Ексміністр Плачков пояснив, чому в Києві нема альтернативи ТЕЦ

Пункти обігріву у столиці через критичну ситуацію зі світлом, опаленням та водопостачанням
фото: ДСНС

«Когенерація – це більше розмови. Ці установки не зможуть забезпечити навіть 10% від потреби»  

У нинішніх умовах Київ фактично не має реальної заміни великим теплоелектроцентралям, а розмови про масову когенерацію або повну децентралізацію не здатні вирішити проблему енергопостачання столиці. Про це заявив в інтерв'ю «Главкому» колишній міністр енергетики Іван Плачков.

За словами ексміністра, до масштабних атак Київ і Київська область майже повністю забезпечували себе власною генерацією за рахунок ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницької ТЕЦ, які сумарно давали близько 1500 МВт. Паралельно працювало кільце підстанцій навколо міста, яке дозволяло отримувати електроенергію з інших регіонів.

Після пошкоджень енергосистема збереглася, однак можливості транспортування електроенергії суттєво обмежені. «Енергетики не можуть передати до Києва той обсяг електроенергії, який йому потрібен», – пояснив Плачков.

Плачков наголосив, що власної генерації у столиці майже не залишилося, а когенераційні установки не можуть стати виходом із ситуації. «Ці установки не зможуть забезпечити навіть 10% від потреби», – підкреслив ексміністр, додавши, що ключова проблема зараз це пошкоджені лінії електропередач і розподільчі пристрої.

Окремо Плачков застеріг від ідеї масового переходу на автономні котельні. За його оцінкою, встановлення у Києві 1000-1500 котелень призведе до зростання вартості тепла щонайменше у півтора раза, а щільна забудова міста робить централізоване теплопостачання економічно й екологічно доцільнішим.

Крім того, у столиці вже існує близько 4 тис. кілометрів магістральних тепломереж, які можуть працювати лише з ТЕЦ. «Будувати розподілену генерацію замість відновлення ТЕЦ буде в три-чотири рази дорожче», – підсумував ексміністр.

До слова, колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков повідомив, що внаслідок масованих атак Росії пошкоджено щонайменше 80% енергетичної інфраструктури України. Тож, попри збереження цілісності енергосистеми, Україна перебуває у критичній ситуації через гострий дефіцит енергообладнання та фінансування для його відновлення.