закритих приміщеннях.

Кумулятивна (вибухонебезпечний снаряд) бойова частина EFP – найкраще застосовувати проти броньованої техніки, для ураження будівель і т.п.

Розміщення БАК RAM II передбачається на базі броньованого автомобілю «Новатор». Висока мобільність, прохідність та рівень захисту екіпажу, які забезпечує машина, дозволяє швидко дістатися району виконання завдання, максимально наблизитися і точно вразити ціль, а після – безпечно повернутися на базу. Таким чином, ефективність місії суттєво збільшується, а час її проведення зменшується.

Отже, приватні компанії працюють і намагаються створювати зброю, яка відповідає найсучаснішим світовим трендам. Але ж чому все ж таки приватникам так важко продати свою зброю державі або ж, навпаки, чому держава не купую напрацювання?

Відповіді на ці питання є.

На думку екс-секретаря РНБО України, керівника Центрального штабу «Європейської Солідарності» Олександра Турчинова після відвідування виставки «Зброя та безпека», за існуючого підходу до оборонних пріоритетів керівництва країни потужні розробки ОПК можуть залишитися лише виставковими експонатами.

Він зазначив, що близько 50% техніки, що була представлена на виставці в Києві – напрацювання приватників. Крім того, Олександр Турчинов наголосив, що все це свідчить про те, що українська оборонна промисловість має величезний потенціал. «Але нехтування оборонними пріоритетами, систематичні зриви державного оборонного замовлення, відсутність стратегічного планування, корупція і хронічне недофінансування ОПК військово-політичним керівництвом України може залишити всі ці розробки на рівні виставкових експонатів», - резюмував екссекретар РНБО України.

Щодо самих розробників, то багато хто з них підтримує створення Агентства з розвитку передових технологій оборонного та подвійного призначення. Про це свідчить підсумок круглого столу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) та Українського інституту безпекових досліджень «Передові оборонні технології України та перспективні шляхи їх розвитку» в Укрінформі 18 червня.

Наприклад, на переконання директора приватної компанії НВП «Атлон Авіа» Артема В’юнника, на сьогоднішній день проблема з розробками озброєнь та військової техніки полягає в тому, що у розробників технологій немає довіри до держави.

«Як приклад, наш безпілотний авіаційний комплекс «Фурія» минулого року було прийнято на озброєння, і на цьому закупки припинилися. Мені здається, що приймання зразку на озброєння в ЗСУ - це погана прикмета. Проблема в тому, що у нас немає послідовної політики оснащення ЗСУ військовою технікою, а механізми прийняття рішень дуже залежать від прізвища. Тобто, приходить новий керівник якогось напрямку і з чимось не згоден. Я не розумію, як таке може бути, коли вчора підписувались акти випробувань, а сьогодні вже це комусь не потрібно. Звісно зрозуміло чому не потрібно, але це трошки інше питання», - заявив він.

Артем В’юнник також додав, що механізм прийняття рішення про закупівлю, оснащення чи постачання має бути системно сконструйованим і не давати можливості окремим особистостям приймати ключові рішення з таких стратегічних питань.

Отже, знову все впирається в державу та політичну волю окремих облич. З цього можна зробити невтішний висновок, що приватники ще не скоро стануть автономними гравцями на полі обороно-промислового комплексу. На жаль.

Бадрак Дмитро, для «Главкома»

Читайте також: